ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ПИТНІЙ ВОДІ ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

Білецька Е.М., Штепа О.П.*, Онул Н.М., Шокол І.Д.*, Черняєв С.А.**

Дніпропетровська державна медична академія, кафедра загальної гігієни

* Санітарно-епідеміологічна станція м. Дніпропетровська

** Санітарно-епідеміологічна станція Придніпровської залізниці

Оцінка впливу водного фактора на здоров’я людини є одним з обов’язкових компонентів комплексного аналізу зв’язку факторів навколишнього середовища та умов життя населення зі станом його здоров’я. За даними ВООЗ, від споживання недоброякісної питної води страждає практично кожен житель нашої планети. Серед різних аспектів проблеми якості питної води особливо актуальним є питання хімічного забруднення, балансу есенціальних та токсичних важких металів у водному середовищі, оскільки воно є важливим резервуаром їх накопичення (Сердюк А.М. та ін., 2004; Тимченко О.И., 2008; Білецька Е.М., 1999).

За офіційними даними на території нашої держави найбільший відсоток відхилень якості води від держстандарту в системах централізованого водопостачання спостерігається за санітарно-хімічними показниками, в тому числі у Дніпропетровській області, що обумовлює необхідність постійного контролю питної води для вчасного здійснення профілактичних заходів з метою попередження негативного впливу на здоров’я населення.

В зв’язку з вищезазначеним, метою нашої роботи було виявити особливості вмісту та динаміки концентрацій мікроелементів, здебільш з групи важких металів, у одному з головних для людини життєзабезпечуючих середовищ – питній воді м. Дніпропетровська.

Проведено гігієнічну оцінку вмісту есенціальних та токсичних мікроелементів у питній воді Кайдакського водогону м. Дніпропетровська за період 2006-2010 років з визначенням їх відповідності гранично допустимій концентрації (ГДК), даним літератури, особливостей часової та сезонної динаміки. Оцінювались середньомісячні концентрації важких металів у відповідності з вимогами Державних санітарних норм та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

В результаті 5-річного періоду спостереження встановлено, що в питній воді визначається цілий спектр есенціальних та токсичних мікроелементів. Такі метали, як мідь, миш’як, ртуть, нікель, кобальт, хром, бор та молібден відсутні або знаходяться у концентраціях, нижчих чутливості методів визначення. Слід зазначити, що якщо для більшості елементів чутливість методів аналізу істотно нижча ГДК, то для нікелю вона в 2,5 рази її перевищує, що не дозволяє зробити адекватну оцінку відповідності його вмісту вимогам гігієнічного нормативу та потребує вдосконалення існуючого методу визначення.

Решта металів знаходяться у концентраціях, які не перевищують відповідні ГДК і становлять, в середньому за 5 років: кадмій – 0,00035±0,00001 мг/дм³, цинк – 0,0029±0,002 мг/дм³, селен – 0,00071±0,00001 мг/дм³, залізо – 0,073±0,005 мг/дм³, марганець – 0,015±0,001 мг/дм³. Вміст свинцю практично сягає величини ГДК – 0,0086±0,001 мг/дм³. Середній вміст алюмінію знаходиться на рівні ГДК – 0,2±0,004 мг/дм³. Разом з тим, середньорічна концентрація свинцю у 2008 р. у 1,7 разів перевищувала норматив (p<0,05). За досліджуваний період виявлено перевищення ГДК свинцю у 36% проб, марганцю - у 13,6%, 70% проб алюмінію перевищували чи сягали гігієнічного нормативу. Слід зазначити, що згідно нашим даним, вміст більшості важких металів суттєво – до 65% перевищував відповідні дані щодо їх концентрацій у водопровідній воді незабруднених територій (Агаджанян Н.А., Скальный А.В., 2001; Боев В.М. и др., 2002).

Аналіз динаміки концентрацій металів за період спостереження виявив: вміст свинцю та селену поступово збільшився, відповідно, на 60 % та 11,2% у порівнянні з 2006 р. (p<0,001). Вміст кадмію, навпаки, поступово зменшувався з 2006 по 2009 рр. у 1,6 разів (p<0,05), проте в 2010 р. його концентрація суттєво не відрізнялась від рівня 2006 року. Вміст цинку також поступово знижувався протягом усіх років спостереження і у 2010 році виявився у 2,2 рази (p<0,001) нижчим у порівнянні з 2006 роком. Концентрації заліза, алюмінію та марганцю характеризуються відносною стабільністю протягом всього періоду спостереження.

Що стосується сезонних коливань вмісту мікроелементів у питній воді промислового міста, суттєвих змін концентрацій для селену не спостерігали, дещо нижчими виявились концентрації свинцю взимку, алюмінію та заліза – навесні. Збільшення вмісту кадмію визначено влітку, цинку – в зимовий період. Отже, загальних тенденцій у сезонних коливаннях металів не виявлено, що обумовлено, на нашу думку, не лише особливостями сезонної динаміки металів у поверхневих вододжерелах, але і їх внутрішнім накопиченням у стінках водопроводів.

Таким чином, в результаті проведених досліджень встановлено, що концентрації більшості важких металів у питній воді промислового міста відповідають існуючим гігієнічним вимогам, хоча суттєво перевищують дані літератури для незабруднених територій. Занепокоєння викладає значний відсоток перевищення ГДК свинцю, алюмінію та марганцю у окремих пробах, що свідчить про високий рівень забруднення питної води ксенобіотиками та вимагає перегляду існуючих методів водопідготовки.

Нами виявлено насторожуючу особливість - незважаючи на суттєвий спад промислового виробництва за останні 5 років, очікуваного зниження концентрацій важких металів не спостерігається, а, навпаки, практично для всіх токсикантів характерний суттєвий ріст концентрацій або їх відносна стабільність. Можливими причинами такого явища, поряд із наслідками забруднення водоймищ виробничими стоками, може бути міграція металів у воду із забрудненого ґрунту, з металевого обладнання на станціях, їх накопичення на фільтрах, спрацьованість водогонів та інші технічні недоліки, що потребує подальшого вивчення.