Экономические науки /10. Экономика предприятия

Назаренко А. С.

Національний авіаційний університет

Аналіз впливу стейкхолдерів на економічний потенціал аеропортів

Аеропорт є важливим елементом авіаційної транспортної системи, від ефективності функціонування якої залежить рівень розв’язання соціально-економічних задача держави, якість життя населення, рівень інтеграції держави у світову економічну спільноту. Високі міжнародні вимоги до якості аеропортових послуг, жорстка конкуренція між аеропортами за залучення домінантної долі європейського транзитного пасажиропотоку, світова фінансова криза, відсутність державної підтримки розвитку аеропортів – все це ставить аеропорти перед необхідністю підвищення ефективності управління своїм економічним потенціалом в умовах посилення конкуренції за ресурси та споживачів. А зростання розриву між результатами діяльності аеропортів та запитами до них груп зовнішнього та внутрішнього оточення (груп зацікавлених сторін, стейкхолдерів) свідчить про необхідність вирішення даної проблеми з позицій теорії зацікавлених сторін.

Аеропорт є яскравим прикладом стейкхолдер-організації, оскільки може бути виділено як мінімум дев’ять груп зацікавлених сторін, критично важливих з точки зору довгострокового ефективного функціонування аеропорту. У даному випадку теорія стейкхолдерів звужена до розгляду лише тих груп зацікавлених сторін, які є джерелом необхідних ресурсів для аеропорту та які можуть якимось чином впливати на діяльність аеропорту. До основних стейкхолдерів аеропорту слід віднести державу, власників, менеджмент, персонал, споживачів, асистуючі компанії, постачальників, концесіонерів, інвесторів та міжнародні організації (рис. 1).

Стейкхолдери формують середовище, в якому здійснює свою діяльність

аеропорт, тим самим визначаючи фактори впливу на економічний потенціал аеропорту. Так, власники, менеджмент та персонал є факторами внутрішнього середовища аеропорту; постачальники, споживачі, інвестори та асистуючі компанії формують мікросередовище аеропорту, а держава та міжнародні організації є стейкхолдерами макрорівня аеропорту. Інтереси кожної із груп стейкхолдерів щодо функціонування аеропорту детально розглянуто на рис. 1.

Постачаючи аеропорту необхідні для його діяльності ресурси, такі стейкхолдери як власники, персонал, споживачі, асистуючі компанії, постачальники, концесіонери та інвестори впливають на ресурсну складову економічного потенціалу аеропорту (рис. 2). Менеджмент як джерело адміністративно-управлінського ресурсу здійснює вплив на управлінську складову потенціалу аеропорту. Держава, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації, та міжнародні організації, такі як ICAO, IATA, Євроконтроль та ін., що забезпечують відповідність роботи аеропортів встановленим міжнародним нормам та правилам, мають значний вплив на діяльність аеропортів, носять регулюючий характер та визначають фактори впливу на формування та реалізацію економічного потенціалу аеропорту.

Відносини між аеропортом та його стейкхолдерами будуються навколо ресурсного обміну, оскільки кожна сторона прагне створити власну ресурсну базу, яка б найкращим чином відповідала її цілям. Аеропорт також впливає на своїх стейкхолдерів, надаючи в обмін на отримані ресурси відповідні послуги або необхідні стейкхолдерам ресурси. Інструменти взаємовпливу стейкхолдерів та аеропорту наведені на рис. 2.

Отже, стейкхолдери є потужними факторами внутрішнього та зовнішнього середовища аеропорту, що здійснюють значний вплив на формування та реалізацію його економічного потенціал. Аналіз інтересів та запитів стейкхолдерів до аеропортової діяльності, а також дослідження сили та характеру впливу стейкхолдерів на економічний потенціал аеропорту дозволить узгоджувати та балансувати конфліктуючі інтереси зацікавлених сторін, що може стати потужним інструментом стратегічного управління аеропортом.

Література:

1. Назаренко А.С. Фактори формування та розвитку фінансового потенціалу аеропорту [Текст] / А.С. Назаренко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми економіки»] (Київ, 14-15 жовтня 2010 р.). – К.: НАУ, 2010. – С. 64-65.

2. Назаренко А.С. Фінансовий потенціал аеропортів: сутність, структура та оцінка [Текст] / А.С. Назаренко // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. Вип. 27. – Київ: НАУ, 2010. – С. 251-255.

3. Петров М.А. Теория заинтересованных сторон: пути практического применения [Текст] // Вестник СПбГУ. Сер. Менеджмент. – 2004. – №2.

4. Солодухин К. С. Разработка методологии стратегического управления вузом на основе теории заинтересованных сторон [Текст] : автореф. дис. … д-ра екон. наук : 08.00.05 / Солодухин Константин Сергеевич ; Владивостокский государственный університет экономики и сервиса. – М.: 2011. – 38 с.

5. Солодухин К.С., Плешкова Т.Ю. Инновационный подход к выбору стратегии взаимодействия вуза с его заинтересованными сторонами // Экономические науки. – 2009. – № 1 (50). – С. 140-145.

6. Donaldson T., Preston L.E. The stakeholder theory of the corporation: Concepts, evidence and implications // Academy of management review. – 1995. –Vol. 20. – P. 65–92.

7. Freeman R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston, 1984.