Доц. к. е. н. Жарлінська Р.Г., Лісницька О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

КОМЕРЦІЙНИЙ РИЗИК ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Сучасний економічний процес в Україні зумовлює необхідність комплексного дослідження та розв’язання проблем підвищення ефективності комерційних зв’язків та комерційного ризику українських підприємств у специфічних умовах розвитку ринкових відносин. Вплив комерційного ризику на результати діяльності підприємства є багаторівневим стохастичним процесом. Тому слід розробити теорію та методологію управління комерційним ризиком, яка б відповідала діяльності підприємства в умовах змінного середовища.

Більшість рішень підприємницької діяльності приймаються в умовах невизначеності, коли необхідно обирати напрям дій із декількох можливих варіантів, тобто здійснення яких складно передбачити. Підприємцю необхідно обрати саме той варіант, який призведе до отримання найбільшого прибутку. Однак, отримання прибутку підприємцю не гарантовано. Винагородою за витрачений час може бути як прибуток, так і його збиток [3]. Можна зазначити, що комерційний ризик - це ризик, що виникає внаслідок будь-яких видів діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням, соціально – економічних і науково – технічних проектів[1].

Серед українських вчених та спеціалістів, що займалися дослідженням даної проблеми, слід відзначити таких як: Клочкова Н.В., Уситков О. , Хохлов М. та інші. У своїх роботах ними розглянуто різноманітні питання комерційного ризику, передумови його виникнення та наслідки. Відомі в Україні фінансисти Е. Нікбахт та А. Гроппелі підкреслюють, що “… наголос тепер робиться на пошукові шляхів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів і на інвестуванні коштів в активи чи проекти, що приносять високі доходи за найменшого ризику”.

На думку відомого німецького спеціаліста у галузі ризику Пауля Браесса як з позиції страхувальників, так і страховиків поняття ризику є центральним пунктом їх взаємовідносин [3].

Ризик визначають як загрозу зазнати збитків у вигляді додаткових затрат, передбачених у прогнозах, проектах, планах, програмах, або ж одержати доходи, менші за очікувані. При цьому, якщо затрати необхідні у будь-якому випадку, то збитки є наслідком невизначеності.

Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно невідомі.

Суб’єктом ризику розуміють особу, яка зацікавлена в наслідках керування об’єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об’єкта ризику. [1]

Основними причинами виникнення комерційного ризику є:

- зниження обсягів реалізації внаслідок падіння попиту на товар, що виробляється або реалізується, витиснення його конкуруючими товарами;

- підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;

- непередбачене зниження обсягів закупівель порівняно з наміченими, що зменшує масштаб усієї операції й збільшує витрати на одиницю об’єму реалізованого товару (за рахунок умовно постійних витрат);

- втрати товару;

- втрати якості товару при транспортуванні та зберіганні товару, що призводить до зменшення його ціни;

- підвищення втрат обертання порівняно з наміченими в результаті непередбачених відрахувань, що призводить до зниження прибутку підприємства.

Комерційні ризики характерні для різних етапів товарно-грошових і торгово-обмінних операцій, відповідно до яких відокремлюють певні види ризиків [4].

Для різних етапів товарно-грошових відносин характерні певні види комерційного ризику. При цьому можна виділити чотири етапи, які наводяться на рис. 1.

Етапи ризику

Здійснення маркетингових досліджень (Маркетингові ризики)

Реалізація виготовленої продукції (збутові ризики)

Організація продажу продукції ( ризики взаємодії з контрагентами та партнерами)

Непередбачене конкуренції

Рис.1. Етапи ризику

Слід зазначити, що управління ризиками повинне передбачати системний підхід, який означає охоплення управління ризиком горизонтальних і вертикальних ієрархічних рівнів організації, взаємозв’язок усіх управлінських елементів підприємницького ризику. Найчастіше застосовують методи відхилення від ризику, тобто уникнення ризику, відмови від негативних параметрів, страхування своїх дій чи пошуку гарантій, цілком перекладаючи на них свій ризик [2].

Комерційна діяльність включає виконання великого комплексу взаємозалежних посередницьких та виробничих операцій, спрямованих на здійснення процесу купівлі-продажу товарів і надання послуг з метою одержання прибутку. Комерційна діяльність також є ризиковою, тобто дії учасників підприємництва в умовах ринкових відносин, конкуренції, функціонування всієї системи економічних законів не можуть бути з повною визначеністю розраховані. Обставини, що склалися, неоднозначність тенденцій економічного розвитку і нестабільність механізму ринкового регулювання змушують підприємства здійснювати діяльність, зв'язану з подоланням ризику та невизначеності [4].

Маркетингові рішення найчастіше приймаються на основі неточної, неповної та суперечливої інформації, це може призвести до невизначеності результатів та виникненню комерційних ризику. Для запобігання виникнення негативних наслідків для підприємства необхідним елементом діяльності є застосування та автоматизація процесів управління ризиками.

А також слід зазначити, що позитивний ризик може бути лише в тому випадку, якщо реалізований для одного суб’єкта з негативним результатом, він є вигідним для іншого суб’єкта, тобто коли реалізація ризику в фірмі-конкурента [1].

Література:

1. Апопій В.В. Комерційна діяльність: Підручник/ В.В. Апопій, С.Г. Бабенко, Я.А. Гончарук та ін.: за редакцією Апопія В.В. – К.: Знання 2008. С.539-544.

2. Кужільна Л.К. Підходи до управління комерційним ризиком на підприємствах легкої промисловості.// Актуальні проблеми економіки.-2009. №8. С.103-107.

3. http://intkonf.org/klochkova-nv-upravlinnya-komertsiynimi-rizikami pidpriemnitskoyi-diyalnosti/

4. http://intkonf.org/klochkova-nv-komertsiyniy-rizik-yak-vazhliva-skladova-pidpriemnitskogo-riziku/