Васильєва Любов Іванівна – директор Харківського обласного навчально – методичного центру закладів культури.

Тенденції розвитку післядипломної мистецької освіти в сучасному інформаційному просторі.

Сучасний стан суспільного розвитку, динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростання потреби суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, підвищують статус і роль освіченої та висококультурної людини. Освітня система має бути здатною не тільки озброювати знаннями, а й формувати потребу в безупинному самостійному оволодінні знаннями, уміннями і навичками самоосвіти, враховувати можливості кожної конкретної людини, формувати уміння учнів чи студентів учитися, творчо оволодівати знаннями упродовж усього життя. Звідси та увага, яка повинна приділятися сьогодні вихованню творчих здібностей, творчих можливостей особистості, бо саме ці риси є необхідною умовою адаптації людини до світових процесів, які дуже швидко змінюються.

Перш ніж вести мову про зміст професійної підготовки майбутніх музикантів-педагогів, варто відзначити, що в Європі, у світі загалом, значно зростає статус мистецьких дисциплін у системі шкільної освіти. Сьогодні мистецтву надається роль чинника, який сприяє не тільки естетичному вихованню, але має забезпечити духовне і фізичне здоров’я нації, її економічне зростання. Якщо раніше мистецька освіта виконувала інформаційно-репродуктивну функцію, то зараз вона більш орієнтована на розвиток творчого потенціалу особистості. В зв’язку з цим пред’являються нові вимоги до підготовки професійних педагогічних кадрів та підвищенню кваліфікації вже існуючих. Окрім професійних знань, умінь навичок, досвіду педагогічної діяльності, сучасний рівень освіти передбачає особистісне бачення педагогами шляхів розв’язання нагальних завдань школи, проектування і створення інноваційних педагогічних технологій.

Час вимагає відходу від безликих трафаретних уроків передачі готових знань. А відтак і від приглушення інтересу учнів до самостійного пошуку, і від формування конформістських особистостей, які мислять стереотипно, сіро, нецікаво. Натомість ми маємо усвідомлювати, що педагогічний процес складається із низки неповторних ситуацій, які потребують експромтного рішення, із ефективних педагогічних імпровізацій, що зумовлюють розвиток творчих здібностей учнів, активізують їхню пізнавальну пошукову діяльність.

Вирішенням саме таких проблем близько 10 років займається Харківський обласний навчально-методичний центр підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів. Створений у 2000 році шляхом злиття Обласних курсів підвищення кваліфікації працівників культури і Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтв і культури, Центр здійснює науково-методичний супровід навчально-виховного процесу у школах естетичного виховання м. Харкова і області, розробляє, підтримує, апробує інноваційні навчальні технології, досліджує проблеми розвитку педагогічної галузі, узагальнює та розповсюджує передовий викладацький досвід.

Під керівництвом Обласного навчально-методичного центру працюють методичні об’єднання (секції) викладачів шкіл естетичного виховання за спеціальностями: фортепіано і фортепіанний ансамбль, струнно-смичкові інструменти, класична шестиструнна гітара, народні інструменти (секція міхових і секція струнно - щипкових), духові інструменти, секція музично-теоретичних дисциплін, хору та композиції, а також секції театрального, образотворчого мистецтва та мистецтва хореографії.

З ініціативи Центру з метою узагальнення передового педагогічного досвіду та пошуку обдарованих у професійному відношенні дітей проводяться обласні фестивалі, конкурси, концерти, олімпіади, виставки ( від 13 до 18 – щорічно). Це - фортепіанний конкурс «Юний віртуоз», конкурс гітаристів пам’яті Віталія Петрова, конкурс виконавців на народних інструментах, конкурс фортепіанних дуетів пам’яті Марка Кармінського, конкурс викладачів – концертмейстерів, конкурс театральних колективів «Дивосвіт країни «Театралії», конкурс читців, конкурс інструментальних концертів, конкурс методичних робіт викладачів шкіл естетичного виховання, конкурси-виставки дитячих малюнків; фестивалі ансамблевої музики, хорових, танцювальних колективів; обласні олімпіади з сольфеджіо, музичної літератури, образотворчого мистецтва тощо.

Як навчально-методична установа Центр здійснює об’єднуючу функцію між всіма ланками мистецької освіти, допомагаючи забезпеченню її неперервності: (музичні, художні школи, школи мистецтв – училища – ВНЗ 3- 4 рівня акредитації).

Багато років ми співпрацюємо з Харківським музичним училищем

ім. Б. Лятошинського, Харківським училищем культури, Харківським художнім училищем, Харківським державним університетом мистецтв ім. І. Котляревського, Харківською державною академією культури, Харківською державною академією дизайну та мистецтв; аматорськими та професійними колективами Харківського обласного будинку дитячої та юнацької творчості, клубними установами міста і області, Харківським державним академічним обласний театром ляльок ім. В. Афанасьєва, Харківським державним академічним російським драматичним театром ім. А. Пушкіна.

Провідні викладачі та працівники цих закладів запрошуються до роботи в журі обласних фестивалів, конкурсів, олімпіад, оглядів.

Відомі фахівці так званого «вищого ешелону» мистецької освіти викладають на майстер-класах, семінарських заняттях, курсах підвищення кваліфікації.

Організація і проведення курсів підвищення кваліфікації викладачів шкіл естетичного виховання - одна з головних функцій Центру, як закладу післядипломного навчання. Сьогодні, в умовах трансформації економічних, соціальних, культурних процесів перед післядипломною мистецькою освітою особливо гостро постало питання оновлення її змісту, перегляду існуючих навчальних форм і технологій. Якщо в минулому спеціаліста перш за все оцінювали за рівнем сформованості його професійних якостей, то зараз суспільство вимагає від фахівців розвитку власних творчих нахилів та здібностей, особистих якостей, уміння самостійно здобувати знання, працювати з інформацією, аналізувати її, бачити і вирішувати проблеми. В умовах сьогодення змінюється сама роль викладача, який тепер стає консультантом, дослідником, опонентом, творчою людиною, «лоцманом», який показує правильний шлях у морі знань. Лише такий спеціаліст може виконати завдання художньо-естетичного виховання: сформувати загальні здібності учня, розвинути його художньо-естетичне почуття, смак, сформувати систему художньо-естетичних поглядів та образне мислення.

Обласний центр не стоїть осторонь процесів оновлення змісту освіти. Безумовно, головна увага в навчальних планах підвищення кваліфікації приділяється питанням удосконалення фахових знань викладачів шкіл естетичного виховання як першої ланки мистецької освіти. Ми використовуємо такі форми навчання як майстер – класи, семінари-практикуми, лекції, практичні заняття на базах мистецьких закладів, ділові ігри, «круглі столи» за темами, диспути. Якщо раніше до них в основному залучалися викладачі вищих навчальних закладів мистецької освіти І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації, то зараз Центр також пропонує слухачам авторські методики педагогів шкіл естетичного виховання Харківщини. Це методики роботи у класах фортепіано, стунно-смичкових інструментів, музично-теоретичних дисциплін, народних інструментів, хореографії, образотворчого та театрального мистецтва.

З метою виявлення загальних недоліків у методиці виховання музиканта - виконавця та розробки рекомендацій щодо їх усунення, фахівцями Центру започаткована така форма обміну передовим педагогічним досвідом, як міжшкільні академічні концерти та огляди педагогічної майстерності викладачів шкіл естетичного виховання. Такі заходи здійснюються в творчій співпраці з викладачами музичного училища і мають важливе значення щодо виявлення і заохочення талановитих дітей для подальшої фахової освіти.

Враховуючи соціальні та економічні вимоги сучасності в навчально- тематичних планах підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів було розширено соціально-гуманітарний блок навчання. Сьогодні він складається з таких тематичних занять, як психологія, юридично-правові аспекти, культурологія, діловодство, вивчення основ національної культури і мови, менеджменту, і займає 30% навчального часу.

Крім того на курсах підвищення кваліфікації започаткована нова форма очно-заочного навчання, яка передбачає відведення визначеної кількості навчального часу (34 академічні години) для самостійної роботи слухачів. Ця форма повністю виправдала себе і показала неформальне відношення слухачів курсів до самоосвіти, яка є однією з умов конкурентної спроможності фахівця в наш час.

Разом з значним досвідом діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти присутні негативні моменти, які мають вплив і на нашу установу.

Перш за все – це недостатнє нормативно-правове, матеріально-технічне і інформаційне забезпечення.

По-друге – відсутність державного стратегічного планування і по-третє – недостатні фінансові можливості викладачів для забезпечення власного професійного розвитку у різних формах навчання.

Але, незважаючи на це слід відзначити, що фахівцями Центру підвищення кваліфікації накопичено значний досвід щодо форм і методів навчання, розробляються сучасні навчально-тематичні плани, велика увага приділяється підвищенню кваліфікації керівних працівників початкових мистецьких закладів, спільно з Управлінням культури і туризму Харківської обласної держадміністрації створена електронна база даних цих закладів, у співпраці з провідними педагогами регіону розробляються і видаються навчальні та методичні матеріали (нотні збірки, навчальні-тематичні плани тощо); ведеться консультативна робота щодо організації навчально-виховного процесу та адміністративно-господарської діяльності шкіл естетичного виховання; до навчального процесу залучаються педагоги-новатори, активно використовується зворотній зв'язок з слухачами курсів підвищення кваліфікації.

Свій подальший розвиток ОНМЦ пов’язує з постійним підвищенням якості освітнього продукту, приведенням його до рівня світових стандартів, впровадженням сучасних моніторингових досліджень та вдосконаленням навчальних планів з урахуванням сучасних вимог мистецької освіти.

Основні види діяльності ОНМЦ.