Філологічні науки/3.Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

Асистент Петрунчак О.В.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Концепція гендеру та його відображення у сучасній англомовній літературі

Від часу появи гендерних досліджень у вітчизняній науковій практиці (ХХ століття) дослідження гендерних ролей, що їх виконують індивіди, стало майже невід’ємним атрибутом поля вивчення сучасних мовознавців. У цілому аналіз впливу гендеру переважно зводиться до вивчення соціальних моделей поведінки, очікуваної від індивідів, відповідно до уявлень суспільства про „чоловіче” та „жіноче”. Головною проблемою соціолінгвістики виступає коректне і достовірне зображення переконливих мовних фактів, що демонструють роль жінки не менш важливою, ніж чоловіка. [1;111]

Понятійний аспект гендерних відношень у сучасному світі привертав увагу багатьох мовознавців. Так, І.І. Халєєва пов’язує виникнення міжгендерних зв’язків із давньогрецькою філософією [5;9], В.В. Потапов регламентує гендерну ознаку в англійській мові [5;151], Н.Д. Борисенко досліджує гендерний аспект уживання засобів модифікації прагматичного значення [2;111].

Термін „гендер” (від англ. gender – cімейна, родова традиція, зв’язок поколінь) запозичений лінгвістикою з антропології на початку 70-х років XX століття. Його вперше використав Г. Рубін у статті „Обмін жінками”. Призначення цього терміна полягає в розмежуванні соціокультурних (gender) та суто біологічних (sex) характеристик чоловіка та жінки як членів певної етнокультурної спільноти [3;7]. Тобто „гендер” – це стать, а концепція гендеру – це концепція соціальних відносин або соціально-організованих відносин між статями, яка включає такі характеристики, як біологічна стать, статево-рольові стереотипи та визначені суспільством норми чоловічої і жіночої поведінки.

Організація гендерної інформації в англомовному дискурсі регульована мережею фреймових структур, що відбивають гендерні стереотипи й еталони англомовної лінгвокультури. Стереотип трактують як мінімізоване й конкретизоване, „суперфіксоване, суперстійке” уявлення про предмет чи явище, що асоціюється з конкретним концептом. Наприклад, уявлення про типового американського політика містить таку інформацію: „займає улесливу позицію, зарозумілий, безчесний” [4;34]. Існують гендерні пари, що відображають стереотипні поняття з нижчим соціальним статусом, кваліфікацією, посадою, майновим станом, суспільним визнанням, як-от: baron (барон, суддя, магнат, впливова особа в певній сфері суспільного життя, командуючий армією, в'язень, що має найбільший вплив серед інших засуджених) – baroness (баронеса, дружина барона); keyman (провідний спеціаліст, фахівець; особа, що відіграє в певній сфері провідну роль; телеграфіст) – keywoman (телеграфістка).

В англомовних етнокультурах жінці стереотипно приписували нелогічність мислення. В опозиції ”You think like a woman/You think like a man (ви думаєте як жінка/ви думаєте як чоловік”) друге твердження позбавлене ілокуції образи [4;35]. У результаті, навіть якщо суб’єкт дискурсу не поділяє стереотипного уявлення про відсутність логіки в жінок і припускає нелогічність мислення саме чоловіків, він/вона не може досягти ілокуції образи за допомогою вислову ”You think like a man” через особисту думку/уявлення, тоді як „жіноча” логіка (або її відсутність) є продуктом конвенції, що входить до пресупозиційного фонду будь-якого представника англомовної культури [4;35]. Як бачимо, А.П. Мартинюк трактує гендерний стереотип як історично зумовлене, мінімізоване, типізоване і структуроване у вигляді фрейму уявлення, що склалося в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму, про атрибути, властиві/невластиві індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку, а еталон – як уявлення про атрибути, бажані/небажані для цього індивіда [4;47].

Ще на початку ХХ століття в англійській мові не існувало слів, що позначали дискримінацію по родовій ознаці. У 60-х роках активістки жіночого руху запропонували використовувати словосполучення male chauvіnіsm – прояв чоловічої переваги і термін sexіsm – сексизм. Змін зазнали, наприклад, складні слова з компонентом man (під впливом феміністського руху) – cameraman, fіreman, polіceman – camera operator, fіrefіghter, polіce offіcer. З метою врівноваження співвідношення між чоловічою і жіночою статтями в титулах компонентів man заміняється на person: chaіrman – chaіrperson, congressman – congressperson, spokesman – spokesperson .

Одним із результатів феміністського руху є зміна системи звертань англійської мови, яка традиційно до ХХ століття була тричленною: Mr. до чоловіка, Miss – до неодруженої дівчини та Mrs – до одруженої. Наприклад, ”What think you were the private feelings of Miss, no (begging her pardon) of Mrs. Rebecca?” [6;139]. У такий спосіб Вільям Теккерей наголошує на сімейному статусі героїні. Але демократизація суспільних відносин у сучасному суспільстві, підвищення соціального становища жінок, зміни в поглядах на інститут шлюбу звели нанівець відмінності у статусі одружених і неодружених жінок. Оскільки нині жінки задіяні в усіх сферах суспільного життя, то виникає проблема визначення сімейного статусу при заочному звертанні, якої не було за часів суцільного „домогосподарювання” жінок. Одним із безсумнівних досягнень феміністського руху є повсюдне вживання в офіційному спілкуванні та листуванні звертання до жінок на Ms, яке жодним чином не вказує на сімейний статус адресатки.

Поступово з подачі чоловіків нібито слабка жіноча стать переконливо доводить суспільству своє вміння успішно реалізуватися в сучасному світі. Зокрема, ХХI століття – це епоха гуманізму, демократичних правових засад, а отже й пріоритету жінки, місце та роль якої у суспільстві суттєво зросли. Так, для номінації сучасних ролей жінки виникли нові терміни на позначення її професій: airwoman, woman executive, female manager, career woman.

На сьогодні нагальніше постає необхідність з’ясування суті статусу статево-рольових відношень, набирає сили феміністичний рух, прокладається шлях жінки, утверджується її рівноправність із чоловіком.

Література

1. Акимова И. И. Язык писателя как отражение культурной памяти народа // Язык и культура. 4-я Международная конференция. Материалы. К., 1996. Ч. 3.

2. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект уживання засобів модифікації прагматичного значення / Н.Д. Борисенко // Вісник Київського Лінгвістичного університету : зб. наук. праць / наук. – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2003. – Т. 6. – № 1: „Філологія” – С. 110-114.

3. Костецкая А. Г. Социолингвистическая характеристика речи образованной молодежи Великобритании и США. Дис… канд. филол. наук. Волгоград, 2001.

4. Мартинюк А.П. Pегулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови: Автореф.дис. доктора філол. наук. – Київ, 2006. – 40 с.

5. Халеева И.И. Гендер как интрига познания / И.И. Халеева // Сб. науч. ст. –М. : Рудомино, 2000. – 192 с.

6. William Thackeray. Vanity Fair / CPI Bookmarque, Croydon, CR0 4TD – Great Britain, 1994. – 672 p.