Экономические науки/1. Банки и банковская система

К.е.н., доцент Волик І.М.

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», Україна

Поняття кредитного ризику та чинники, що його обумовлюють

Серед банківських ризиків провідні позиції посідає кредитний ризик, що поряд з негативним впливом на прибутковість банківської діяльності та платоспроможність банку, може зумовлювати валютний ризик, ризик ліквідності, ризик банкрутства тощо. За різними оцінками частка кредитного ризику сягає 50% структури сукупного ризику. Позиції науковців у визначенні поняття кредитного ризику досить багатогранні. Слід відмітити, що окремі тлумачення є подібними, однак є і ті, що виокремлюються нестандартністю підходу.

Позиції науковців щодо термінологічної основи кредитного ризику можна звести до наступних основних характеристик:

- можливість отримання збитків внаслідок неповернення основної суми боргу та процентів за ним;

- невпевненість кредиторів у спроможності боржника виконати свої зобов’язання відповідно до термінів та умов кредитної угоди;

- ймовірність зміни грошового потоку у кількісному та часовому вимірі під час кредитної операції як з боку кредитора, так і з боку позичальника;

- міра невизначеності щодо виникнення небажаних подій при здійсненні фінансових угод, суть яких полягає в тому, що контрагент банку не зможе виконати зобов’язання за угодою і при цьому не вдасться скористатися забезпеченням повернення позичених коштів;

- вартісний вираз імовірної події в ході кредитної операції, яка може призвести до збитків, тобто до відхилення фактичних показників від передбачуваних [4].

Усталений нормативний підхід до визначення кредитного ризику зводиться до того, що це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція – на балансі чи поза балансом» [3]. Більш вузька оцінка кредитного ризику викладена у Положенні НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями», де зазначено, що кредитним є ризик невиконання позичальником зобовязань за кредитними операціями банку. Це автоматично провокує відхилення від умов кредитної угоди в частині сплати відсотків та основної суми боргу [2].

Оперуючи поняттям кредитного ризику, В.В. Вітлінський пропонує розрізняти такі терміни: кредитний ризик щодо позичальника, кредитний ризик щодо способу забезпечення кредиту , кредитний ризик щодо кредитної угоди. Таким чином кредитний ризик щодо позичальника визначається як об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації вибору й відображає ступінь того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних зв’язків. Кредитний ризик щодо способу забезпечення кредиту – це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає ступінь того, що банку не вдасться своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням кредиту для покриття можливих втрат від неї. Кредитний ризик щодо позичальника та способу забезпечення кредиту нерозривно повязані з індивідуальним кредитним ризиком, або ризиком конкретного позичальника.

В той же час кредитний ризик щодо кредитної угоди – це об’єктивно-суб’єктивна економічна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає ступінь того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням кредиту для покриття можливих втрат від неї [1].

Отже, ризик є багатогранною категорією, тому залежно від сфери дослідження його зміст дещо відрізняється, і може розглядатися через категорію невизначеності або категорію ймовірності. Однак, узагальнення підходів вітчизняних науковців дає підстави розглядати кредитний ризик як ймовірність паовної або часткової втрати вартості активів банку з причини нездатності позичальника виконати свої зобовязання відповідно до договору кредитування. В той же час дослідження сутності кредитного ризику акцентує питання визначення його чинників, тобто факторів, що випливають на ймовірність повної або часткової втрати банком-кредитором суми виданого кредиту та (чи) процентів за користування ним або можливість отримання доходу на вкладений капітал.

До групи чинників зовнішнього щодо контрагентів середовища слід віднести: законодавчо-регулюючі чинники: стан судової та виконавчої систем, законодавче регулювання діяльності позичальників; загальноекономічні: показники рівня економічного розвитку країни, кон’юнктура попиту і пропозиції на фінансово-кредитному ринку, рівень конкуренції між банками та контрагентами; політичні: політичне становище в країні, вплив міжнародних інститутів, рівень криміногенності в країні; форс-мажорні: природні катаклізмі, воєнні дії та акти громадського протесту.

Інша група чинників, повязана з діяльністю контрагентів та включає: характеристику контрагента: галузь, вид і регіон діяльності та тип, позиція на ринку, імідж, репутація та зв’язки, кредитна історія, фінансовий стан та грошові потоки у діяльності, користування контрагента іншими послугами у банку чи інших банках; характеристику операції: вид угоди, термін дії, процентна ставка та сума угоди, джерела повернення наданих коштів та участь власними коштами у проекті; забезпечення повернення коштів: форма забезпечення та рівень документального оформлення, покриття забезпеченням суми кредиту/фінансовий стан та репутація гаранта; рівень обслуговування кредиту позичальником.

Отже, підходи щодо тлумачення банківського ризику базуються на їх вузькому та широкому розумінні як домінанти в системі банківських ризиків.

Література:

1. Вітлінський В.В. Кредитний ризик комерційного банку [Текст]: Навч. Посіб./ В.В. Вітлінський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І. Великоіваненко.- К : Т-во «Знання», КОО, 2000.- 251 с.

2. Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [Електронний ресурс]/ Положення, затверджене Постановою правління НБУ від 06.07.2000 № 279. www.rada.kiev.ua

3. Система кількісної оцінки ризиків [Електронний ресурс]/ Методичні вказівки з інспектування банків, схвалені Постановою правління НБУ від 15.03.2004 № 104.www.rada.kiev.ua

4. Соколинская Н.Э. Кредитные риски в российском банковском секторе: факторы и менеджмент [Текст]/ Н.Э. Соколинская // Банковские услуги.- 2006.- № 5.- С.2-18.