Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалиста

Ніколаєнко О.В.,

Ушата Т.О.,

Чернігівській державний інститут економіки і управління

РОЛЬ наочності в сучасних освітніх технологіях

В Державній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» виділена стратегія розвитку освіти на найближчі роки і на перспективу, позначений курс на створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання, забезпечення можливості духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу як вищої цінності нації.

Принцип навчання, що відображає якийсь один історичний аспект процесу навчання, стає основою для формування правил навчання. Досягнення передбачених даною програмою навчальних результатів можливо тільки за умови об'єднання активних і інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності студентів на заняттях з іноземної мови.

Використання наочності є одним з найважливіших методичних прийомів, що активізує навчальну діяльність и допомагає викладачу досягти високих результатів.

Проблема, яка в загальному вигляді висвітлюється в даній статті, – поняття і роль чинника візуалізації в процесі навчання іноземної мови в контексті сучасних освітніх технологій. Метою статті є обґрунтовування прогресивності і необхідності візуалізації в сучасних освітніх технологіях в контексті гносеологічного відношення, тобто процесу засвоєння інформації.

Глибше зрозуміти структуру зв'язків суб'єкта, що пізнає, з об'єктом пізнання (мовою, що вивчається) дозволить аналіз гносеологічного відношення. Гносеологічне відношення ми розуміємо як відношення між засвоєним матеріалом і матеріалом, який потрібно засвоїти. Змістовне гносеологічне відношення складається з низки ланок, а саме – форми сприйняття, методів пізнання, загальнорегулятивних компонентів (епистем), світогляду, тобто воно пов'язано з механізмами когнітивної сфери. Проблема візуалізації вивчається такими дослідниками як Зінченко В. П., Вергилес Н. Ю. [1]. Сучасний розвиток інформаційно-освітнього середовища, електронних способів запису і пред'явлення інформації, посилення питомої ваги аудіовізуальної інформації електронних ЗМІ в комп'ютерних системах диктують необхідність більш широкого впровадження в процес навчання засобів і методів візуалізації. В процесі реалізації методів візуалізації в навчанні необхідно враховувати психологічні особливості діяльності пізнавальних механізмів, а також рівні уваги, автоматичне реагування на рух, перепади світла і тіні, зміну кольорів і звуків. Таким чином, при введенні нового матеріалу при розробці і впровадженні засобів візуалізації лінгвістичного матеріалу слід враховувати особливості такого рівня уваги індивіду, як амб'єнтне (просторове – працює в динамічних умовах: чим більше об'єктів, що рухаються, тим більше вірогідність домінування саме цієї форми уваги), при розробці тестових завдань враховуються особливості фокального рівня, пов'язаного з ідентифікацією окремих предметів і залученням складніших етапів сприйняття в когнітивному апараті індивіду. Засоби візуалізації можуть бути класифіковані на різних підставах. На психологічній підставі їх можна класифікувати:

за пізнавальними механізмами, що актуалізуються (активізація сприйняття, пам'яті, мислення, уяви і ін.);

за психічними функціями, що розвиваються (посилення мотивації, організація уваги, розвиток спостережливості, естетичного сприйняття і ін.);

за психологічними діями, що надаються (створення емоційного фону сприйняття, релаксація, настрій на діяльність і ін.);

за когнітивними функціями, що актуалізуються (формування уявлень, понять);

за опорами на теорію засвоєння (формування асоціацій, гештальтсприйняття).

Образність і полімодальність передачі інформації створює передумови розвитку у реципієнтів не тільки ліво-, але і правопівкульних психічних процесів. З дидактичних позицій використання засобів візуалізації може виконувати загальні і приватні функції в навчанні. До числа загальних можна віднести функції: інформативності, інтегративності, інструментальності, адаптивної компенсаторності. До числа приватних функцій можна віднести: спонукаючу, уточнюючу, організуючу регуляцію, операційну, що пояснює, емпіричну, ідеографічну, інтерпретуючу, евристичну. За допомогою засобів візуалізації можуть бути задіяні особливі методи управління освітньою діяльністю, що впливає на активність студентів в процесі навчання, їх саморегуляцію в навчанні. При методично грамотному використанні методів візуалізації може відбуватися перехід студентів на більш високі рівні пізнавальної діяльності, стимулюватися оволодіння наочним змістом з елементами креативності, евристики.

Впровадження візуальних засобів навчання пов'язано з дослідженнями нейролінгвістів і висновками, зробленими ними. В даний час робочою гіпотезою нейролінгвістів є те, що наш мозок є не сховищем якихось символів, в якому відбувається порівняння вхідного сигналу з еталонними даними, а складну динамічну систему, в якій вся інформація вкладена у взаємозв'язках і розгортанні динамічних процесів в кожний момент часу [2]. З численних досліджень відомо, що одним з головних керуючих механізмів мозку є детектор помилок, оскільки детектор помилок – один із головних механізмів, що задають домінанту (домінування тих або інших фізіологічних процесів в мозку, що призводять до прояву індивідуальних характеристик), відповідальний також і за продуктивність творчих процесів. Саме цей чинник враховується при створенні тестових завдань з множинним вибором правильного варіанту відповіді.

Метою упровадження і використання засобів візуалізації є створення ефективних когнітивних стратегій. Зупинимося докладніше на методі візуального запам'ятовування тематичної лексики на основі стратегії запам'ятовування Леонардо: будь-яка нова інформація маркірується нашою свідомістю за допомогою індивідуальних механізмів сприйняття. Перш ніж ми переходимо до докладного розбору способів роботи з новим об'єктом через активне використання субмодальностей (вправа "Гра з новою інформацією"), використовуються 15 графічних об'єктів – картка з 15 словами, що мають різний ступінь складності, різних по шрифту і розташуванню на полі. На подальшому етапі проводиться тестування на запам'ятовування – за 30 секунд, як правило, запам'ятовується близько 6–7 слів. Потім пропонується інша картка і докладна інструкція по стратегії запам'ятовування. Ті ж 30 секунд розбиваються на інтервали по 5 секунд, протягом яких послідовно впроваджується сама стратегія. Ми пропонуємо кроки для сприйняття карти слів – фрейма з підібраними по єдиній темі словами тематичної лексики, причому слова представлені в різному кольорі, надруковані різним шрифтом в різних місцях картки.

1. Орієнтуючись на візуальне, фотографічне сприйняття протягом першіих 5 секунд студенти сприймають картку як цілісний сценарій фреймів. На першому занятті запам'ятовується 4–5 слів.

2. Наступні 7–8 секунд увага звертається на ті слова, які ще не запам'яталися (процес "розкадрування"). Студенти відзначають для себе субмодальності фреймів (розмір, колір і особливості шрифту, довжина слів, розташування і смислові особливості).

3. Крок повторюється протягом 5-ти секунд. Студенти акцентують увагу на особливостях деталей сценарію.

4. Наступні 7–8 секунд студенти повинні охопити увагою весь сценарій фреймів, відновлюючи що вислизнуло від аналізу деталей.

5. На наступному етапі студенти відтворюють максимально повну картину поля слів, що запам'ятовується (сполучають окремі фрейми в єдиний сценарій).

6. Протягом 5 секунд студенти калібрують відмінності між образом, що запам'ятовується і безпосередньо інформацією, що запам'яталася.

7. Студенти відтворюють в пам'яті весь сценарій цілком і звіряють результат.

Другий ступінь вправи включає відпрацювання стратегії на картці з 15 фотографіями різних груп предметів, інтер'єрів. Увага звертається на фрейми, субмодальності, не сприйняті когнітивним апаратом студентів. Сприйнятий і не сприйнятий матеріал визначається тестуванням за темами і підтемами, що вивчаються. Третій ступінь відпрацьовується на фотографіях окремих людей, груп і яких-небудь соціальних дій (демонстрація, експеримент, змагання, навчання, проведення часу і т.д.). Завершується вправа аналізом ресурсів, до яких ми отримали доступ під час його виконання. При роботі з новим текстом, важким для розуміння і запам'ятовування, застосовується та ж стратегія у відповідному тимчасовому режимі. Відзначимо, що тривалість кроків вправи необхідно контролювати, щоб зберігати ресурс максимальної зібраності в умовах дефіциту часу. Поступово набувається навичка "розкадрування" [2] будь-якої сприйманої інформації на блоки, що вимагають вашої особливої уваги. Систему запам'ятовування можна рекомендувати для сприйняття різноманітної інформації.

Отже, можна сказати, що візуалізація може стимулювати підвищення ступеня свідомості, узагальненості сприйманих образів, уточнювати, конкретизувати, підвищувати повноту, цілісність образів, уявлень. Зорові уявлення можуть доповнювати і розвивати слухові, є основними, базовими в чисто вербальному навчанні. Використання в навчанні методів візуалізації дозволяє задіяти декілька видів пам'яті. Разом із словесно-логічною, включити механізми наочно-образної і емоційної пам'яті. Пред'явлення інформації в полімодальній формі стимулює більш тривале збереження інформації в пам'яті, підвищує точність, об'єм інформації, що запам'ятовується, – підвищує ефективність діяльності пам'яті. Розумові процеси при використанні в навчанні методів візуалізації також можуть бути посилені за рахунок розширення видів мислення, що активізуються. Разом з абстрактно-логічним, візуалізація інформації дозволяє включати механізми наочно-дієвого, образного, асоціативного мислення, підсилювати діяльність уяви (відтворюючого і творчого). При створенні візуальних матеріалів слід враховувати не тільки загальні, але і диференціальні психологічні особливості, можливі типи когнітивної діяльності студентів, різні типи провідних сенсорних модальностей. Візуальні методи в навчанні дозволяють вирішувати різні розвиваючі задачі: розвиток спостережливості, зорової пам'яті, образного мислення та ін. При створенні повідомлень художньої спрямованості цілеспрямовано можуть розв'язуватися задачі виховного плану – естетичне, художнє виховання та ін. Засобами сучасних технологій вже знайдено багато технологічних рішень задач трансляції освітньої інформації на відстані (телекомунікації, супутникові телевізійні комунікації та ін.), формування професійних умінь, розроблені автоматизовані системи контролю знань. В процесі навчання іноземної мови особливо важливо впроваджувати методи візуалізації. Серед найпродуктивніших засобів візуалізації лінгвістичного матеріалу є телепередачі на мові, що вивчається, програми тестового контролю знань на задані лексико-граматичні теми, перегляд відеофільмів з використанням певної лексики. Педагог нового століття повинен вміти здійснювати технологічну підготовку і ефективно використовувати в навчанні інформаційні освітні продукти різних видів (на аудио- і відеоносіях, на компакт-дисках і формах, призначених для мережного використання). Для цього необхідно розуміти місце і роль візуальних методів, їх грамотного використання в інформаційних технологіях навчання.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Зінченко В. П. Формування зорового образу. Дослідження діяльності зорової системи / В. П. Зінченко, Н.Ю. Вергилес. М.: Вид-во МГУ, 1969.

2. Welcome to Psychology Online Russia. Скорочтение - глазами НЛП. Елена Шугалей, директор отдела динамического обучения и НЛП Санкт-Петербургского Центра современных психотехнологий. http://www.psycho.all.ru/NLPart.htm