Технические науки/4. Транспорт

К.т.н. Виноградов М.С., Шелемеха О.В.

Автомобільно-дорожній інститут Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», Україна

Напрямок для виявлення закономірності зміни у часі параметрів складського господарства

Транспорт і склади відіграють вирішальну роль у процесах руху товарів і від якості їхньої роботи істотно залежить ефективність і рентабельність будь-якого підприємства. Головною задачею підприємств у сфері обслуговування, які мають склади, є задоволення попиту споживачів. Ефективність використання транспортно-складських комплексів характеризується величиною витрат. Останнім часом підприємства в процесі аналізу витрат звертають увагу на те, що на складах накопичуються зайві запаси або, навпаки, підприємства не можуть задовольнити попит споживачів внаслідок дефіциту продукції, що впливає на роботу транспорту. Ця актуальна проблема визначила необхідність у розробці напрямку для виявлення закономірності зміни у часі попиту і об’єму запасів підприємств у сфері обслуговування.

Основними факторами, що визначають параметри складів, технологію їхньої роботи й устаткування є номенклатура, обсяг продукції, яка зберігається, інтенсивність поставок, інтенсивність витрат запасу [1].

Обсяг продукції, яка зберігається на складах, залежить багато в чому від попиту. Досить часто попит з боку споживачів запасів є випадковою величиною. Тому випадковою величиною є й інтенсивність витрат запасу, що до теперішнього часу розглядалася як величина детермінована.

Інтенсивність поставок залежить від типу системи управління запасами. І тут важливе значення має система контролю за станом запасів (щомісячні, щотижневі або безперервні). Якщо контроль запасу здійснюється через рівні проміжки часу, то нове замовлення звичайно збігається з початком кожного інтервалу часу або в моменти, кратні цьому інтервалу. При безперервному контролі стану запасу, крапка моменту замовлення звичайно визначається рівнем запасу, при якому необхідно розміщувати нове замовлення [2].

На величину товарного запасу суттєво впливає попит з боку споживачів. Так як попит величина випадкова, то складно визначити необхідну кількість запасу для повного його задоволення. Тому на підприємствах існує проблема – не можливо точно визначити якої кількості продукції досить для повного задоволення попиту й запобігання дефіциту.

Для безперервного й ефективного функціонування складів і підприємства вцілому необхідно, щоб розмір товарного запасу на складі був оптимальним для повного задоволення попиту. А це сприяє раціональному використанню рухомого складу.

Задача управління запасами припускає управління декількома видами запасів. Тому, відноситься до типу багатономенклатурних. Попит на продукцію не відомий заздалегідь і є випадковою величиною. Тому модель є стохастичною. У системі допускається недолік продукції, тому, модель ставиться до класу моделей з дефіцитом. Цільова функція являє собою витрати, понесені протягом усього періоду, на який планується управляти запасами, і залежить від таких основних факторів як витрати, які пов'язані: із частотою поставки продукції, з надлишком продукції та з дефіцитом. У розглянутому випадку відсутні прямі витрати від дефіциту. Цей вид витрат побічно можна врахувати як упущений прибуток.

Введемо наступні позначення: – кількість типів продукції; C - одноразові витрати, пов'язані з поставкою продукції; n_it – об'єм продукції i-го виду, що поставляється в період t (запас); C_1i – витрати, пов'язані зі зберіганням продукції i-го виду; r_it – попит на продукцію i-го виду в період t; C_2it – витрати, пов'язані з дефіцитом продукції i-го виду в період t (ціна на цю продукцію); k - число періодів, протягом яких планується управління запасами; S_об – оборотні кошти підприємства, грн.

Існуючий на сьогоднішній день підхід до рішення задач управління запасами заснований на припущенні про те, що попит є випадковою величиною, до того ж закон розподілу його не міняється з часом. У дійсності значення цієї випадкової величини генерується різними генеральними сукупностями. Навіть при незмінному виді функції розподілу повинні змінюватися його параметри, оскільки попит це один з економічних показників, на який істотно впливають інші показники й результат цього впливу можна оцінити.

Розрахунок витрат виконується на підставі вихідних даних: ціни покупки, вартості зберігання одиниці продукції, величини попиту на продукцію, величини оборотних коштів підприємства. Такий підхід до розрахунку витрат дозволив досить точно, на рівні точності вихідних даних, оцінити рівень витрат на зберігання запасів. Значення цільової функції буде мінімальним у разі оптимального запасу на складі (). Для визначення оптимального запасу необхідно виявити закономірності зміни попиту на товар. Представимо це у вигляді:

. (1)

Витрати , пов'язані зі зберіганням зайвої продукції в період t визначаємо за формулою:

. (2)

Витрати , пов'язані з дефіцитом, визначаємо за формулою:

. (3)

На загальні витрати, понесені протягом одного періоду, накладається обмеження:

. (4)

Цільову функцію витрат визначаємо так:

(5)

Сумарні витрати мінімізуємо:

(6)

Усього в даній сумі повинне бути складових. Якщо попит перевищує пропозицію, то він фігурує в формулі (1). У противному випадку - в (2).

На змінні, які входять до виразу (5), накладається обмеження:

, t = 1,…, k. (7)

Це обмеження пов'язане з тим, що підприємство не може виділити на покупку продукції кошти більші, ніж оборотні.

Добре видно, що цільова функція , по-перше, може бути розбита на декілька цільових функцій (,), по-друге, є адитивною функцією від них, по-третє, оптимальне управління на даному етапі залежить лише від того стану, у якому перебуває система й не залежить від попередніх управлінських рішень.

Аналізуючи вираз (5), на функцію витрат () значною мірою впливає попит. Тому, мінімальні витрати будуть визначені тільки після виявлення закономірності зміни величини попиту. Це дозволить визначити оптимальний об’єм закупівель.

В якості одного з параметрів складського господарства обрали витрати на зберігання продукції. Їх величина залежить від величини запасу продукції на складі, яка, в свою чергу, залежить від попиту споживачів.

Аналіз досліджень показав, що на попит у дійсності домінуючий вплив чинять: 1) сезонні коливання попиту; 2) ціна на даний товар; 3) попит на даний товар у попередньому періоді; 4) зміна часу; 5) ціни на конкуруючі види продукції. Тому, можна його змоделювати у вигляді регресійної залежності. Через велику кількість змінних, що будуть включені в регресійне рівняння, спростимо його, вважаючи, що вплив цін на конкуруючі види продукції враховуються змінною часу.

Тоді регресійна залежність попиту на i-ий вид продукції в період t визначається за формулою:

, (8)

де - змінна, яка приймає два значення: 1 – якщо спостереження t відноситься до зимового періоду, 0 – у противному випадку;

- постійне споживання;

- зміна споживання за сезонами;

, , - коефіцієнти, що враховують вплив перелічених факторів;

- випадкова величина.

Величина являє собою результат впливу на попит факторів, які не враховані в регресійному рівнянні. Багато з цих факторів діють у протилежних напрямках. Тому, можна прийняти припущення про те, що математичне очікування випадкових обурювань на будь-який вид продукції в будь-який момент часу дорівнює нулю.

Деякі, або навіть всі, фактори, які включені в рівняння (8), можуть істотно, також, впливати один на одного, а не тільки на попит. Наприклад, підвищення ціни на дану продукцію приводить до зниження попиту на неї, і як слідство, до підвищення попиту на конкуруючі взаємозамінні товари, що приводить до зниження цін на них. Крім того, деякі фактори можуть впливати на попит не

Розв’язок отриманого регресійного рівняння попиту на продукцію дозволить виявити його закономірності зміни у часі.

Література:

1. Нєчаєв Г.І. Технологія й організація роботи транспортно-складських систем / Г.І. Нєчаєв. – Луганськ: Видавництво Східноукраїнського державного університету, 1999. – 230 с.

2. Ніколайчук В.Є. Транспортно-складська логістика / В.Є. Ніколайчук : Навчальний посібник. – М.: Видавничо-торговельна корпорація «Дашков і К^о», 2005. – 452 с.