Економічні науки / 6.Маркетинг і менеджмент

Голишевська Л.В., викладач кафедри обліку та аналізу,

студентка ІІІ курсу факультету менеджменту

гр. 33-МПО Голишевська А.А.

Вінницький державний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

Сучасні тенденції зайнятості на ринку

робочої сили України

Ефективна реалізація трудового потенціалу в ринкових відносинах стала можлива на основі теоретичної розробки комплексу уявлень про те, якою повинна бути зайнятість у багатоукладній економіці, які зміни мають відбутися в її основних характеристиках, що стане визначальним у розподілі населення у сферах, галузях, видах і формах зайнятості. Саме тому проблема зайнятості, особливо останнім часом, стала предметом підвищеного інтересу вчених і практиків. Розглядаються різні аспекти зайнятості, робляться спроби, у яких з наукових позицій обґрунтовується потреба комплексного і системного управління зайнятістю населення, ефективного використання трудового потенціалу суспільства.

Особливості сучасного етапу здійснення ринкової реформи зумовлюють потребу суттєвої трансформації державної політики зайнятості сільського населення, комплексного підходу до вирішення проблеми працевлаштування, оскільки ринок робочої сили розглядається як похідна від ринкової реформи, а не як важливий інструмент збереження трудового потенціалу, вирішення демографічної проблеми, зменшення еміграційних процесів.

Реформи ринкового спрямування не повною мірою враховують інтереси особистості та суспільства, часто є орієнтованими лише на потреби держави і супроводжуються зростанням безробіття, посиленням розшарування населення за майновими ознаками, низьким рівнем заробітної плати працівників. Ринок праці є одним із ключових елементів ринкової системи господарювання, який об’єднує розвиток економіки, людини і суспільних відносин. Створення ефективного ринку робочої сили є об’єктивною необхідністю, оскільки з реформуванням економіки відбулись різкі зміни земельних, майнових, трудових, соціальних, виробничих відносин, яки спричинили зменшення попиту на робочу силу, збільшення кількості вивільнених працівників. Слід зазначити, що за регіонами країни навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на кінець червня 2006р., порівняно з відповідною датою 2005р, найбільше знизилося у Івано-Франківській (з 15 до 8 осіб), Черкаській (з 21 до 15) та Вінницькій (з 11 до 6 осіб) областях. Водночас найбільша невідповідність між пропозицією робочої сили та попитом на неї була у Черкаській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській та Вінницькій областях, де показник навантаження коливався від 21 до 11 осіб на одне вільне робоче місце [www.ukrstat.gov.ua].

За загального зниження офіційно зареєстрованого рівня безробіття в Україні зростають обсяги сільського безробіття. Сільський ринок праці є органічною складовою загальнонаціонального ринку праці. На відміну від аграрного ринку праці (визначається за галузевою приналежністю), виділяється на основі територіального (геопросторового) підходу, формується на засадах попиту робочої сили й пропозиції послуг праці, має двоїсту природу [1,с.135].

Майже 41% з числа громадян, зареєстрованих у службі зайнятості, є сільськими мешканцями [www.ukrstat.gov.ua]. На одне вільне робоче місце в сільській місцевості претендувало 31-33 особи. Служби зайнятості за цей період змогли працевлаштувати лише 17,4% бажаючих працювати селян, що свідчить про складність цієї проблеми на селі.

Дослідження професійно-кваліфікаційної структури безробітних показує, що серед безробітних чоловіків 26% мають спеціальність слюсаря, 20% - тракториста-машиніста, 17,8% - водія та 12,9% - електрозварювальника. Серед безробітних жінок мають спеціальність бухгалтера 16%, оператора машинного доїння та скотаря – 14%, медсестри – 9,5%. Більшість безробітних сільських жителів складають жінки; основна частина безробітних молодого працездатного віку, середній вік яких 33-35 років, середній трудовий стаж безробітних становить 11 років; серед безробітних переважна частина не має кваліфікації [1,с.134].

Вирішення цієї проблеми вбачається у встановленні чіткого взаємозв’язку між ринком освітніх послуг, ринком праці та розвитком аграрного сектору. Потрібна узгоджена підготовка спеціалістів з конкретними замовниками, нарощування технічного потенціалу там, де в майбутньому випускники будуть працевлаштовані. Сучасний ринок праці України характеризується недостатнім попитом на робочу силу з боку малого та середнього бізнесу, підприємницька діяльність як в Україні в цілому, так і в регіонах розвивається повільними темпами. Основними причинами такого стану є недосконала фінансово-кредитна політика, неготовність сільських жителів до ведення власної справи, незабезпеченість технікою, диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію. Потребує вирішення проблема мотивації праці. Це один з важливих чинників, що суттєво впливає на ситуацію.

Впровадження комплексної мотивації є основним фактором збереження і розвитку людських ресурсів. До мотиваційної системи входять і створення нових робочих місць, і сприяння зайнятості сільського населення, і фінансово-кредитна політика. Фактичне втілення мотиваційної системи має бути комплексним, елементи якого мають біти спрямовані на врахування вартості робочої сили, задоволення як матеріальних, так і моральних потреб сільського населення, заохочення досягнень не лише оперативних і тактичних, але й стратегічних цілей галузей. Ефективне функціонування ринку праці сприятиме удосконаленню політики зайнятості на регіональному рівні та в Україні в цілому.

Література

1. Опаленко І.О. Особливості ринку праці в аграрній сфері //Економіка АПК. – 2006. – №2. – С.134-137.

2. www.ukrstat.gov.ua