Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов
Присяжнюк
В.П., Коломієць Ю.В.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Загальнопедагогічна характеристика закономірностей науково-технічного
прогресу.
Творча діяльність пояснюється теорією відображення і базується на
матеріальній, чуттєво предметній діяльності, спрямованій на перетворення й
освоєння людиною природного середовища з метою задоволення своїх потреб.
У психофізіології вважається доведеним, що творчість - це продукт
діяльності лівої і правої півкуль головного мозку ; творчими здібностями
наділена кожна дитина в різній мірі ; творчі нахили (задатки) людини за певних
умов можна успішно розвивати.
Одним із напрямків технічної творчості є техніко-конструкторська
діяльність. Для аналізу стану проблем формування та розвитку
техніко-конструкторських знань та вмінь учнів загальноосвітніх шкіл необхідно
визначитись у змісті деяких понять, якими ми будемо оперувати в подальшому. Це
в першу чергу такі, як: дитяча технічна творчість, техніко-конструкторська
діяльність учнів, техніко - конструкторські знання та вміння, технічні задачі
та завдання тощо.
Науково-технічний прогрес на сучасному етапі можна порівняти з процесом, який часто відчуває різні вибухи і зміни, але разом з тим у ньому неможливо не бачити загальних закономірностей.
До першої закономірності слід
віднести прискорення темпів розвитку науки. Це частково проявляється в
зменшенні часу, який необхідний для перегляду наукових концепцій, в постійному
посиленні зв’язків між теоретичними і прикладними дослідженнями, в зміні
механізму взаємодії наук, багатоплановості вивчення одного і того самого
об’єкту, взаємопроникнення методів і методик та інше.
До другої - необхідно віднести зміни в структурі
наукових кадрів. Вона проявляється перш за все в постійному зростанні кількості
людей науки. Більшість серед них складають “розроблювачі” - люди, які займаються втіленням теорії в
практику. Звичайно, це не свідчить про послаблення теоретичного ланцюга в науці,
а навпаки підтверджує, що теорія піднялась на таку висоту, яка потребує більш
активної діяльності “практиків”.
Третя - полягає в тому, що зазнав значних змін
період часу від появи відкриття до його практичного втілення.
До четвертої - слід віднести посилення ролі моделювання як методу науково-обґрунтованих
розв’язань у практиці.
До п’ятої відносимо напрям, який пов’язаний з науковою
організацією розумової праці людини.
Шостою
слід визнати більш швидке поширення ідей і відкриттів.
Усі ці закономірності мають бути враховані в загальних тенденціях
вдосконалення середньої загальної освіти. Вони, перш за все, проявляються у
високому науковому рівні сучасної середньої загальної освіти, коли школа
постійно намагається “встигати” за розвитком науки, оскільки всі навчальні
предмети відображають найновіші її досягнення.
Нагальною метою сьогодні є визначення
першочергових і конкретних завдань наукової діяльності, інтеграція всього
науково-педагогічного потенціалу країни на їхнє розв’язання. Суттю змін є
утвердження цінності особистісного розвитку, якість людських ресурсів держави.
В цих умовах саме освіта, а отже, й наука мають стати основою подальшого
розвитку нації й поступу суспільства до нової якості життя,
конкурентоспроможної і процвітаючої держави. Таке розуміння ролі освіти в
сучасному й майбутньому житті українського суспільства визначило ідеологію і
зміст Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті [23,
3].
Науково-технічний прогрес неможливий без технічної творчості, яка забезпечує створення нової техніки, технологій, засвоєння і використання наукових досягнень. Впливаючи на розвиток суспільного виробництва, творча діяльність, в свою чергу, суттєво відображається на суб’єкті творчості, стимулюючи творчі якості робітників. У зв’язку з цим розв’язання питань підготовки підростаючого покоління до творчої праці, до активної участі в технічній творчості учнів має велику соціальну значимість і одержує характер соціального замовлення загальноосвітньої середньої школи.
Результати наукових досліджень дозволяють стверджувати, що діяльність учнів в сучасній загальноосвітній середній школі повинна мати творчий характер, а для цього придбання наукових, загальнотрудових і техніко-конструкторських знань і вмінь на заняттях з основ наук, трудового навчання і в процесі суспільно корисної, продуктивної праці повинно йти паралельно із залученням учнів до творчої діяльності на самих ранніх етапах навчання.