Економічні науки/2. Економіка підприємства

Токунова І.Д.

Д.е.н., проф. Онишко Світлана Василівна

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Взаємозв’язок інноваційного та інвестиційного планування підприємства

Сучасна інноваційна діяльність вимагає, як правило, прямих інвестицій, які не завжди є у підприємства. Тому однією з найбільш важливих стратегічних завдань, яке вирішує керівництво підприємства в процесі інноваційного планування, є правильна оцінка розміру необхідних інвестицій і, в разі необхідності, залучення інвесторів зі сторони. Якщо інноваційне планування на підприємстві визначає загальну спрямованість, цілі й пріоритети стратегії впровадження інновацій, то інвестиційне планування полягає у визначенні обсягу, структури і найбільш перспективних напрямків вкладення коштів, як власних, так і залучених, з метою розвитку виробництва. Промислові підприємства постійно стикаються з необхідністю в інвестиціях, тобто вкладенням коштів з метою організації нових, підтримки і розвитку діючих виробничих потужностей, технічної підготовки виробництва, отримання прибутку та інших кінцевих результатів. Інвестиціями можуть бути грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та ін. цінні папери, технології, машини і устаткування, ліцензії, в тому числі і на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності.

У вітчизняній економічній літературі виділяють таке поняття як інноваційні інвестиції - одна з форм інвестування, яка здійснюється з метою впровадження інновацій у виробництво. Як правило, вони належать до реальним або прямих інвестицій.

Об’єкти інноваційного інвестування можна розділити за такими ознаками (Рис. 1.1).

Рисунок 1.1– Класифікація об’єктів інноваційного інвестування

Система фінансування інноваційних проектів у кожному конкретному випадку має свою специфіку і залежить від виду впроваджуваного нововведення, тобто існує тісний взаємозв’язок між інноваційною та інвестиційною політикою підприємства. Структура основних джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Основні критерії відбору інноваційних проектів, залежно від джерела фінансування інноваційної діяльності підприємств

Джерело фінансових ресурсів	Критерії відбору інноваційних проектів
1	2
Власні кошти	Отримання максимального прибутку в короткі терміни, забезпечення конкурентних переваг, стабільність отримання прибутку
Позикові кошти	Критерії визначаються установою, яка видає кредит і/або інвестиційною компанією
Залучені кошти	Отримання максимального прибутку для виплати по цінним паперам, забезпечення сталого курса акцій
Державна підтримка	Критерії визначаються установою, яка надає фінансову підтримку виходячи з інтересів держави

При розробці інноваційної-інвестиційної політики дуже важливо вирішити питання співвідношення власних і залучених коштів, тобто структурний склад інвестицій.

Фінансування інновацій за рахунок зовнішніх джерел фінансування найбільш ризиковано для підприємства, тому що можна не одержати планований ефект, а у випадку взяття кредиту необхідно повернути обумовлені відсотки. Однак, при високій ефективності проектів і достатньої інвестиційної привабливості підприємства мобілізація позикових коштів може здійснюватися відносно швидко і в повному обсязі.

Таким чином, якщо при реалізації інноваційного плану, підприємство на 50% і більше відсотків здійснює з власних коштів, то можна говорити про оптимальний його фінансуванні. Це співвідношення є одним з показників інвестиційної привабливості. У разі, коли підприємство намагається не використовувати власні кошти (<30%) для реалізації інноваційного плану, йому буде найскладніше залучити кошти інвесторів, тому що як небажання або неможливість їх залучення свідчить або про високий ризик проекту, або про фінансові ускладнення самого підприємства.

Всі перераховані вище джерела фінансування справедливі по відношенню до інноваційної діяльності вже існуючих підприємств. У випадку, якщо планування інноваційного розвитку розробляється для новостворюваного підприємства, то наприклад, самофінансування не буде основним джерелом засобів. Так як новостворене підприємство просто не має відповідних фондів, а початковий капітал не може бути серйозним джерелом фінансування інновацій у зв’язку з необхідністю його постійної підтримки на певному рівні.

Література

1. Портер М. Міжнародна конкуренція: конкурентні переваги країн: Пер. З англ. - М.: Міжнародні відносини, 1993. - 896 с.

2. Бланк И. А Инвестиционныйї менеджмент / Бланк И. А. — К.: МП«Итем» ЛТД «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. - 447с.

3. Гойко А. Ф. Ефективність інвестування реконструкції і технічного переоснащення діючих підприємств / Гойко А. Ф // Шляхи підвищенння ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: зб. наук.

праць. - К.: КДТУБА, 2009. -З 64-74.

4. Шимшир’ян Г. В. Управління інвестиційною діяльністю / Г. В. Шимшир’ян, І. М. Євдоченко, О. В. Бєлов // Інвестиції: практика та досвід. – 2006. - №10. – с. 28-30.

5. Геєц В.М. Інноваційні перспективи України: монографія / В.М. Геєц, В.П. Семиноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.