Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Крикун Н.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Дидактичний аналіз етапів діяльності вчителя й учнів (на основі принципу міжпредметності)

У дидактичній системі, побудованій на основі принципу міжпредметності, перебудовуються всі етапи (ланки) діяльності вчителя й учнів. Навчальна діяльність учителя й навчально-пізнавальна діяльність учнів мають загальну процесуальну структуру: мета - мотив - зміст - засіб - результат - контроль. Однак зміст цих ланок різний в діяльності вчителя, що має управлінський характер, і в діяльності учнів, що має керований характер. Під впливом міжпредметних зв'язків зміст цих ланок і способи їхньої реалізації стають специфічними.

На першому етапі діяльності вчитель ставить об'єктивно значущу загальнопредметну мету, що відображає загальні навчально-виховні завдання й представляється учням у формі навчально-пізнавальних міжпредметних завдань. Учні повинні усвідомити міжпредметну сутність такого завдання, здійснити аналіз його умов, відбір необхідних опорних знань із різних предметів. При цьому важливо зосередити увагу, думку й волю учня, його активність не тільки на засвоєння нових узагальнених знань і способів діяльності, але й на розвитку своїх умінь щодо міжпредметного синтезу, якостей особистості і інтересів. Це цільовий етап.

Наступний етап - спонукальний. Учитель, керуючись мотивами колективного співробітництва із загальних цілей всебічного й гармонійного розвитку особистості, стимулює пізнавальний інтерес учнів до світоглядних, аксиалогічних знань, узагальненню понять із суміжних предметів. Учитель підкреслює практичну й особисту значимість для учня успіху в пропонованій діяльності по вивченню комплексних міжпредметних проблем. Учні актуалізують пізнавальні мотиви навчання, мобілізують вольові зусилля.

Далі розгортається змістовна сторона діяльності. Учитель уводить новий навчальний матеріал, одночасно актуалізуючи опорні знання з інших предметів, здійснюючи спадкоємні, супутні або перспективні міжпредметні зв'язки на рівні загальних фактів, понять, законів, теорій, ідей. За здійснення таких зв'язків може бути відповідно змінено характер навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Школярі, опираючись на наочні засоби навчання, що сприяють узагальненню знань із різних предметів, виконують дії актуалізації, переносу, синтезу, оцінки аксиологічної значимості нових висновків, їхнього мовного закріплення. У цьому процесі відбуваються застосування раніше засвоєних знань і вмінь і вироблення нових (міжпредметних і загальнопредметних) узагальнених умінь.

Наступний етап - результативний, коли формулюються висновки, узагальнення, що включають в себе систему наукових, ідейно-моральних, світоглядних знань, коли фіксуються досягнення в оволодінні новими вміннями й навичками, новими зв'язками, відзначаються зрушення в мотиваційній сфері й організаційні успіхи в навчальній і трудовій діяльності на основі міжпредметних зв'язків.

Цикл діяльності завершується контролюючим етапом, на якому вчителі різних предметів роблять взаємооцінку й взаємоконтроль підготовленості учнів по другом, що зв'язують друг з, предметам, перевіряють і оцінюють якість засвоєних ними нових знань, намічають перспективи подальшої роботи у відзначеному напрямку.

Збагачення навчальної й трудової діяльності учнів на основі міжпредметних зв'язків відбувається особливо інтенсивно, коли вчителі здійснюють різноманітні види цих зв'язків у комплексі. У дидактичній теорії міжпредметних зв'язків виділені три основні їхні групи:

1) Змістовно-інформаційні - по видах знань (наукові: фактичні, понятійні, теоретичні, філософські, ідеологічні);

2) Операційно-діяльністні - по видах умінь (пізнавальні, практичні);

3) Організаційно-методичні - по способах реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі.

Для ефективної реалізації міжпредметних зв'язків при вивченні комплексних навчальних проблем необхідне створення спеціальної загальнопредметної програми навчання, що відображає основні аспекти, ідеї, положення, поняття, факти й міжпредметні пізнавальні завдання, що активізують пізнавальну діяльність учнів.

Таким чином, принцип міжпредметності забезпечує системність в організації навчально-виховного процесу в предметній системі навчання, взаємодії різних видів дидактичних зв'язків між навчальними темами, курсами, предметами, і їхніми циклами.