О.В. Ігнатова, Є.М. Санченко

Луганский национальный университет им.Т.Шевченко, Украина

ПОНЯТТЯ "МОВНА ОСОБИСТІСТЬ" У ВІРТУАЛЬНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Новий час – нові явища. Суспільство усвідомило, що воно складається з великої кількості конкретних особистостей, а не з народних мас. На сучасному історичному етапі нарешті підвищився інтерес до особистості. Розгляд усіх мовних та пов’язаних з мовою аспектів крізь призму індивідуальних якостей його носія дозволяє більш об’єктивно дослідити цю проблему [1, 117].

У науці існують різні підходи до визначення поняття мовна особистість. Одним з перших дав визначення поняттю мовна особистість І.А. Бодуен де Куртене. Він розумів її як «... сховище соціально-мовних форм і норм колективу, як фокус схрещення і переміщення різних мовних категорій» [2, 280].

Більшість сучасних визначень мовної особистості зводиться до розуміння її як людини, яка готова творити і сприймати творіння мови. «Мовна особистість» – поняття, що визначає сукупність здібностей і характеристик людини, що створює і сприймає мовні твори. Безумовно, що особистість формується своєю епохою, її суспільною свідомістю, психологією, культурою, науково-технічним прогресом, тобто вона є продуктом соціального оточення, тому що формується цим оточенням.

Особистість в історії завжди була об’єктом обговорення та дослідження. На сучасному етапі виникає проблема «мовна особистість та Інтернет», де з’являється поняття «віртуальна мовна особистість». Саме тому мета статті – визначити особливості віртуальної мовної особистості та проаналізувати проблему «мовна особистість та Інтернет».

Поняття «мовна особистість» стало предметом філософських, психолінгвістичних, соціолінгвістичних та етнолінгвістичних досліджень. Термін «мовна особистість» увів у науковий обіг В. В. Виноградов. Відповідне поняття наявне й у працях Н. В. Аниськіної, Г. М. Беспамятнової, Г. І. Богіна, Р. О. Будагова, Т. М. Бурди, О. І. Дев’ятайкіна, Н. С. Дужик, К. В. Іванцової, О. А. Казакової, В. І. Карасика, Ю. М. Караулова, О. А. Семенюка, Т. Б. Соколовської, Л. В. Струганець, О. М. Шевченко, Л. А. Шестак, Н. П. Шумарової та ін.

Аналіз робіт, присвячених мовній особистості, свідчить про активне вивчення лінгвістами способів утілення мовної особистості, визначення її типів, з’ясування мовленнєво-розумових механізмів реалізації, удосконалення методів та прийомів опису. Інтерес сучасних учених зосереджено на описі типізованого, узагальненого образу мовної особистості.

Масове поширення нових комп’ютерних та інформаційних технологій виходить за межі простого технологічного прогресу, тому що стосується суттєвих особливостей людської особистості та її життя, що виявляється і в трансформації її мовного статусу. Інтернет визначає неминучість цивілізації культурного людства, тобто ноосфери як форми організації нової геологічної сили - людини.

Комп’ютерні технології, комп’ютерні ігри та електронна пошта вносять у мову величезну кількість спеціальних слів і висловів, багату розгалужену термінологію. Інтернет – система, що самостійно формується і реалізується, володіє безмежними і швидко відтворюваними ресурсами пам’яті, що наближається до людського типу «мислення», здатністю освоювати інформацію поліекранно та нелінійно, а також надає особистості можливість прямої, творчої, вільної та інтерактивної участі в масовій комунікації.

Реалізація всіх цих дій для людської особистості неможлива без її мовної ідентифікації. Отже, і інтернет не може розвиватися інакше, тільки як особлива сфера функціонування мови та мовлення. В інтернеті особливо яскраво реалізується глибоко національний характер мовної особистості. Особливості мережевого мислення, помножені на специфіку певного менталітету, призводять до значного прискорення в інтернеті як смислового сприйняття, так і формування задуму відповідної мовної дії.

Фази вербального злиття і встановлення смислових зв’язків між словами скорочуються в інтернеті за рахунок поглиблення фаз смислового прогнозування та смислоформулювання. Розуміння задуму автора стає адекватним розумінню концепції тексту, а нижчий – вербально-семантичний – рівень у структурі процесу розуміння стає практично миттєвим. Такий ефект досягається завдяки тому, що у віртуальній так званій «вербальній мережі» переважають узагальнені концепти, які виводять мовну особистість на вищий мотиваційний рівень.

Мовна семантика прямо співвідноситься з обсягом знань про світ. В інтернеті цей обсяг стає безмежним, що не може не позначитися на всіх рівнях організації віртуальної мовної особистості. Розширюється асоціативно-семантичний рівень, тобто лексикон, поглиблюється когнітивний рівень, що відображає картину світу, істотно трансформується мотиваційний рівень, що втілюється в мережевих текстах різних характеристик і завдань.

Віртуальність провокує людину на звільнення прихованих рис її особистості, які в реальному житті обмежені психологічними комплексами, причому звільнення це відбувається саме в мовній сфері, бо сама людина існує в інтернеті, перш за все, у мовній формі.

У мережі людська особистість набуває унікальної здатності – існування у взаємовиключних і одночасно взаємообумовленому поєднанні свого індивідуального суверенітету і творчого розчинення у світовому просторі. Таке позиціювання визначає і нове мовне самовираження, в процесі якого мовна особистість реалізує своє прагнення до публічності, залишаючись анонімною, а детермінантою її мовленнєвої самореалізації стає ігровий імпровізаційний стиль.

Особливий інтерес з лінгвістичної точки зору являє собою поєднання колективного потоку свідомості всього інтернет-співтовариства з індивідуальним особистісним мисленням кожного його учасника. Інтернет вперше відкриває парадоксальну можливість для особистості бути такою як усі, зберігаючи при цьому свою автентичність і суб’єктивність позиції. Через різноманіття активних інтересів віртуальної особистості формується новий рівень її реальної інтелектуальності. Усі ці особливості мережевого мислення виявляються і на мовному рівні у вигляді особливих якостей текстових інтернет-конструкцій.

Аналіз текстів інтернет-форумів виявляють деякі регулярні явища в стильовому наборі мовних засобів і повторюваних структурних елементів.

Дослідження, де предметом аналізу є текст, уже постановкою завдань (процеси розуміння та конструювання тексту, питання його атрибуції, визначення лексичних мовних утворень та ін.) зв’язані з індивідуальними особливостями сприйняття тексту і тексторождення.

Структура тексту залежить від галузі мовної комунікації. Мережевий текст будується за законами внутрішньої мови, яка використовує особливу мовну систему, засновану на скороченні, усіканні та кодуванні звичної нам мови. Тут кожне слово, оформлене у вигляді посилання, може бути великим пластом смислів. Невипадково виникає дуже стійкий комп’ютерно-мережевий «діалект», зрозумілий постійним користувачам інтернету.

Цікавий своєрідний фольклор сучасної візуальної мовної особистості, в якому термінологічна лексика вживається в широкому переносному сенсі. Слова в деяких випадках можуть мати жартівливо-іронічне значення. Часто можна натрапити на анекдоти, каламбури: мені гамовер – від англійського game over (у когось неприємності, щось не дуже добре закінчилося), чіп у голові – від англійського chip (у когось свої думки в голові), глюки (у когось неадекватна реакція на щось або щось привидилося). «Oftmals nicht mehr als ein unverständliches Kauderwelsch, bestehend aus vermeintlich unzusammenhängenden Zeichenketten oder Buchstabenkürzeln» [3, 80].

Гумористичні вторинні номінації, паралельні термінам-назвам професій: промгер, softy «програміст», sys-frog, system jock; ironmonger «електронік», wirehead «сетевик». Деяка комп’ютерна лексика може використовувати відповідні слова у фігуральному значенні.

Незважаючи на безмежність інтернету, обсяг мережевих текстів обмежений і розміром монітора, і багаторівневою системою гіпертексту, і таким правилом інтернет-етикету - висловлюватися швидко і просто. Змінюється психологія формування інформації, призначеної для мережевого вживання. Орієнтація на мережеву аудиторію змушує авторів мислити новими категоріями, викладати інформацію стисло, лаконічно. Інтернет активізує увагу користувачів до тих мовних засобів, якими вони послуговуються. Крім того, віртуальні особистості стають творцями нових вербальних і невербальних засобів висловлювання і спілкування, створюють не тільки віртуальний простір, але й мову, якою цей соціум спілкується. «Was auf den ersten Blick chaotisch erscheint, folgt jedoch klaren Regeln. Es wird klein geschrieben, um Zeit bei der Texteingabe zu sparen. Da es sich um eine schriftsprachliche Konversation handelt, finden sich Elemente der gesprochenen Sprache wie die Begrüßungspartikel hi, elliptische Konstruktionen und is anstelle von ist sowie Assimilationen (hats)» [4].

Неоднозначною є і стилістика мережевого спілкування. Масова кіберкоммунікація в мережі є по суті письмовою фіксацією спонтанної усної розмовної практики, яка, у свою чергу, пристосовується до письмового викладу: скорочення слів і фраз, які виражають також емоції, для економії часу, до того ж, частина з них давно отримала незалежні аналоги : LOL: Laughing Out Loud (весело сміюся), ДР (день народження), НГ (Новий рік), НННЧ (не подобається, не читай), БД (База даних), СПС (Спасибі), КПП (Катаюся по підлозі), ХЗ (Хрін його знає).

Проблема свободи слова отримує в інтернеті почасти нову інтерпретацію. Віртуальне суспільство виявилося досить прагматичним і став активно витісняти з інтернет-спілкування просторічну лексику. Більш того, письмовий вид висловлювання впливає на підсвідоме прагнення автора уникати граматичних, пунктуаційних або стилістичних помилок у своєму мовленні. Мовна особистість у повній мірі проявляється через створювані ним тексти. Такі вимоги до них як лаконічність, грамотність, інформативність, привабливість тощо в умовах мережевої реалізації стають ще більш директивними.

Таким чином, віртуальна мовна особистість ХХI століття – це особистість, яка відкрита не тільки для своєї (рідної) культури, а й для культур інших народів; особистість, яка орієнтована на передові досягнення в сучасному світі. І саме інтернет сприяє вдосконаленню особистості і його професійних навичок, а вироблення так званого інтернет-стилю успішно знаходить як навчально-методичну, так і практичну обумовленість. Формування мовної особистості, здатної до адекватного міжкультурного і монокультурного спілкування, – одна з найбільш важливих та актуальних завдань на сучасному етапі розвитку цивілізації.

Література

1. Давидова В. Фактори формування національної мовної особістості / / Пам’ять століть. – 1997. – № 4. – С.117–120. 2. Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию : в 2 т. / И. А. Бодуэн де Куртенэ. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – Т. 1. – 391 с.

3. Peter Filinski. Chatten in der Cyberworld, 1999. – 80 s. 4. Peter Schlobinski. [Der Mythos von der CyberSprache: http://www.erz.uni-hannover.de/_sprachewebde.html]