Экономика/2.Внешнеэкономическая деятельность

Науковий керівник: Дашко Ірина Миколаївна,

студент: Міхневич Денис Юрійович

Криворізький факультет Запорізького національного університету, кафедра обліку та менеджменту, Україна

Методи розробки і обґрунтування управлінських рішень у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності

Розробка і прийняття рішень пов’язані з дією об’єктивних і суб’єктивних факторів, які знаходяться в діалектичній єдності. Конкретна ситуація, економічні, соціальні та психологічні закони – це об’єктивні фактори. Суб’єктивними факторами є талант менеджера, його інтуїція, практичний досвід, знання, особливості мислення, загальна ситуація, воля того, хто приймає рішення.

Методи, що використовуються для прийняття рішень можна об’єднати у три групи:

1. що ґрунтуються на якісному аналізі явищ (історичних аналогій, експертних оцінок та інше);

2. що поєднують якісний аналіз і кількісні оцінки (достатньої інформаційної бази);

3. розрахункові (використовуються для прийняття конкретних рішень з удосконалення менеджменту за умови належного інформаційного забезпечення).

Підготовка рішень передбачає комплекс пізнавальних психологічних процесів, методів і прийомів. Насамперед йдеться про аналіз – метод дослідження явищ (предмета, об’єкта) поділом його на складові частини, вивченням окремих сторін і властивостей взаємозв’язків між причинами (факторами) і наслідками (результатами).

Одним з найпоширеніших прийомів аналізу є ідентифікація факторів, що впливають на досягнення цілей, закладених у проблему. Наприклад, якщо готується рішення щодо підвищення якості продукції, то такими факторами є кваліфікація працівників, методи контролю якості сировини, обладнання та інше. Також при прийнятті управлінських рішень використовують методи індукції і дедукції.

Під час підготовки рішень і конструювання їх елементів використовують метод асоціацій – зв’язку між елементами розумового процесу (відчуттям, сприйняттям, уявою, ідеями та інше), в результаті якого виникає нова корисна (для розв’язання задачі) думка.

Нині широко застосовуються такі методи, як системний аналіз, екстраполяція, кореляційний і регресійний аналіз, виробничих функцій, „дерева цілей”, експертних оцінок, пошукові та інше.

Кількісні методи прийняття рішень у менеджменті передбачають широке використання сучасної електронної обчислювальної техніки. При цьому слід враховувати, що жодне з так званих оптимальних рішень, „знятих” з ЕОМ не може впроваджуватися до того часу поки не буде скориговане на додаткові обмеження, не включене в розрахунок. Це зумовлене тим, що ці рішення не завжди мають кількісне вираження (конфліктність рішення, ступінь господарського ризику, схильність до рішення з боку виконавців та інше).

Визначальну роль у підготовці та обґрунтуванні господарських рішень відіграють евристичні методи, які являють собою сукупність логічних прийомів, методичних правил дослідження, пошуку істини, способів реалізації творчого потенціалу особистості. Ці методи активізують та інтегрують мислення, знання, ерудицію, творчі начала, фантазії особистості.

До сучасних методів колективного пошуку рішень можна віднести такі як „Дельфі” (кібернетичного арбітражу), „мозкового штурму”, морфологічного аналізу та інше. За методом „Дельфі” безпосереднє обговорення замінюють письмовим обміном інформацією і міркуваннями на підставі розроблених запитань (при збереження анонімності думок) та аргументів „за” і „проти”. Методика „Дельфі” підвищує об’єктивність і надійність експертних оцінок, але водночас досить складна і трудомістка.

У результаті багаторічних спроб удосконалити метод „проб і помилок” американський психолог А. Осборн запропонував метод „мозкового штурму” (брейсторміргу). За розробленою процедурою групі спеціалістів, які за складом розуму мають схильність до генерування ідей, доручається лише висувати ідеї, навіть найфантастичніші, без їх обгрунтування. Іншим спеціалістам у яких переважає критичне мислення, доручається аналізувати висунуті ідеї і робити висновки.

Пошук рішень може здійснюватися за допомогою аналітичних методів – контрольного листка характеристик, морфологічного аналізу та інше. При використанні методу контрольного листка характеристик готується перелік питань (до 20), згрупованих за класами: інші види використання, модифікації, адаптація, збільшення, зменшення, заміна, перегрупування, комбінування.

У США широко застосовуються методи, що ґрунтуються на систематичному використанні експертів (сценарії „Патерн”, проект „Фаркаст” та інше).

Дедалі більшого поширення набуває метод аналогії, що ґрунтується на використанні аналогічних ситуацій в інших рішеннях і галузях.

Для одержання нових ідей може бути корисним метод емпатій, який полягає в ототожненні творчого працівника зі спеціалістом або керівником, що розробляє програму.

До методів пошуку нових ідей належить метод інверсії. Суть його полягає в необхідному свідомому подоланні психологічної інверсії мислення, відмові від попередніх поглядів на проблему, з тим, щоб подивитися на неї з нової позиції.

Корисним для практики підготовки рішень є алгоритм Альтшуллера, що являє собою методичне керівництво, модель, прийом або припис для вирішення техніко-технологічних проблем.

Повнішому охопленню усіх можливих варіантів вирішення проблем сприяє їх розробка за принципом „дерева варіантів”. Спочатку виділяють найсуттєвіші групи варіантів за докорінними відмінностями у способах досягнення цілі. Потім з кожної групи варіантів виділяють підгрупи з менш суттєвими відмінностями і т.д. Особам, що беруть участь у пошуку альтернатив, мають бути притаманні гнучкість мислення, допитливість, сміливість, готовність до ризику, відсутність страху перед складністю і невизначеністю.

Враховуючи складність оточення, в якому перебуває підприємство, окремі автори пропонують використовувати також інші методи пошуку варіантів рішення. Так, американський вчений У. Морріс пропонує методи, які дають змогу дещо спростити картину навколишнього середовища: використовувати певні правила, що ґрунтуються на попередньому досвіді і звужують пошук альтернатив; нехтувати малозначущими величинами і зважати тільки на найбільш відчутні й легко вимірювані фактори; пристосовуватися до найближчого горизонту планування, ігноруючи варіанти, які виходять з межі певного фіксованого періоду; використовувати метод „виправлення помилок”, за яким спочатку приймається попереднє рішення, а при виявленні помилок у процесі його реалізації приймається остаточне рішення.

У процесі підготовки і прийняття управлінських рішень у ряді країн світу почали використовувати „моделі чорної дошки”, що базуються на регламентації процесу обговорення альтернатив, поступовому крок за кроком обґрунтуванні рішення з урахуванням постійної зміни інформації з даної проблеми та відображення цього на умовній „дошці” для всіх учасників, що беруть участь у підготовці рішення.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене, можна сказати, що розробка і обґрунтування будь-якого управлінського рішення потребує надійної, своєчасної і обґрунтованої інформації. Саме використання інформації та інформаційних засобів дозволяють менеджеру зовнішньоекономічної діяльності орієнтуватися у ринкових умовах, аналізуючи внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на діяльність фірми та приймати ефективні управлінські рішення.