Економічні науки/13.Региональная
экономика.
Арич М.І.
Науковий керівник: Підгірна В.Н.
Буковинська державна фінансова академія, Україна
Стислий
аналіз стану металургійної промисловості в Україні
.
Сучасна
металургія посідає одне з чільних місць у народному господарстві країни і є
матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії України. У період світової
фінансової кризи вище зазначена галузь промисловості теж відчула її негативний
вплив, тому дане питання потребує детального вивчення щоб оцінити реальний стан
та вплив на економіку.
Дослідженню
діяльності підприємств металургійної галузі присвятили свої роботи не тільки
вчені-економісти, такі як Ю.Макогон, О.Сосницька, В.Медяний, Б.Любич [2], а й багато
керівників-практиків і навіть політиків.
Україна входить до десятки найбільших
світових експортерів сталі. Сьогодні невелика частка металургійного виробництва
спрямована на забезпечення потреб внутрішнього ринку. Близько 80% всього
металургійного виробництва експортоорієнтоване, на деяких підприємствах обсяг
експорту складає до 95-100% від загального обсягу виробництва. Крім того,
експорт металургійної галузі складав близько 37%
всього експорту України.
Кризові явища
тією чи іншою мірою зачепили практично всі країни — світових лідерів
металургійного виробництва, однак масштаб і наслідки кризи різні [1]. Найбільше
постраждала металургійна промисловість України (найбільше у світі падіння
виробництва в четвертому кварталі 2008 року — 37% порівняно з липнем цього ж
року), Туреччини (21%), Росії (15%), Китаю (13,7%),
США (13,3%), тобто тих країн, у яких металургія працювала зі значною
орієнтацією на експорт.
В Україні рівень виробництва сталі в січні ц.р. становив до грудня
2008-го 106%, але порівняно з січнем 2008 р. скоротилося на 45,1% [6].
Аналітики зазначають, що найбільш
постраждали від кризи Макіївський МК, Арселор Міттал Кривий Ріг і ММК ім. Ілліча, знизили обсяги виробництва на 29%, 23% і 19%
відповідно. Єдиним підприємством, яке наростило випуск металопродукції торік
(+10% до 2007 року), став Алчевський МК, який на початку січня 2008 запустив
два нових
конвентора.
Аналізуючи причини спаду
виробництва в металургійній галузі, науковці виділяють такі основні з них:
1) на світовому ринку металу
щороку з другої половини липня і, як правило, до вересня спостерігається період
спаду активності, котрий частково пояснюється сезонним зниженням попиту в
країнах ЄС (відпускний період на металоспоживаючих підприємствах),
Південно-Східної Азії (сезон тропічних злив) і Перської затоки (початок
святкування Рамадану і пов’язане з цим зниження виробничої активності).
2) серйозним конкурентом на
ринках металопродукції для українських та інших виробників і експортерів став
Китай.
Відомо,
що після завершення будівництва олімпійських об’єктів китайські металовиробники
були змушені шукати нові ринки для експорту [2].
3) у результаті перевищення пропозиції над попитом
значно знизився рівень цін на основні види металургійної продукції. Так, із
серпня по жовтень 2008 року ціни зменшилися в середньому на заготовку — на 290
дол./тонну, арматуру — на 350 дол./тонну, катанку — на 330 дол./тонну, сортовий
прокат — на 320 дол./тонну, сляби — на 290 дол./тонну, гарячекатаний рулон — на
280 дол./тонну, холоднокатаний рулон — на 275 дол./тонну.
4)
значно скоротилися можливості кредитування виробничої діяльності в провідних
країнах світу і в Україні, що зумовлено світовою економічною кризою. Спад економічних показників у країнах ЄС, у Японії та
США також негативно вплинув на світовий ринок металопродукції. Спостерігається
спад у світовому будівництві, автомобілебудуванні, а також зниження ліквідності
постачальників металопродукції, що призводить до зниження рівня цін. Натомість,
зменшення рівня цін на всі основні види металопродукції знижує активність
споживачів, які не квапляться виходити на ринок, оскільки очікують подальшого
падіння цін. Це свого роду замкнуте коло характерне як для зовнішнього, так і
для внутрішнього українського ринків [1].
Таким чином, вищезгадана
сукупність чинників, які почали діяти майже одночасно, і призвела до
дестабілізації спочатку ринку збуту продукції, а потім і всієї системи
виробництва у світовій металургії загалом та у гірничо-металургійному комплексі
України зокрема.
Незважаючи на сприятливу
ринкову кон'юнктуру, говорити про остаточне завершення рецесії на світовому
ринку сталі поки рано. Бурхливий ріст і попиту, і виробництва, зафіксований у
грудні
минулого року, слід вважати, скоріше,
технічним явищем, ніж чіткою тенденцією.
Діяльність
металургійних підприємств – стратегічна галузь національного господарства, від
ефективності дії якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й
добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні
резерви України.
В час
кризи основними факторами зменшення виробництва в галузі стали:
- втрата зовнішніх ринків збуту;
- посилення конкуренції з боку китайських
металовиробників [4];
- суттєве зменшення внутрішнього попиту на
металопродукцію;
- скорочення
кредитування виробничої діяльності;
- зниження експортних цін на основні види металургійної продукції.
Щоб подолати
негативний вплив світової фінансової кризи Урядом України було ухвалено низку
постанов і розпоряджень , котрі передбачають, зокрема, таке:
- запровадження з 1 жовтня 2008 року нульової ставки
збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, використовуваний
підприємствами ГМК на технологічні потреби;
- припинення дій наказів Мінтрансзв’язку про
запровадження з 1 жовтня 2008 року підвищувальних коефіцієнтів до тарифів на
вантажоперевезення і запровадження мораторію на їх підвищення до кінця першого
півріччя 2009 р.;
-
запровадження до кінця 2008 року
мораторію на підвищення тарифів на електроенергію (це рішення пізніше подовжено
на перший квартал 2009 р.);
-
Антимонопольному комітету, Мінекономіки, Мінпромполітики доручається постійний
моніторинг ціноутворення і поточних цін на металопродукцію на внутрішньому
ринку з метою запобігання перевищенню внутрішніх цін над світовими як підстави
для можливого запровадження антидемпінгових санкцій стосовно українських
виробників й експортерів металопродукції[3].
Але
як показав аналіз, управління діяльністю металургійних підприємств потребу
змін, формування відповідної системи та механізму управління, які б дозволили
гармонізувати інтереси підприємств, власників та суб’єктів зовнішнього
середовища. Це дозволить підприємствам вийти з існуючої кризи, а вітчизняній
економіці подолати можливий розвиток інфляції.
Література
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4243223,00.html.
3. Любич Б.Б. Зовнішньоекономічна
діяльність металургійних підприємств в умовах кризи. http://manved.at.ua/publ/ 2-1-0-4.
4.http://ukrrudprom.ua - "Укррудпром" - інформаційний
портал.
5. http://www.stat.gov.ua - Державний комітет статистики України.
6. www.me.gov.ua
– Міністерство економіки України.