асистент кафедри менеджменту Пилипчук А. А.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», Україна

Роль інтелектуального капіталу в забезпеченні інтелектуально-кадрової складової економічної безпеки

За сучасних умов розвитку ринкових відносин інтелектуально-кадрова робота, спеціальні знання і комунікації стають чинниками досягнення результативності управлінських інформаційних технологій, створення доданої вартості, конкурентоспроможності, ефективності виробництва.

Важливість ролі інтелектуально-кадрової безпеки постійно досліджують закордонні автори Е. Брукінг, Т. Стюарт, Б. Санто, С. Тайічі, М. Мелуон, Л. Едвінссон, А. Гапоненко, Л. Лукичьова, А. Козирєвта та ін. Процес розроблення проблеми формування та використання інтелектуального капіталу висвітлено в публікаціях українських авторів Г. Андрощука, Д. Богині, О. Бутнік-Сіверського, М. Войнаренко, В. Геєць, Г. Жаворонкової, Г. Задорожнього, К. Кендюхова, А. Колота, О. Кузьміна, Б. Малицького, В. Осецького, Л. Федулової, В. Хаустова, П. Цибульова, А. Чухна та ін. Диференціація досліджень різнопредметних проявів інтелектуальної безпеки в різних сферах діяльності та на різних рівнях прояву приводить до існування безлічі визначень і понять, вкладених у категорію інтелектуального капіталу та його ролі в забезпеченні інтелектуально-кадрової безпеки.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення ролі інтелектуального капіталу в забезпеченні інтелектуально-кадрової безпеки.

Економічна безпека підприємства багатьма вченими розглядається як раціональне використання наявних ресурсів корпоративного підприємства в процесі господарської діяльності. Формування інтелектуального капіталу в процесі господарської діяльності відбувається за рахунок трьох складників: інтелектуальна власність, людський капітал, структурний капітал та споживчий капітал [1].

Пропонуємо розглянути ці категорії більш детально. Отже, під інтелектуальною власністю розуміють будь-який творчий витвір або винахід, майно, що не сприймається на дотик і може бути захищене правом інтелектуальної власності [3].

Людський капітал можна визначити, як сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій та інших продуктивних якостей, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника [2].

Структурний капітал (зокрема інтелектуальна власність та документована інформація) є ефективним тільки в контексті стратегічних цілей підприємства, оскільки представляє собою форму організаційної здатності підприємства відповідати вимогам ринку, можливості їх використання знову для створення нових цінностей [3].

Споживчий капітал з урахуванням ділової репутації та зв’язків зі споживачами характеризується такими якостями, як певний ступінь проникнення, розповсюджуваність, постійність, певність того, що споживачі й надалі віддаватимуть перевагу даному підприємству [3].

В цілому інтелектуальний капітал та інтелектуально-кадрова складова економічної безпеки характеризуються такими внутрішніми структурними характеристиками як: рівень забезпечення підприємства персоналом; раціональність структури персоналу; ефективність використання трудового потенціалу та робочого часу; рух персоналу; ефективність систем нормування праці та її організації; продуктивність праці; оплата праці; соціальний захист персоналу.

Раціональне вкладання коштів у програми розвитку персоналу сприяє зростанню ринкової вартості підприємства та досягненню значного економічного ефекту. Дослідження показало, що інтелектуальний капітал є вагомою складовою гудвілу підприємства. Вартість гудвілу ототожнюється з вартістю інтелектуального капіталу підприємства та зростає у процесі його відтворення.

Інтелектуальний капітал як об’єкт управління бере участь у процесі виробництва продуктів інтелектуальної діяльності. Реалізація їх на ринку дозволяє підприємству отримати прибуток та використати частину чистого прибутку на покращення якості персоналу. Завдяки організованій внутрішній підготовці збільшується продуктивність праці персоналу та зростає якість і цінність інтелектуальних ресурсів.

Процеси відтворення інтелектуального капіталу та управління інтелектуальними ресурсами на підприємстві передбачають формування знань та умінь персоналу відповідно до вимог підприємства, виконання персоналом високопродуктивної розумової праці, проведення адекватної оплати працівників і створення системи їх соціального забезпечення.

При цьому охорона інтелектуально-кадрової складової економічної безпеки охоплює взаємопов'язані і водночас самостійні напрями діяльності суб'єкта господарювання:

1) робота з персоналом підприємства, спрямована на підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

2) збереження й розвиток інтелектуального потенціалу, сукупності прав на інтелектуальну власність або на її використання (зокрема патентів і ліцензій), та на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства.

Таким чином, інтелектуально-кадрова безпека є підсистемою економічної безпеки суб'єкта господарювання, яка гарантує стабільне та максимально ефективне використання його інтелектуального капіталу.

Інтелектуально-кадрова безпека промислового підприємства є його здатністю досягати економічного зростання на основі застосування знань, вмінь, навичок, досвіду, пізнавальних та духовних здібностей своїх співробітників, їх інтелектуального рівня та інших складників в умовах мінливого середовища, що забезпечують стійкі темпи приросту наявного інтелектуального капіталу, а отже, й безпеки підприємства загалом. У цьому контексті інтелектуально-кадрова безпека охоплює п'ять складників: людський капітал, інтелектуальну власність, ринкові активи, структурні активи, соціальний капітал. Тобто, основою інтелектуально-кадрової безпеки є все те, що дасть змогу збільшити чи примножити вже наявні інтелектуальні ресурси з метою досягнення загальної безпеки підприємства.

Процес захисту підприємства від небезпеки починається на етапі добору працівників та триває протягом періоду функціонування підприємства. Потрібно також пам'ятати, що інтелектуально-кадрова безпека перебуває у постійному розвитку, що потребує застосування прогресивних, ефективних, науково обґрунтованих методів управління.

Література:

1. Бауліна Т.В. «Інтелектуальний капітал як каталізатор інвестиційної привабливості підприємств» // Інвестиції: практика та досвід – 2008. – №4 – с. 4-6.

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

3. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.

4. Докторук Є.В. Інтелектуальний потенціал організацій / Є.В. Докторук // Український соціум. - 2009. - № 2. - С. 53-61.