Ткаченко О. С.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Значення контролінгу в управлінському процесі вітчизняних підприємств

Сучасний етап розвитку ринкової економіки України потребує розвитку нових підходів до управління підприємством.

Визначення стратегії бізнесу, формування економічної політики підприємства передбачає високий рівень інформаційного забезпечення, досягнення якого можливе за умови злагодженої інформаційно-аналітичної системи (внутрішньогосподарського обліку – контролінгу).

Економічна самостійність підприємств орієнтує їх на ефективну, рентабельну і прибуткову діяльність. Новим словом в управлінні стала поява контролінгу як функціонально відокремленого напрямку економічної діяльності підприємства, що пов’язаний з реалізацією фінансово – економічної функції в менеджменті, спрямований на досягнення підприємством стратегічних та поточних цілей та забезпечує прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень [4].

Слово контролінг походить від англійського «to control» – контролювати, управляти, яке, у свою чергу є похідним від французького слова, що означає «реєстр, список перевірки» [5].

Контролінг – це принципово нова концепція інформації і управління, що забезпечує підтримку внутрішнього балансу економіки підприємства шляхом формування інформації про витрати і доходи як основи для прийняття ефективних управлінських рішень. Контролінг як інформаційна система широко застосовується зарубіжними підприємствами і приносить вагомі позитивні результати.

В управлінні економікою вітчизняних підприємств система контролінгу ще не отримала відповідного поширення. Причинами цього є недостатній рівень підготовки спеціалістів цієї галузі.

Контролінг має всі характеристики обліково – аналітичної системи і реалізує синтез окремих елементів бухгалтерського, оперативно – технічного обліку, аналізу, контролю і планування, (бюджетування) [4].

У нашій країні існує неправильне уявлення про контролінг, який ототожнюють із ревізією, аудитом і контролем звітності підприємств. Так, контролінг має такі випадкові ознаки схожості із цією діяльністю, але ідейно контролінг є виразним її антиподом. Контроль, ревізія, аудит мають справу з минулим – із уже незмінним фактором. Контролінг – з майбутнім, яке ще не сталося, але ймовірне. Імовірностями управляти можливо – вони змінювані [2].

Підприємницька діяльність припускає чітке формування цілей і тенденцій розвитку з тим, щоб дати їм шанс на здійснення. Тому контролінг базується на плануванні, тобто визначенні планових показників на твердо встановленні звітні періоди, з якими порівнюються фактичні дані. Порівняння планових показників з фактичними – ядро концепції контролінгу [3].

Запровадження контролінгу на вітчизняних підприємствах зумовлене необхідністю інформаційного забезпечення й координації системи планування, синхронізації різних видів обліку, аналізу відхилень та контролю, внутрішньої і зовнішньої (за винятком усіх видів ноу–хау) транспарентності управлінських рішень, інформаційного й методичного забезпечення менеджменту, підтримки на належному рівні ризик-менеджменту.

Система контролінгу на підприємстві охоплює не тільки аналітичні показники та висновки. В системі контролінгу є сильна організаційна складова – люди, котрі займаються контролінгом, потоки інформації між підрозділами підприємства та від підлеглих – до керівників.

Для ефективної роботи і чіткого визначення відповідальності контролерів на підприємстві необхідно створити спеціальний структурний підрозділ –службу контролінгу [1].

Структурна схема, яка ілюструє роль контролінгу в процесі управління, наведена на рисунку 1.

Рис 1. Роль контролінгу в процесі управління [1].

Ефективність контролю та регулювання являє собою участь контролю в розробці структури управлінської інформаційної системи; збір найбільш значимих даних для прийняття управлінських рішень; консультації щодо вибору коригуючи заходів та управлінських рішень; розробка інструментарію для планування , контролю та прийняття управлінських рішень.

На етапі аналізу рішень та формування інформаційних потоків забезпечується порівнянням планових та фактичних величин, які використовуються для вимірювання та оцінки ступеня досягнення цілей; встановленням припустимих меж відхилень від плану; аналіз відхилень, інтерпретація причин відхилень плану від факту та розробка пропозицій для зменшення відхилень.

Отже, контролінг направлений на синтетичний, цілісний погляд на діяльність підприємства у майбутньому, комплексний підхід до виявлення та розв’язання проблем, що постають перед підприємством. Контролінг займає важливу роль у системі управління вітчизняними підприємствами. Тому організації контролінгу на підприємстві потрібно приділяти особливу увагу.

Література

1. Добикіна Е.К. Управлінський облік в оперативній діяльності підприємства. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей заочної форми навчання і слухачів системи виробничо–екномічної підготовки кадрів / Е.К. Добикіна, В.В. Ровенська, В.С. Рижиков. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – 272 с.

2. Ковальов Д. Чи потрібен в агробізнесі контролінг? / Д. Ковальов // Агробізнес сьогодні.-2006. -№17 . -С.20-21.

3. Миронова Р.М. Контролінг- цілісна система економічного управління підприємством / Р.М. Миронова // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету: ДДАУ. -Дніпропетровськ. -2002. -№1 .-С.170-172.

4. Портна О.В. Контролінг: Навч. Посіб / О.В. Портна. -Львів: Магнолія, 2008 .-240 с.-966-2025-01-4.

5. Стефанюк І.Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу / І.Б. Стефанюк // Фінанси України. -2005. -№2 . -С.146-153.