Экономические науки/

4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Лупенко Ю.В., аспирант

Науково-дослідний фінансовий інститут

ДННУ «Академія фінансового управління»

Впровадження Закону України «Про акціонерні товариства»

Набуття чинності 30 червня 2009 року Закону «Про акціонерні товариства» стало історичною подією для вітчизняної економіки. Він покликаний сприяти цивілізованому розвитку акціонерних товариств та вирішенню корпоративних конфліктів. Крім того, він має за мету сприяти ефективному розвитку фондового ринку в цілому.

Головним завданням сьогодні є здійснення реальних кроків щодо втілення цього Закону на практиці та розвиток ефективної моделі корпоративного управління.

Незважаючи на те, що жорстокі норми Закону шокували більшість акціонерних товариств України, він має достатньо позитивних моментів та вирішує значну кількість проблем на ринку цінних паперів України.

Згідно із Законом акціонерні товариства можуть бути двох типів: публічні та приватні (ст. 5), які дуже нагадують відкриті і закриті AT, передбачені Законом України «Про господарські товариства». Але є істотна відмінність. Приватні і публічні AT — це не окремі організаційно-правові форми підприємницької діяльності, а типи AT, при цьому організаційно-правова форма у них одна — акціонерне товариство. Тоді як ЗАТ і ВАТ — це окремі організаційно-правові форми.

Абзацом першим пункту п’ятого розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто в термін до 29.04.2011 року.

У зв’язку з виникненням спірних питань 14.07.2009р. рішенням голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №797 було затверджене роз’яснення «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з набранням ним чинності» №8, згідно з яким приведення діяльності відкритого/закритого акціонерного товариства у відповідність до вимог Закону потребує здійснення наступних дій: внесення змін до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого/закритого на публічне/приватне, а також виконання всіх інших вимог Закону у статуті товариства; приведення внутрішніх документів товариства у відповідність до вимог Закону. Слід зауважити, що це вже друга редакція такого роз’яснення.

Роз’ясненням визначено, що датою приведення діяльності відкритого акціонерного товариства та закритого акціонерного товариства у відповідність до вимог Закону є дата державної реєстрації змін до статуту шляхом викладення статуту у новій редакції, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого/закритого на публічне/приватне.

Акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року до 30.04.2011 року Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

Починаючи з 30.04.2011р. всім акціонерним товариствам необхідно виконувати вимоги частини другої статті 20 щодо виключно бездокументарної форми існування акцій.

Розвиток депозитарної системи сьогодні набуває важливої уваги, адже функціонування на ринку міцного депозитарію цінних паперів, який провадитиме надійну та прозору діяльність, є запорукою підвищення довіри інвесторів й гарантією захисту їхніх прав.

Створення єдиного депозитарію в Україні та переведення усіх цінних паперів в Україні виключно в бездокументарну форму існування наблизить нашу країну до міжнародних стандартів депозитарної та розрахунково-клірингової діяльності. Проте, для більшості акціонерних товариств – це шлях до поступової загибелі.

Позитивні сторони Закону: 1) Закон збалансував інтереси різних груп акціонерів – власників контрольних, міноритарних пакетів, держави-акціонера та інвесторів; 2) норми Закону щодо захисту прав власників незначних пакетів акцій (менше 10%), зокрема, пропозиції власників пакета понад 5% підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів. Акціонери, які сукупно є власниками не менше 10% акцій, мають право вимагати проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства; 3) Важливим чинником для міноритарних акціонерів має стати кумулятивне голосування при обранні членів наглядової ради, 4) Закон визначає чіткий перелік інформації, яка підлягає розкриттю, що сприятиме усуненню рейдерських схем з позовами про витребування інформації. Крім того, передбачено обов’язок АТ щодо розкриття інформації, насамперед це стосується публічних акціонерних товариств.

Нововведення Закону: 1) публічне акціонерне товариство зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства. Публічні компанії додатково розкриватимуть інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Крім того, зазначені товариства повинні розкривати інформацію на біржі, де вони пройшли процедуру лістингу; 2) Законом установлено, що загальні збори акціонерів мають проводитися щорічно — не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним. Закон дуже детально регламентує процедуру проведення загальних зборів, а також підготовки до них, насамперед, про проведення загальних зборів акціонерів власники цінних паперів повідомляються не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення шляхом публікування повідомлення в одному з офіційних друкованих видань та персонально передбаченим статутом способом; 3) На загальних зборах акціонерів рішення з окремих питань приймаються більш ніж ¾ голосів акціонерів від їхньої загальної кількості. У свою чергу, рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах; 4) Законом усунуто лазівку, за допомогою якої акціонерні товариства обходили кворум 60% для проведення позачергових загальних зборів. Згідно з Законом у випадку відсутності кворуму на позачергових загальних зборах повторні загальні збори не проводяться; 5) Закон встановив право акціонера на оскарження в суді рішення загальних зборів товариства протягом трьох місяців з дати його прийняття, якщо таким рішенням були порушені права та законні інтереси акціонера; 6) Позитивною новацією Закону є обов’язкове запровадження посади корпоративного секретаря. Документ передбачає, що наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та інвесторами.

Поза увагою розробників залишились наступні питання: порядок лістингу та вимоги до публічних компаній в процесі перетворення ВАТ та ЗАТ; порядок функціонування та стандарти проведення загальних зборів акціонерного товариства, а також вимоги до статутних документів та до функціонування наглядової ради й корпоративного секретаря АТ; порядок проведення кумулятивного голосування.

Крім того, відсутні норми щодо здійснення викупу акцій у акціонерів, які отримали це право у ході реалізації норм нового закону, а також норми, що регулюють процедури тендерного придбання значних та контрольних пакетів акцій.

Законом не передбачена відповідальність власника контрольного пакета за невиконання вимоги про обов’язкову пропозицію викупу акцій. Отже, скоріше за все вирішення цих проблем стане предметом судової практики.

Для реалізації Закону сформовано перелік завдань за трьома основними напрямами, а саме: розробка роз’яснень Комісії, розробка нормативних документів, розробка змін та доповнень до Закону. Ці завдання мають на меті полегшити «життя» акціонерних товариств при приведення своєї діяльності до вимог Закону.

Література:

1. Закон України “Про господарські товариства”.

2. Закон України “Про акціонерні товариства”.

3. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009р. №797.

4. Румянцев С. Перспективи розвитку депозитарної системи / С. Румянцев // Цінні папери України. – 2009. – №23(565). – С. 13.

5. Савченко Л., Сіржук Р. Закон України «Про акціонерні товариства» / Л. Савченко, Р. Сіржук // Цінні папери України. – 2009. – №15(557). – С. 14.

6. Румянцев С. Реалізація Закону України «Про акціонерні товариства» / С. Румянцев // Цінні папери України. – 2009. – №22 (564). – С. 16.

7. Румянцев С. Проблемні питання фондового ринку / С. Румянцев // Цінні папери України. – 2009. – №36 (578). – С. 9.

8. Румянцев С. Сучасна проблематика корпоративного управління в Україні / С. Румянцев // Цінні папери України. – 2009. – №39 (581). – С. 14.