Економічні науки/4.Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н., доц. Прямухіна Н.В.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

РОЗВИТОК ОРГАНІЗОВАНОГО РИНКУ
ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

Фондовий ринок як такий та його ефективність з позиції будь-якого з критеріїв сегментації є необхідною умовою розвитку економки країни. Цінні папери забезпечують функціонування усіх сфер фінансового ринку – від специфічних валютного та ринку дорогоцінних металів – до масштабних –грошового ринку та ринку банківських позик. Операції купівлі-продажу, позики, поручительства, гарантії, застави, оренди супроводжуються обігом цінних паперів як предмету угоди у цих операціях. Тому пріоритетність ролі фондового ринку в економіці країни переоцінити важко. Але при цьому важливо відмітити необхідність розвитку саме організованого фондового ринку, який є базою для інтернаціоналізації й глобалізації.

Інтернаціоналізація і глобалізація ринку цінних паперів передбачає міграцію національного капіталу через кордони різних країн для формування світового ринку цінних паперів. Національні ринки цінних паперів при цьому стають вторинними і перетворюються на складові світового ринку цінних паперів. Інвестор з будь-якої країни має можливість здійснювати інвестиції у цінні папери, що обертаються в інших країнах. Тому дослідження особливостей та напрямків стимулювання розвитку саме організованого ринку цінних паперів є першочерговим завданням, оскільки за весь період існування незалежної України ринок цінних паперів так і не набув засад стійкого розвитку і досі перебуває у стадії зародження. За класифікацією Standard & Poor’s, його віднесено до групи граничних (незначних) ринків (Frontier markets) [1].

Організований фондовий ринок забезпечує надійність ринку і довіру до нього з боку масового інвестора. Жодна держава сьогодні не може допустити, щоб віра в цей ринок похитнулася і люди, котрі вклали свої заощадження у цінні папери своєї або будь-якої іншої країни, раптом втратили їх унаслідок непередбачуваних обставин або шахрайства. Крім цього, слід пам’ятати про фіскальну складову організованого ринку, яка, за рахунок контролю і організованості, забезпечує базу оподаткування та надходження податків до бюджетів усіх рівнів. Посилення організованості ринку і контролю над ним дає кожній державі змогу збільшити базу оподаткування і розмір податкових надходжень від учасників ринку.

Організований (біржовий) і неорганізований (позабіржовий) ринки функціонують неоднаково активно. Незважаючи на те, що біржовий і позабіржовий ринки конкурують між собою, їх слід розглядати не як такі, що взаємовиключають, а як такі, що взаємодоповнюють один одного. Але це взаємодоповнення є ефективним тільки при перебуванні у певному діапазоні обсягів фондових операцій, який визначений для біржового і позабіржового сегменту лідерами світового фондового ринку. Частки фондових операцій цих двох сегментів складають в середньому 5% (організований ринок) і 95% (неорганізований ринок), причому частка позабіржового ринку в Україні схильна до зростання: на початок 2011 року вона досягла 98%. Питома вага позабіржового фондового ринку неоднакова в різних країнах: в Японії вона становить лише 1 %, у США – 25%, Чехії – 60%, Словакії – 80%, Росії – 90% [2]. Можна стверджувати, що економічно-політична і, відповідно, фінансова стабільність держави перебувають у прямому зв’язку із обсягами охоплення фондового ринку позабіржовим сегментом.

Показники діяльності організаторів торгівлі цінними паперами в Україні також є низькими. Станом на 30.06.2011 загальна кількість організаторів торгівлі, яким видано ліцензію на здійснення діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів, становила 10 (ВАТ “Київська міжнародна фондова біржа”, ПрАТ “Придніпровська фондова біржа”, ПрАТ “Українська міжбанківська валютна біржа”, ЗАТ “Українська міжнародна фондова біржа”, ЗАТ “Українська фондова біржа”, ВАТ “Східно-Європейська фондова біржа”, ПАТ “Українська біржа”, ПрАТ “Фондова біржа “ІННЕКС”, ПАТ “Фондова біржа “ПФТС”, ПАТ “Фондова біржа “Перспектива”). Згідно з даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Світової Федерації Бірж протягом першого півріччя 2011 року на організаторах торгівлі в Україні обсяг торгів склав 14,25 млн. дол., що складає 9 днів торгів на Лондонській фондовій біржі (обсяг торгів понад 300 млн. дол.), 1,5 год. – на Варшавській біржі (обсяг торгів 41,63 млрд. дол.), 3 дні – на російській біржі ФБ ММВБ (обсяг торгів 970 млн. дол.) та 8 днів – на російській біржі RTS Standard (обсяг торгів 340 млн. дол.) [3]. Щоденний обсяг торгів, проведених на Токійській фондовій біржі, на початок 2011 року оцінюється в 18 млрд. дол. Порівняння його з українським показником ми вважаємо некоректним.

Індикатором розвитку фондового ринку є частка капіталізації у ВВП та співвідношення обсягу торгів до капіталізації. За даними Всесвітньої федерації фондових бірж капіталізація фондового ринку України станом на червень 2011 року становила 250,29 млрд. грн., російського фондового ринку – 200 млрд. дол., польського ринку – 126,2 млрд. Євро, США – 16,7 трлн. дол., країн ЄС – 10,9 трлн. дол., Великої Британії – 1,7 трлн. дол., КНР – 500 млрд. дол.

Ринкова капіталізація найбільших українських компаній залишається низькою, пропозиція фінансових інструментів для інвестицій дуже обмежена: на ринку (переважно первинному) обертаються державні та муніципальні цінні папери (частка ринку у І півріччі 2011 року 76,7%, і 0,1% відповідно), акції та облігації підприємств (частка ринку 5,2% і 17% відповідно). Якщо в США за останні 10 років у середньому в місяць відбувалося 48 IPO (виходів нових компаній на ринок), то в Україні за всю історію ринку практично не було широкомасштабних публічних розміщень акцій.

Низька ринкова капіталізація спостерігається у вітчизняних підприємств, навіть у достатньо рентабельних, частка прибутку яких на одиницю акціонерного капіталу більше, ніж навіть у їх зарубіжних «колег». Від цього страждають і крупні компанії, які через низьку капіталізацію позбавляються доступу до дешевих джерел фінансування. Низька капіталізація робить вітчизняні компанії легкими об’єктами для поглинання, обмежує їх конкурентний потенціал, стримує приплив прямих іноземних інвестицій, призводить до невиправданої відсоткової політики як плати за додатковий ризик.

За таких умов активно розвивається неорганізований ринок, який не має предметної та територіальної концентрації біржової торгівлі, що передбачає укладання біржових угод тільки з певними об'єктами та здійснення операцій лише в торгівельному залі біржі, не існує жорстких законодавчих обмежень щодо учасників біржової торгівлі та чіткої періодичності біржових торгів.

Ситуацію, що фактично спричинила занепад організованого фондового ринку та гальмує його розвиток в Україні зумовлюють чинники:

- відсутність відповідного законодавчого акту (можливо, закону) про акціонерні товариства, який регламентуватиме особливості емісії та обігу цінних паперів на первинному та вторинному організованому ринку;

- недостатня «глибина» фондового ринку, незначна кількість підприємств-емітентів акцій;

- неготовність вітчизняного ринку залучати інвестиції шляхом публічного розміщення акцій, що не стимулює емітентів виводити цінні папери на організований фондовий ринок;

- несприятливий підприємницький та інвестиційний клімат;

- виконання більшості угод з акціями у сфері злиття й поглинання з концентрацією основного інтересу навколо контрольних і блокуючих пакетів акцій;

- недостатня захищеність прав інвесторів (покупців акцій), притиснення прав дрібних акціонерів (виведення активів із компанії в структури, близькі до топ-менеджерів, відсутність дивідендної політики);

- збільшення кількості корпоративних скандалів.

Для зміцнення та стимулювання розвитку організованого ринку цінних паперів необхідно звернути увагу на чинники, які сприятимуть підвищенню показника капіталізації.

Підвищити капіталізацію можна лише створюючи економічні інститути і поліпшуючи їх діяльність, пом’якшуючи адміністративні бар’єри, стимулюючи конкурентні ринки. Проте до цього слід додати необхідність дооцінки всього майна компаній з урахуванням його реального обсягу і ринкової ціни; послідовні заходи з формування конкурентних засад фондового ринку. Щоб підняти капіталізацію бізнесу, необхідна не лише висока рентабельність, а й активне управління корпоративними фінансами на мікрорівні для зниження ризиків, а також поліпшення інвестиційного клімату на макрорівні [3]. Проблеми ж підвищення капіталізації фондового ринку, банківської системи, небанківських фінансових установ тісно пов’язані із необхідністю формування системи їх фінансової безпеки.

Загальновідомо, що матеріальні, трудові і фінансові ресурси використовуються ефективно за адекватної економічної системи, прозорих прав власності, державного регулювання і високого рівня управління виробничими об’єктами. Стала основа для розвитку і зміцнення організованого фондового ринку забезпечить на порядки зростання капіталізації українських компаній і капітал спливатиме не з України за кордон, а навпаки акумулюватиметься на вітчизняному ринку та формуватиме потужні грошові інвестиційні потоки в економіку країни.

Література:

1. www.rurik.com.ua/documents/.../bonds_І_kv_2011_review.pdf

2. http://www.nbuv.gov.ua/portal/

3. http://ipowse.com.ua/22.27.Information.html