Попова О.І.

Науковий керівник: к.т.н. Роттер М.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА НА БАЗІ КОНКУРЕНТНОЇ РОЗВІДКИ

Сьогодні конкурентна розвідка чи КР пронизала весь світовий бізнес [1]. У зв'язку з цим з'являються все більш витончені методики, технології, аналітичні методи і організаційні форми КР. Тому багато підприємств починають створювати власні інформаційні системи на ії базі.

Багато методів організації і роботи конкурентної розвідки в бізнесі позаїмствовани з досвіду військової і урядової розвідок та інформаційно-аналітичних служб. Подібні «технології» отримання інформації описані декілька тисяч років тому в книзі китайського стратега Сунь Цзи [2], якого вважають батьком не тільки військової стратегії, але і військової розвідки.

При розробці системи конкурентної розвідки перш за все треба узяти за основу правильну методику, головною ознакою якої є те, що в результаті система КР видає правильну інформацію. Тому перше, що повинна передбачити така методика – це використовування достовірних джерел інформації. Після цього роботу конкурентної розвідки можна огранизовати приблизно за наступною схемою.

1. Сформулювати проблему, яку необхідно вирішити. Інакше кажучи, необхідна чітко сформульована мета, яка визначається в процесі вивчення (можливо неодноразового) потреб членів організації в розвідувальній інформації. При цьому в першу чергу потрібно відповісти на питання навіщо все це робиться, скільки приблизно це коштуватиме і чи потрібно це робити взагалі (та ще і за такі гроші). Акуратне виконання цього пункту може значно полегшити всю подальшу роботу, оскільки може виявитися, що частину задач можна відкласти, частину розв’язати простішими засобами, частина їх вже має готове рішення, а частина взагалі насправді не потрібна.

2. Діскретизувати проблему. Це може виразитися, наприклад, в складанні зразкового списку ключових питань, на які потрібно відповісти для успішного розв’язання поставленої задачі.

3. Проаналізувати джерела (люди, книги, газети, журнали, Інтернет), де можна спробувати знайти достовірні відповіді на ці питання.

4. Розробити методику збору інформації залежно від того, з якими джерелами передбачається працювати.

5. Правильно розподілити людські ресурси, направлені на збір інформації. Так, збір інформації з Інтернет і робота з людьми вимагає абсолютно різного підходу, властивостей характеру і умінь. Особливо це торкається спілкування з людьми, що володіють інформацією. Як свідчить східна мудрість: «Володіючому знанням личить важність, охочому навчитися личить шанобливість».

6. Зібрати необхідні дані (одержати відповіді на питання). Тут потрібно бути акуратним з кількістю інформації (пам'ятати про так зване «прокляття розмірності інформації» і не забувати що потім все це (у тому числі і «інформаційне сміття») комусь доведеться аналізувати.

7. Перевірити достовірність інформації, значущої для прийняття рішення. Відзначимо, що це ключовий пункт, як би сито, де буде відсіяна невірна інформація. У разі невдалого виконання цього пункту вся подальша робота стане не тільки даремною, але навіть шкідливою, оскільки, поза сумнівом, приведе до ухвалення помилкових рішень.

8. Проаналізувати одержану інформацію. Тут є одна особливість, яка може показатися крамольною у наш час наявності комп'ютерів і безлічі програм, спеціально призначених для обробки інформації. Особливість ця полягає у тому, що наряду, наприклад, із статистичною обробкою даних слід дуже уважно прислухатися до думки експертів, яка, неначебто ні на чому окрім величезного досвіду і інтуїції не заснована. Тут співвідношення приблизно таке ж, як при порівняльній оцінці гросмейстера і комп'ютерної програми для гри в шахи. Машина просто перебирає варіанти на основі більш менш якісного алгоритму. Людина ж використовує евристичне мислення, відразу відкидаючи всю практично нескінченну безліч явно безперспективних варіантів і аналізуючи тільки 2-3 з них, які можна використовувати.

9. Представити інформацію у вигляді коротких висновків (як говорив Мікеланджелло: щоб створити скульптуру потрібно просто відсікти все зайве), що дозволяють прийняти рішення.

10. Своєчасно (у стилі «дорога ложка до обіду») представити висновки керівникам, які приймають рішення.

При розробці методики слід мати на увазі, що збір інформації — лише один з пунктів, причому зовсім не перший і, як показує практика, не найважчий для виконання. Навпаки, при сучасних засобах комунікації можна набрати абсолютно немислиму кількість даних, обробити яку буде практично немислимо. Набагато складніше правильно інтерпретувати інформацію. Тому на цю частину слід відводити достатню кількість ресурсів (людських, часових і матеріальних).

Структурна модель створення і розвитку КР на підприємстві може мати, вигляд, подібний до наведеного на рисунку нижче.

Рис. 1 - Модель створення і розвитку КР на підприємстві.

Ця модель побудована таким чином, что навіть візуально центральне місце у неї займає бібліотека розвідувальної інформації чи, попросту кажучи, база чи банк даних, без яких функціонування системы КР у принципі неможливо.

При цьому слід пам’ятати, що створення відособлених баз даних, супроводжуючих окремі задачі безпеки, КР, управління ризиками і т.п., не вирішує проблему комплексного управління компанією. Ознаки загроз і кризових ситуацій виявляються у різний час і з боку різних об'єктів, фіксуються різними джерелами причому з різним ступенем повноти. Для розпізнавання зв'язку між ними потрібні дані з інших джерел. Тому головною ланкою системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності cлужби КР компанії повинен служити центральний банк даних.

Література:

1. Site of Great Britain "Society of Competetive Intelligence Рrofessionals". [Електронний ресурс] / www.scip.org.uk.

2. Сунь-Цзы. Иллюстрированное искусство войны [Текст] / Сунь-Цзы. - М.: София, 2008. - 224 с. - ISBN 978-5-91250-650-5