Биологические науки. 2. Структурная ботаника и биохимия растений.

Приймак О.П.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Декоративність квітникових рослин за умов промислового міста

Промисловий розвиток південного східу України призвів до значного забруднення територій промисловими та автотранспортними викидами. Згідно прийнятої класифікації міст, Дніпропетровськ, що розташований у цьому регіоні, є промисловим мегаполісом України, одним з найзабрудненіших міст держави.

На думку фахівців, автотранспорт є переважаючим джерелом забруднення міських територій. Його вплив на екологічну ситуацію у нашій країні досяг критичної межі – показники забруднення атмосферного повітря і довкілля перевищують всі допустимі світові норми і стандарти. Система озеленення міста зменшує негативну дію полютантів та створює психологічно комфортне середовище для мешканців мегаполісу завдяки використанню в композиціях високодекоративних квітникових рослин.

Декоративність квітникових рослин знижують аномалії квіток та суцвіть. Нашими дослідженнями виявлено аномалії суцвіть та квіток у Calendula officinalis, Coreopsis lanceolata, Cosmos bipinnatus, Chrysanthemum leucanthemum, Heliopsis scabra, Zinnia elegans та Salvia splendens за умов різного рівня забруднення викидами автотранспорту. Для визначення типу порушень нами була використана класифікаційна схема тератоморф рослин південного сходу України [1].

Слід зазначити, що у контрольних рослин цих видів будь-яких порушень у формуванні суцвіть майже не знайдено. На ділянках придорожньої зони аномалії суцвіть Coreopsis lanceolata, особливо в умовах високого рівня забруднення, проявлялися у зростанні елементів квітки, зміни нормальної форми пелюсток крайових квіток суцвіть, гіпогенезії (недорозвиненість частини квіток в суцвітті), полімеризації (збільшувалася кількість крайових квіток). У цього виду за дії викидів автотранспорту відбувалася поява махровості у 50,00 % рослин з дослідних ділянок та зменшення розмірів суцвіть на 34,80 % щодо контролю. Поява махровості без суттєвої зміни розмірів суцвіть фіксувалася у 30,50 % рослин забрудненої території. У 8,50±0,2% особин спостерігалося зростання язичкових квіток у трубку, а 5,00±0,12% мали асиметричне розташування цих органів. Тератогенез, який ми спостерігали може бути наслідком дії інгредієнтів вихлопів автотранспорту. Деякі дослідники виявили, що за умов високих концентрацій металів спостерігалося утворення терат [1].

У суцвіть Chrysanthemum leucanthemum на забруднених територіях виявлена більша кількість тератоморф, ніж у Coreopsis lanceolata. Так, розповсюдженими були метаморфози квіток в суцвітті, коли частина язичкових квіток утворювалася на місці трубчастих, змінювалася нормальна форма пелюсток язичкових квіток. Гіпогенезія в окремих випадках була настільки сильною, що суцвіття взагалі не мали крайових язичкових квіток. У суцвіть Cosmos bipinnatus під впливом викидів поширені випадки гіпогенезії з одночасним зростанням пелюсток крайових квіток.

У деяких рослин Calendula officinalis, які зростали на квітниках примагістральних територій, спостерігалася проліфікація суцвіть, полімеризація (в даному випадку проявлялася в махровісті суцвіття), а також метаморфози трубчастих квіток в язичкові. Рослини Heliopsis scabra за умов дії вихлопів транспортних засобів мали полімеризацію язичкових квіток, гіпогенезію, метаморфози трубчастих квіток в язичкові, зміну нормальної форми язичкових крайових квіток, розщеплення пелюсток (хоризу) та дистопію. В окремих випадках у цього вида зусрічалася фасціація суцвіть. У Zinnia elegans за умов забрудненого середовища зустрічалися позеленілі крайові язичкові квітки, а також квітки, зміненої форми.

Слід зазначити, що виявлені нами типи тератоморф квітникових рослин родини Asteraceae, спостерігалися у дикоростучих видів цього таксону за умов промислового забруднення південного сходу України [2]. Так, у Anthemis subtinctoria Dobrocz., була описана недорозвиненість частини крайових квіток в корзинках, у деякі рослин Tripleurospermum perforatum виявлено зростання несправжніх язичкових квіток, досить розповсюдженою тератоморфою Taraxacum officinales було позеленіння пелюсток язичкових квіток. Рослини Salvia splendens часто за умов високого рівня забруднення мали вкорочені суцвіття (гіпогенезія), проліфіковані квітки, деформовані бутони.

Отже, за умов забруднення довкілля викидами автотранспорту у досліджуваних рослин відмічалося виникнення терат квіток (суцвіть), що може бути використано у біоіндикації стану примагістральних зон.

Література

1. Назаренко А. С. Опыт создания классификацонной схемы тератоморф растений юго-востока Украины / А. С. Назаренко // Промышленная ботаніка. — Вып.2. — 2002. — С. 32—36.

2. Сторожева М. М. Тератологические явления у анемоны (Pulsatilla patens L.) / М. М. Сторожева // Труды биогеохим. лабор. ин-та геохимии и аналит. химии АН СССР. — 1954. — Т.10. — С. 31—34.