Садура О.Б.

к.е.н., в.о. доцента кафедри фінансів і кредиту,

Львівський національний аграрний університет

РОЗВИТОК ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Лізинг – один із прогресивних засобів покращання системи забезпеченості переробних підприємств агропромислового комплексу машинами та обладнанням. Він є особливою формою фінансування капітальних вкладень на придбання матеріально-технічних засобів, а також на модернізацію наявного обладнання.

У широкому значенні лізинг – це продаж машин та обладнання споживачам із відтермінуванням платежу. Він є подальшим розвитком і різновидом прокату технічних засобів. Поряд із цим лізинг тотожний до оренди матеріальних цінностей. По суті це передача споживачеві техніки у довготривалу оренду з оплатою її вартості не одразу, а частинами – протягом 2–5 і більше років. Крім цього, користувач (орендар) сплачує власнику машин (орендаторові) певні відсотки за кредит, поповнює нормативний прибуток, а також вартість наданих послуг. Таким чином, використовуючи лізинг, товаровиробник одночасно вирішує дві важливі проблеми – придбання техніки і фінансування покупки. У результаті цього значно підвищується конкуренто-спроможність переробних підприємств у нелегких ринкових умовах [2].

Закордонний досвід свідчить про різні форми і види лізингу. Стосовно сільськогосподарських підприємств нашої країни найприйнятнішими є фінансовий лізинг, який близький за змістом до звичайної довготермінової оренди засобів виробництва і завершується, як правило, переходом орендованого майна від орендатора у власність до орендаря. Іншими словами, це лізинг із повною окупністю орендованих машин і обладнання, тобто вони амортизуються протягом усього терміну оренди. Головною умовою договору про фінансовий лізинг є зобов'язання споживача (орендаря) викупити орендовану техніку після закінчення терміну оренди за номінальною (початковою) ціною.

У відповідності до затвердженої Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року одним із важливих напрямів формування та відтворення матеріально-технічної бази є удосконалення системи лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання, розширення обсягів підтримки державних лізингових компаній, активізації лізингової діяльності інших фінансових установ і машинобудівних підприємств, створення сприятливих умов для широкого залучення вітчизняних та іноземних інвестицій [3].

Згідно із порядком використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходів по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904 (зі змінами та доповненнями), у лізинг може бути передана техніка тільки вітчизняного виробництва після проведення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб"єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі не менше 17% її вартості (15% - попередній лізинговий платіж в рахунок частини вартості Предмета лізингу, 7% - попередній лізинговий платіж в частині винагороди Лізингодавцю за передачу Предмета лізингу) її вартості та укладання Лізингоодержувачем договору страхування предмету лізингу [5].

Фінансовий лізинг в агропромисловому комплексі є вигідною формою діяльності для всіх учасників цього виду інвестицій – і сільськогосподарським товаровиробникам, і машинобудівникам. Необтяжливий він і для державного бюджету.

Для сільськогосподарських товаровиробників фінансовий лізинг дає можливість заощаджувати кошти для інвестування в інші більш ефективні види діяльності та/або придбавати техніку, вартість якої перевищує річні фінансові можливості.

Переваги фінансового лізингу в агропромисловому комплексі полягають в доцільності і вигідності всіх його учасників, а саме: сільськогосподарських товаровиробників, машинобудівників і державного бюджету. Так, сільськогосподарським товаровиробникам вигідний фінансовий лізинг, тому що завдяки йому вони заощаджують кошти для інвестування в інші види діяльності, а також мають можливість придбавати техніку, вартість якої перевищує річні фінансові можливості. Машинобудівникам фінансовий лізинг сприяє нарощуванню обсягів виробництва. А для державного бюджету фінансовий лізинг характеризується збільшенням надходжень до бюджету проти видатків, що обумовлюється збільшенням податкових надходжень від машинобудівних підприємств.

Література:

1. Про фінансовий лізинг: Закон України від 11.12.03 р. № 1381-IV

2. Фінансування і кредитування сільськогосподарських підприємств [М. Я. Дем’яненко, П. А. Лайко, В. М. Жук та ін.]; за ред. М. Я. Дем’яненко. – К. Урожай, 1995. – 208 с.

3. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.minagro.gov.ualfiles/00003800/ Dergavna_cil'ova_programa.doc.

4. Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. N 1904 Київ.