К.е.н. Демчук Н.І., Корнієнко А.М.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Напрямки підвищення ефективності використання основних засобів підприємств АПК в умовах фінансової кризи

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей його впливу на фінансові відносини. У сучасних умовах з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у підприємства потенціалу для успішного функціонування.

Характерними ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості поставщикам, держбюджетові та банкам; затримки з виплатою заробітної плати своїм працівникам. Неплатоспроможність підприємств негативно впливає як на окремі сектори економіки, так і на загальноекономічне становище держави.

В усіх секторах економіки доходи мають тенденцію до неухильного зниження. Так, скорочення доходу в її нефінансовому секторі набрало характеру економічної загрози державі, підірвавши не тільки нормальний від-творювальний цикл у основних виробників товарів і послуг, але й такі важливі складові економіки, як фондовий і грошовий ринки.

В умовах пристосування економіки аграрного сектора до умов кризи, необхідності дослідження набуває формування матеріально – технічної бази аграрних підприємств. Потужна матеріально – технічна база господарських формувань забезпечує безперебійний виробничий процес, визначає результат їх виробничої діяльності, економічну ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.

Ефективність господарювання аграрних підприємств залежить від повноти, раціональності та ефективності використання основних засобів виробництва – головної складової матеріально-технічної бази, визначає кінцеві результати виробництва, його прибутковість. Від фінансових результатів сільськогосподарських формувань залежать маштаби інвестиційного процесу, ріст технічної та енергетичної оснащеності, впровадження у процеси виробництва досягнень науково-технічного прогресу. Будь-який виробничий процес може здійснюватись лише за допомогою певних машин, обладнання, устаткування, які розташовуються у певних приміщеннях. Матеріальною основою цього процесу виступають насамперед засоби праці, які характеризують технічний та економічний рівень розвитку суспільства і виступають необхідним. елементом виробництва, обігу та надання послуг. На підприємствах сукупність засобів праці, що використовується, набуває економічної форми основних засобів.

Питання формування й ефективного використання основних засобів недостатньо вивчені, що потребує розробки нових економічно доцільних механізмів формування в ринкових умовах і моделей ефективного використання в різних типах реструктиризованих сільськогосподарських підприємств. Зокрема, дослідження кількісного виразу взаємозв’язків між рівнем забезпеченості основними засобами й ефективністю виробництва, залежності економічної ефективності від раціонального формування та ефективного використання основних засобів аграрних підприємств; визначення показників економічного ефекту при належному використанні основних засобів в умовах аграрних трансформацій. У літературних джерел для визначення економічної ефективності основних виробничих засобів рекомендована система наткральних і вартісних показників: виробництво валової продукції валового і чистого доходу на 1 гривню основних засобів, собівартість продукції, рентабельність сільськогосподарських підприємств, продуктивність праці.

Проблема раціонального використання основних засобів у нинішніх умовах є досить актуальною. Зменшуються загальні їх обсяги, знижується рівень роша- й енерабезпеченості виробництва. Зростає питома вага основних засобів праці, які морально й фізично застарілі та потребують зміни продуктивнішими, скорочується обсяг їх виробництва.

Вважається за доцільне до системи показників віднести виробництво валової продукції на одиницю основних засобів і на одиницю земельної площі із застосуванням показників продуктивності праці, собівартості продукції та чистого доходу. Для характеристики ефективності використання основних засобів у сільському господарстві потрібні показники продуктивності живої праці, виробництва валової продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, відношення чистого доходу до сумарної вартості основних засобів, фондомісткості, собівартості продукції та фондовіддачі.

Для оцінки економічної ефективності використання основних засобів доцільно приймати вартість валової продукції і прибуток, виробничі ж засоби слід приймати у середньорічному обчисленні і з включенням до їх складу вартості землі. Для поліпшення використання діючих основних виробничих фондів необхідна ефективність їх використання. Від ефективності їх використання залежать темпи зростання продуктивності праці, обсягів виробництва, поліпшення якості промислової продукції та інших показників.

Під ефективністю основних фондів розуміють результат, здобутий у вигляді отриманого ефекту, що співвідноситься з витраченими ресурсами. Підвищення ефективності полягає в досягненні найбільших результатів при відповідному рівні розвитку продуктивних сил порівняно з витратами праці, використаними на створення суспільного продукту. Економічна ефективність використання засобів праці характеризується часткою амортизації у вартості продукції. Але, аналізуючи цей показник, треба мати на увазі особливість його формування. З удосконаленням техніки сума щорічної амортизації також зростає, збільшується її частка в собівартості продукції. Але оскільки збільшується і випуск продукції, виготовленої на більш продуктивному устаткуванні, то сума амортизації у вартості одиниці виробу зазвичай зменшується.

Для оцінки резервів підвищення ефективності основних засобів необхідно, насамперед, знати реальний рівень використання основних засобів і конкретні можливості його підвищення.

Найбільш важливим з узагальнюючих показників є фондовіддача основних засобів, що показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів, її зростання дає змогу знижувати дбсяг нагромадження і, відповідно, збільшувати частку фонду споживання. Не менш важливим фактором поліпшення використання основних виробничих фондів є фондоємність - це величина, обернена до фондовіддачі. У звичайних умовах господарювання фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондоємність до зменшення.

Монографічні дослідження свідчать, що показники економічної ефективності господарської діяльності аграрних підприємств за досліджуваний період зростають, що свідчить про ефективне використання основних засобів.

Для здійснення ефективного використання основних засобів в сільському господарстві в найближчій песпективі слід розв’язати питання забезпечення сільськогосподарських підприємств засобами виробництва, їх ефективного використання із залученням коштів зі сторони та розробити нові економічні механізми й моделі раціонального їх забезпечення, використання і взаємозв’язку з результатами виробничої діяльності, знайти шляхи подолання кризового економічного стану кожного сільськогосподарського підприємства, звернути увагу на поліпшення власних фінансових можливостей з метою придбання нових, сучасних і продуктивних засобів виробництва, виходячи з їх потреби в підприємстві, а також пошуку додаткових джерел фінансування для розв’язання цієї проблеми.