К.е.н., докторант Макаренко Ю.П.

Навчально-науковий центр «Інститут аграрної економіки» м. Київ

Пріоритетне значення концентрації сільськогосподарського виробництва в США

Головна і принципова особливість аграрного сектору економіки США не в значній диференціації ферм за показником реалізованої продукції, не у функціонуванні майже 500 тис. «мікроферм» з обсягом реалізованої продукції з розрахунку на одну ферму 193 дол. за рік. Специфіка і водночас перевага сучасної аграрної сфери економіки США порівняно з вітчизняною у тому, що тут основу продовольчої безпеки країни становить сектор особливо великих агроструктур за показником вартості реалізованої сільськогосподарської продукції. Кількісно він для масштабів США невеликий – 57 тис. агроструктур (2,6 %). Проте частка цього сектора у загальному обсягу товарної продукції сільського господарства у 2007 році вже перейшла половинний рубіж – майже 60% .

Наголосимо, що, образно кажучи, сектор агроструктур «мільйонників» у сільському господарстві США зростає від перепису до перепису і за кількістю, й за питомою вагою у загальному обсязі товарної продукції. За переписом 1992 р. ці показники становили 15,9 тис. од. і 33,0 %; у 1997 р. – відповідно 25,9 тис. од. і 41,7 %; у 2002 р. – 28,7 тис. од. 46,8 %; у 2007 р. – 57,3 тис. од. і 58,7 %.

Відносно такого показника концентрації виробництва як зменшення кількості ферм і збільшення розміру їхнього землекористування, то тут маємо такі дані (таблиця 1).

За період між переписами (1997 і 2007) зменшення фермерських господарств не тільки припинилося, але почало збільшуватися. За даними останнього перепису в 2007 р. у порівнянні з 1997 р. кількість ферм зросла на 15,4%, хоча середній розмір землі у фермерських господарствах продовжує зменшуватися.

Підвищення рівня концентрації в сільському господарстві проявляється і в тому, що мінімальна кількість ферм, яка необхідна для виробництва половини всієї товарної сільськогосподарської продукції зменшилась з 983 тис. у 1900 р. до 57,3 тис. у 2007 р., а їх частка у загальній кількості ферм скоротилась з 17% до 2,6%. Тобто у 2007 р. всього 58,7 тис. ферм реалізували понад половини (57,6%) від усієї товарної продукції сільського господарства США. Саме тому є всі підстави стверджувати, що на сьогодні в сільському господарстві США вирішальне значення набуває формування, функціонування й розвиток сектора великотоварних агроформувань, незалежно від їх організаційно-правових форм. Вони мають незаперечні переваги щодо ефективного використання землі, уречевленої й живої праці.

Таблиця 1

Кількість фермерських господарств США і середній розмір їх земельної площі з розрахунку на одне господарство*

Роки	Кількість ферм	Середня площа ферм, акрів
1900	5739657	147
1910	6365822	138
1920	6453991	149
1930	6295103	157
1940	6102417	175
1950	5388437	216
1959	3710503	303
1969	2730250	389
1978	2257775	449
1987	2087759	462
1992	1925300	491
1997**	1911000	487
2002	2128982	440
2007	2204800	418

* Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США. – К.: Логос, 1996. – С. 89.

** Дані перепису за 1997-2007 рр. тут і далі взяті із сайту в Інтернеті: www. nass usda gov/cencvc/census 97; 2007 Census of Agriculture. United States. Summary and State Data. Vol. 1. Geografic Area Series. Part. 51. U. S. Departament of Agriculture, NASS, 2009.

Важливо зазначити, що особливістю США у порівнянні з країнами Західної Європи є те, що тут концентрація в багатьох видах сільськогосподарського виробництва має пріоритетне значення, тоді як в Західній Європі надається перевага кооперації. Для прикладу візьмемо виробництва молока в США різними за величиною фермами (таблиця 2).

Таблиця 2

Частка виробництва молока ферм з різним поголів’ям дійного стада в загальному обсязі виробленого молока*

Групи ферм за кількістю корів	1998	2007	2007 у в.п. до 1998
1-99	33,8	18,8	-15,0
100-199	19,0	12,2	-6,8
200-499	16,7	14,9	-1,8
500 і більше	30,5	54,1	+23,6

* Складено за: Сидоренко В. Развитие фермерства в России // Мировое сельское хозяйство. – 2009. – № 3. – С. 6-8.

Дані таблиці свідчать про те, що у США помітно збільшилася частка у загальному виробництві молока тільки великих ферм, тобто відбувається концентрація виробництва.

Разом з тим постає питання про те, чим зумовлено збереження в США малих ферм з погляду як власників таких ферм, так і державних інтересів. З макроекономічних позицій держава мала б сприяти подальшому розвитку сектора великотоварних агроструктур. Адже він охоплює агроструктури інноваційного типу, які володіють значним оборотним капіталом, тісно зв’язані з наукою і промисловістю, мають прямий доступ до потрібних джерел інформації, постійно націлені на впровадження новітніх видів техніки і технологій. Відповідно в них порівняно з іншими фермами вища ефективність господарювання. Дрібні й малі ферми у цьому аспекті не можуть конкурувати з великими агроструктурами. Останні у змозі більш ефективно забезпечити продовольчу безпеку країни. Інакше кажучи, при всьому значенні чинника приватної власності його недостатньо. Дрібні й малі господарства не мають можливості використовувати відомі переваги великих господарств.