Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Нечупій М.О., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Дидактичні особливості формування графічних понять в учнів.

Виклад графічного матеріалу, в основному, будується за такою схемою: а) короткий пояснювальний текст; б) розв’язування задач на закріплення графічних понять, що вводяться; в) розв’язування пізнавальних і розвивальних задач.

Особливістю вивчення матеріалу з креслення в новому підручнику є те, що частина графічних понять вводиться через розв’язування відповідно дібраних задач. Підручником передбачено формування понять не шляхом заучування означень, а через розкриття їх змісту в процесі оволодіння теоретичним матеріалом та розв’язування задач. На нашу думку, автор вважає, що вивчення графічного матеріалу повинно спиратися не стільки на пам’ять учнів, скільки на їх творче мислення. Тому задачі в підручнику займають не менше місця, ніж пояснювальний текст.

Однак на даний час не розроблена психолого-фізіологічна основа системи понять предмета «Креслення» та не піддано дослідженню її вплив на засвоєння знань і формування графічних вмінь, навичок учнів. Тому метою нашого дослідження є пошук продуктивних методів та методичних прийомів формування графічних понять в учнів 8–9-х класів на уроках креслення, що базуються на основі психологічних закономірностей. Вихідна настанова її полягає в тому, що всі учні здатні засвоїти поняття даного предмета на рівні їхніх інтелектуальних можливостей, а вчитель повинен надати їм таку можливість, правильно організувати навчальний процес. Іншими словами, необхідно організувати таке навчання розвивального характеру в умовах нових педагогічних технологій, в яких особливої уваги заслуговує зв’язок методики з психологією логікою.

Відомо, що в логіці розповсюджені три концепції формування понять.

1. Процес їх конструювання протікає як пошук усіх необхідних умов, достатніх для однозначного визначення необхідного класу об’єктів. У контексті даного логічного підходу зміст понять ототожнюється з його визначенням.

2. Поняття розглядається як логічна функція, що задана на множині суджень, і набуває значення «істинно» або «хибно». У даній концепції одиницею змісту поняття стає окрема необхідна умова, а тому зміст поняття не співпадає з його визначенням.

3. Під змістом поняття розуміють семантичну інформацію, яка повідомляється. Одиницею змісту служать класи об’єктів, що виключаються поняттям з універсуму, тобто з безлічі об’єктів, у термінах якого визначається розглянуте поняття.

Формування понять шкільного предмета «Креслення» не вписується в чистому вигляді в жодну із представлених вище логічних концепцій. Але елементи кожної з них присутні в практиці навчання кресленню. Таке положення пояснюється тим, що логічні концепції самі по собі далеко не вичерпують усіх складових процесу формування понять даного предмета. Вони не можуть пояснити, які шляхи їх формування та розумові дії при цьому адекватні кожному етапу. Ці питання частково досліджуються в психології, де, зокрема, відзначається значимість оволодіння наступними розумовими діями: підведення об’єкта під поняття, відшукання наслідків.

Під час дослідження нами були виділені психолого-педагогічні умови формування графічних понять шкільного предмета «Креслення», до яких ми віднесли умови забезпечення функціонування: процесу сприймання; процесу уявлення; мисленнєвих дій при формуванні поняття.

Графічні поняття, які складають зміст шкільного предмета «Креслення», дуже різноманітні, динамічні, тобто знаходяться в постійному розвитку. В процесі дослідження нами вичленено ряд методичних завдань, спрямованих на забезпечення усвідомленого їх формування учнями.

По-перше, у кожному розділі креслення були виділені графічні поняття, які вимагають постійного звертання до них під час вивчення навчального матеріалу. По-друге, досліджені шляхи забезпечення їх розвитку від простих до складних, організації осмислення наукових фактів на основі провідних графічних понять, що покликані навчити учнів зв’язувати, узагальнювати, конкретизувати, переосмислювати навчальний матеріал.

По-третє, встановлені внутрішні і міжпредметні зв'язки, які дозволили логічно визначити точки зіткнення графічних понять предмета креслення та переходу їх у загальнотехнічні.

На основі аналізу змісту діяльності вчителя по формуванню графічних понять в учнів 8-9 класів на уроках креслення нами виділено основні її види: проектуюча, організуюча, стимулююча, контролююча і коригуюча діяльність.