Д.т.н. Головко М.П.

К.т.н. Сорокіна С.В.

Ст. викл. Акмен В.О.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

аНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИНТЕТИЧНИХ ТКАНИН

 

В останні роки, коли науково-технічний прогрес набуває значного прискорення, в роботі майже кожної галузі легкої і важкої промисловісті застосовуються синтетичні тканини. Серед них значне місце займають тканини для оздоблення меблів та елементів для сидіння у різних транспортних засобах. Кожний вид синтетичних тканин має свої споживчі характеристики (недоліки і переваги), що визначає напрямок їх використання, стійкість до механічних навантажень, термін служби тощо. Метою роботи було проведення аналізу споживчих характеристик деяких найбіш розповсюджених синтетичних тканин.

Технічні характеристики тканини можуть в значній мірі впливати на те, як поводитиметься оббивка в експлуатації. Не всі тканини можуть підходити для того або іншого дизайну меблів, що особливо стосується комбінованих варіантів. Об'єктами досліджень були наступні натуральна шкіра та синтетичні матеріали: шеніл, флок, алькантара, велюр, гобелен, штучна шкіра. Дослідження проводили за естетичними, санітарно-гігієнічними та технічними показниками.

Серед найбільш розповсюджених слід розглянути шенілли. Вони відносяться до типу жакардових тканин зі складним малюнком плетіння, що мають в структурі одну або декілька шенілових ниток. Шеніллова нитка (створена переплетенням простої і пухнастої ниток) стає практично нерозтяжною і добре встає в загальну структуру тканини, при цьому має вигляд «волохатої гусениці» (з французьської "chenille" – це гусениця). По складу сировини шенілли можуть складатися з ниток однієї породи – з поліестера (синтетичне волокно), або бути змішаними: наприклад, поліестер з віскозою, виляском або акрилом. Шеніл з сумішевим, плетеним волокном значно дорожчий матеріал, але вироби, виконані в ньому отримують більш високі бали за показником – загальний зовнішній вигляд. Пухнаста структура шенілової нитки покращує естетичні показники – додає тканині особливу м'якість на дотик, спокійний, теплий вигляд. Встановлено, що якісний шеніл не схильний до піллінгу (поверхня не схильна до «скатування»). Досліджено, що пил з шенілової оббивки легко видаляється пилососом, м'якою щіткою або губкою, можливе легке прання в пральній машині.

Шкіра є позачасовим матеріалом і більшістю споживачів вважається натуральним матеріалом. Значна кількість людей вважає, що шкіра - дуже дорогий матеріал, хоча це не завжди вірно. Шкіра характеризується значною міцністю, вона дихає і пристосовується до температурних змін, що дозволяє їй отримувати вищі бали зо комфортність протягом багатьох років. Барвисті мітки, що часто зустрічаються на шкірі, не є дефектом (багато споживачів за опитуванням думає саме так). Це варіації забарвлення і різноманітні прожилки, що виникли за життя тварини, вони і додають шкіряному оздобленню структурну неповторність. При обробці шкіри такі деталі не маскуються і не шліфуються, а навпаки, така шкіра пресується, щоб підкреслити характерність її текстури. Однак навіть шкіра піддається обробці синтетичними полімерами – аніліновими фарбниками. Тому виділяють два види шкір: чистий анілін і напіванілін. Найбільш екологічним є напіванілін, його слід рекомендувати споживачам для використання у приміщеннях.

У сучасній індустрії натуральні шкіри все більш поступаються місцем шкірозамінникам. Сучасні високоякісні представники даної групи матеріалів мало чим відрізняються від меблевих шкір. Вони є практичним матеріалом: міцні на розрив, мають дихаючий поверхневий шар і представлені в широкому асортименті і колірній гамі. Для меблевого покриття найчастіше застосовується штучна шкіра з поліуретановим покриттям. Це матеріал з високими гігієнічними і експлуатаційними властивостями, високою оцінкою за комфортабельність і світлостійкість, воздухопрониклевий, володіє високою стійкістю до багаторазового вигину, стирання і опірністю до подряпин.

Флок відноситься до нетканого текстилю. Перші тканини, створені без застосування ткацького верстата, відноситься приблизно до першого століття до нашої ери. Мистецтво наклеювати дрібно нарізаний ворс, який називається флоком, на щільну текстильну основу за допомогою тонкого шару смоли народилося в Китаї і лише нещодавно розповсюдилося в Європі. Сьогодні при створенні флока використовують дрібний нейлоновий ворс: попередньо виткана основа рухається по верстату, при цьому на неї тонким шаром наноситься клейовий склад; з розташованого над верстатом бункера поступає флок (частинки ворсу рівномірно висипаються на основу). При цьому над самою основою створюють постійне електростатичне поле і наелектризовані часточки ворсу падають в цьому полі на клейову основу суто вертикально, чим досягається рівність ворсового покриття, і що потім створює відчуття м'якості при дотику до флоку. Дослідженнями встановлено, що флок не піддається чищенню засобами, що містять спирт, оскільки в цьому випадку розчиняється клейовий склад і частинки флока легко витираються з тканини, що сприяє «лисінню» флока. Флок класифікується на види: друкарський і витиснений. На перший кольоровий малюнок наноситься за допомогою паперового шару. Другий є однотонною тканиною, а тиснення виконується валом, на який і нанесений малюнок. Нами досліджено споживчі властивості флоків різних виробників, результати надано у таблиці 1.

Намену-вання

Матеріал поверхні

Матеріал основи

Стійкість до тертя

Стійкість до линяння

Фарбостій-кість

«Місяць»

(Італія)

поліестр 100%

віляск 35%, поліестр 65%

40 000 циклів

4-6 балів

4 бали

«Дольче» (Іспанія)

Поліестр 100%

Поліестр 30%, віляск 70%

15 000 циклів

4-5 балів

4 бали

«Імпала» (Ізраїль)

100 % нейлон

50% віляск + 50% поліестр

50000 циклів

не ліняє

5 балів

 

Як видно з таблиці найбільшою стійкістю до тертя володіє матеріал виробництва Ізраїль, який витримав до 50 циклів. Також цей матеріал має переваги за показником здатність протистояти линянню.

Алькантара (ультрамікрофібра) матеріал з новими можливостями. На ринку ультрамікрофібри, що представляє нове покоління тканин, алькантара займає лідируюче положення за всіма споживчими показниками: елегантний зовнішній вигляд, здатність до миття та чищення будь-якими засобами, світлостійкістю і зносостійкістю. Використовується для оздоблення автосалонів провідними автомобільними компаніями, для оздоблення приміщень та меблів в дорогих готелях, ресторанах і навіть в аеропортах.

Велюр являє собою ворсову плетену тканину на клейовому шарі, має сумішевий склад і частіше представлена в співвідношенні: 29% віскоза, 21% виляск, 50% поліестер. На дотик велюр дуже ніжний. Як правило представлений в однотонних варіаціях з гладкою оксамитовою або витисненою структурою поверхні. Найбільше використання отримав велюр «Елефант» (виробництво Голландія). Склад – поліестр – 90%, виляск – 8%, поліуретан – 2%, опір до стираної – 15000 циклів.

Гобелен – ткане полотно подовжньо-поперечного плетіння, різної товщини і густини залежно від кількості ниток. Найчастіше представлені варіанти з сумішевим складом ниток. Тканини дуже міцні і дуже довговічні. Малюнки нанесені суто способом плетіння.

Полотна з набивним малюнком – тканий, достатньо щільний, але тонкий матеріал. По складу волокон представлений в дуже широкій гаммі, від виляску до синтетики. Досліджено, що барвистий шар матеріалу не дуже довговічний, особливо під впливом сонячного проміння, тому слід рекомендувати цей матеріал до використання при виготовленні знімних меблевих чохлів.

Таким чином встановлено, що практично всі матеріали з сумішевим синтетичним складом волокон бояться великої кількості прямого сонячного проміння: барвники вигоряють нерівномірно, і тканина втрачає свій первинний зовнішній вигляд. До найбільш нестійких відносяться тканини з набивним малюнком (друкарський спосіб). Максимально стійкі тканини з 100% однорідним складом волокон або ворсу, на який нанесений малюнок.