Экономические науки/4. Инвестиционная
деятельность и фондовые рынки.
Аспірант Клепка П.С.
Київський Національній Економічний Університет імені
Вадима Гетьмана, Україна
Китай, як
лідер по динаміці зростання фондового ринку в групі країн БРІК
Основною
характерною рисою китайської економічної моделі є збереження провідної ролі
держави у всіх сферах господарського життя країни, у тому числі й у фінансовій.
Китайський фондовий ринок - єдиний у світі, в обороті якого переважна більшість
акцій належить державним компаніям, які перетворені у ході проведення реформ в
акціонерні товариства. При цьому контрольний пакет акцій належить державі.
Спочатку
створення фондового ринку не переслідувало ніяких цілей, крім проведення
експерименту, для того, щоб з'ясувати, яку користь може принести введення цього
важливого елементу ринкової економіки для розвитку КНР. Експеримент підтвердив,
що фондовий ринок може стати ще одним каналом залучення інвестицій як
зовнішніх, так і внутрішніх. Втім, особливого змісту в тому, що б розбудовувати
ринок цінних паперів у якості механізму залучення інвестицій, не було.
У той же час,
залучення інвестицій через фондовий ринок є невід’ємною складовою
функціонування державної економіки, свідченням значимості якого є загальна сума
додаткового фінансування, отриманого китайськими підприємствами за рахунок розміщення
акцій: до квітня 2002 р. в економіку КНР було направлено близько 150 млрд дол.
Що ж стосується іноземних інвестицій, то Китай зміг залучити значний іноземний
капітал, скориставшись і іншими каналами фінансування, у першу чергу стимулюючи
прямі іноземні інвестиції.
Одним з
найважливіших показників фондового ринку Китаю є фондовий індекс Hang Seng. Розрахунок індексу Hang Seng ведеться на
основі динаміки змін котирувань так званих «голубих фішок» (найліквідніших
цінних паперів на фондовому ринку). Кожна з фішок має вплив на рух індексу в
той чи інший бік. Так, наприклад, за умови, що більшість голубих фішок буде
демонструвати зростання, індекс Hang Seng також зростатиме.
Китайський
фондовий ринок, як і будь-який інший є дуже чутливим до змін у макроекономічному
середовищі. Фундаментальний інвестор або аналітик інтуїтивно чи машинально
припускає, що ціна акції прив’язана через внутрішню вартість до певного набору
факторів, які мають різну силу впливу, різну тривалість, раптовий або
прогнозований характер прояву. Завдяки неординарності даних факторів ціна
постійно коливається.
Для аналізу
ринку інвесторами або учасниками ринку широко використовується фундаментальний
аналіз, оскільки він дає змогу оцінити той чи інший цінний папір маючи уявлення
про макроекономічну картину в цілому і йому не обов’язково мати детальний
технічний аналіз. Виділяючи ще одну важливу передумову фундаментального аналізу
слід зазначити, що зазвичай вона формується наступним чином: макроекономічні
фактори детермінують головний ринковий тренд. На першочерговий вплив
макроекономічних факторів та головний ринковий тренд впливає і думка
інвесторів, спостереження експертів та статистика. Можна констатувати, що
факторні математичні моделі часто використовують в якості ключового фактору рівень
або динаміку ВВП, інфляцію, ставку процента.
Частіш за все
до фундаментальних факторів відносять фактори економічного характеру. З них на
першому місці часто є фактори, котрі відносяться до діяльності конкретного
підприємства, який є емітентом. Вартість цінних паперів прив’язується до
фінансово-економічного стану емітента, зміна в якому на думку аналітиків веде
до зміни на ринку відповідних цінних паперів.
Прикладом
такого аналізу є нижче наведений Рис.1, який демонструє реакцію ринку на зміну
певних макроекономічних показників.
Рівень безробіття в США виявився нижчим, ніж
очікувалось. GP Morgan назвав
китайські акції типу “Н”
найбільш привабливими інвестиціями
Рис.1. Вплив
фундаментальних факторів на фондовий
індекс Китаю
Фундаментальні фактори в великій мірі впливають на фондовий
ринок. На Рис.1 зображений вплив фундаментальних факторів США на фондовий
індекс Hang Seng. Коли реальні
макроекономічні статистичні данні виявляються кращими ніж очікувалося, це стає
додатковим поштовхом для росту фондового ринку. Значно вливають на фондовий
ринок новини, а також рекомендації відомих аналітичних чи фінансових компаній.
Приклад такого взаємозв’язку зображено на Рис.1. Так, після заяви відомої
фінансової компанії GP Morgan, про те, що акції Китаю є одним з
найпривабливіших інструментів для фінансових інвестицій, фондовий індекс Hang
Seng показав значне зростання.
Фундаментальними факторами можуть також бути темпи зростання
ВВП на душу населення, показники торгово-платіжного балансу країни. Нинішнє зростання
фондового ринку Китаю зумовлено саме привабливими макроекономічними показниками
країни і темпами їх зростання (табл.2).
Китай зараз
відіграє роль країни - голови БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай).
Із країн БРІК
Китай поки що має найвищі темпи економічного росту (табл.2). Але одночасно він
перебуває під прицілом через свою
валюту - юань, чий обмінний курс, вважається, 'субсидіює'
конкурентоспроможність китайських товарів на світовому ринку.
Таблиця.2
Макроекономічні
показники країн БРІК
Країна |
ВВП на
душу населення (2009, дол. США) |
Приріст
ВВП за останні 10 років |
Темпи
приросту ВВП, щоб наздогнати провідні країни до 2050 року |
Час, для
досягнення параметрів провідних економік, роки. |
Росія |
15039 |
10% |
4,6% |
17 |
Бразилія |
10455 |
4,3% |
5,3% |
119 |
Китай |
6600 |
10,1% |
5,7% |
23 |
Індія |
2930 |
7,7% |
7,4% |
50 |
Фундаментальні
соціально-економічні фактори мають значний вплив на формування національної
моделі ринку цінних паперів Китаю. Дана модель є унікальною в силу того, що
Китай являє собою єдиний приклад існування великого по обсягам ринку цінних
паперів у державі з багатоукладною ринково орієнтованою економікою при
монополізації, що зберігається, у політичній сфері.
Особливості
регулятивної системи фондового ринку Китаю,
довели її побудову за зразком "американської моделі". Однак у
Китаї, у силу високого ступеня централізації державного управління, система
регулювання фондового ринку є більш строгою й виконує ряд функцій, відсутніх у
практиці США, зокрема державне квотування обсягів емісій, дозвільний характер
емісійних процедур, контроль діяльності саморегулювальних організацій і професійних учасників ринку, система
поручительства для емітентів і контроль ціноутворення на первинному ринку
цінних паперів. Такі заходи дозволяють здійснювати регулювання ключових
параметрів ринку цінних паперів і вбудовувати його в загальнодержавний план
економічного розвитку.
Структура
власності на ринку акцій Китаю характеризується високою концентрацією пакетів
акцій ("stakeholder capitalism"), що обумовлює борговий характер
національного фінансового ринку. Завдання, хід і перспективи реформи
акціонерних капіталів компаній спрямовані на усунення існуючого розподілу на
ринкові й неринкові акції. У довгостроковій перспективі результатом реформи
стане масштабна приватизація державних пакетів акцій.
До перспектив
розвитку ринку цінних паперів Китаю, слід віднести: підвищення ролі фондового
ринку у фінансуванні економіки, ріст частки акцій у вільному обігу, прискорений
розвиток ринку корпоративних облігацій, розширення сектору інституціональних
інвесторів, лібералізація припливу іноземних портфельних інвестицій.
Висновки й
пропозиції, сформульовані в результаті дослідження, можуть бути враховані в
ході подальшого розвитку ринку цінних паперів України, насамперед при
розв'язанні завдань масового залучення індивідуальних інвесторів і підвищення
ефективності діяльності регулятора ринку.
Література
1. Marangos J.A. Political
economy approach to the neoclassical gradualist Model of Transition // Journal
of Economic Surveys. – 2005. – N 2 (19). – P. 264-293.
2. Мозговий О., Баторшина А.
Світові ринки акцій: досвід для України // Ринок цінних паперів України,-
2004.-№11-12.- с. 47-54.
3. Островский А.В. Китай:
фундамент успехов 21 века. // М.: Институт Дальнего Востоковедения РАН.- 2002.
– с. 458.
4. Титаренко М.Л. Китайская
Народная Республика // Международные отношения.- 2005. – с. 590.
6. Данилов-Данильян В. Глобальный
кризис как следствие структурных сдвигов в экономике // Вопросы экономики. –
2009. – № 7. – с. 31-40.
8. Кондратьев В. Корпоративный
сектор и государство в стратегии глобальной конкурентоспособности // Мировая
экономика и международные отношения. – 2009. – № 3. – с. 24-31.