Право/3. Охрана авторского права

К.ю.н. Романюк Е.И., Войтюшенко Е.Т.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган – Барановского, Украина

Аналіз сучасного законодавства з авторського права

Результати творчої діяльності окремої людини, колективу є продуктом праці і повинні охоронятися відповідними законами. Визначення поняття інтелектуальної власності, майнові права суб’єктів інтелектуальної власності наводяться у Цивільному Кодексі (ЦК) України.

Стаття 448 ЦК України наділяє автора невідчужуваним правом на одержання грошової суми у розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненого автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору. Зазначене правило переходить до спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» (далі Закон) деталізує коло майнових прав та строки охорони авторського права та суміжних прав. Так у ст. 15 визначається коло майнових прав, що належать авторам творів науки, літератури і мистецтва. Автору або іншій особі, яка має авторське право, належить право на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Право на використання — це і є вилучення із твору його корисних якостей будь-якими способами, що не суперечать закону. Це, перш за все, забезпечення вільного доступу інших осіб до твору. Яким чином, в який спосіб визначити цей доступ третіх осіб до твору — вирішує автор.

Право інтелектуальної власності авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.

Збір і виплата винагороди, одержаної внаслідок використання права слідування, здійснюється особисто автором, через його повіреного або через організації, що управляють майновими правами авторів на колективній основі.

Право слідування характеризується певними ознаками. Передусім цим правом відповідно до Закону наділяються автори лише літературних та художніх творів. При цьому право слідування виникає в авторів при продажу лише оригіналів твору, тобто унікальних матеріальних носіїв літературних та художніх творів, живопису, скульптури, графіки тощо.

Законодавство у наступних випадках уможливлює вільне використання (ст. 444 ЦК України):

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо- і телепередачах, фонограмах, відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Строки чинності майнових прав авторів творів науки, літератури і мистецтва (ст. 446 ЦК України). Відповідно до ст. 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права»:

1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 50 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору оприлюдненого анонімно чи під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 50 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 50 років після їх реабілітації.

7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 50 років від дати його правомірного опублікування.

8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права щодо неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір вперше був оприлюднений.

9. Дія строку охорони авторського права, встановленого частинами 2—7 цієї статті, закінчується 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, передбачені у зазначених частинах.

10. Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.

Намагання України приєднатися до Європейського суспільства, глобалізація економічних і інформаційних відносин обумовлюють необхідність узгодження законодавства України з інтелектуальної власності з відповідним міжнародними законодавством.

Основними міжнародними документами у сфері авторського права є Бернська конвенція, Всесвітня конвенція про авторське право, Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, Директива 93/98/ЄЕС, Договір Всесвітної організації інтелектуальної власності про авторське право (ВОІВ), Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.

Наприклад, ВОІВ являє собою розвиток Бернської конвенції і був підготовлений із метою врегулювання нових відносин у зв’язку з появою нових сучасних технологій і нових прав, які не були врегульовані раніше. Договір ВОІВ врегульовує два нових об’єкти авторського права:

- комп’ютерні програми незалежно від способу або форми їх вираження (ст. 4), які охоплюють як літературні твори в розумінні ст. 2 Бернської конвенції;

- компіляції даних у будь – якій формі, які за підбором та розміщенням змістом є результатом інтелектуальної творчості. Охорона не розповсюджується на самі дані або інформацію і не обмежує будь – яке авторське право, яке відноситься до самих даних або інформації, що міститься в компіляції.

Порівняння основних положень законодавства з авторських і суміжних прав України та міжнародних показує, що є деякі невирішенні питання щодо авторських прав окремих об’єктів інтелектуальної власності.

Значна відмінність між законодавством України та ЄС існує щодо охорони критичних і наукових публікацій. За Директивою державам – членам надається можливість забеспечити захист публікацій, які надійшли до публічної сфери, з максимальним терміном захисту – 30 років від дати першого правомірного опублікування цих публікацій. В українському законодавстві це питання не висвітлене. Отже, на критичні статті і публікації встановлено загальних срок чинності авторського права. З метою гармонізації необхідно внести відповідні зміни до Закону.

У міжнародному законодавстві передбачається охорона фотографій, які вважаються самобутніми через те, що вони становлять інтелектуальний витвір автора. У законодавстві України вказане питання взагалі не врегульоване. У ЦК України (ст. 433) та Законі (ст. 8) лише згадується про фотографічні твори як об’єкт авторського права. Тому необхідно, щоб законодавство України закріпило належні правові норми щодо різних видів фотографічних творів.

В українському законодавстві не передбачається охорона об’єктів авторського права і суміжних прав, країною походження яких є інша країна, а творець не є громадянином України.

Недостатнє висвітлення в українському законодавстві питань функціонування об’єктів авторського права в інформаційному просторі. Таких як електронних бібліотек і сайтів тощо.

Таким чином, аналіз українського і міжнародного законодавства у сфері авторського права і суміжних прав приводить до наступних висновків:

- загальний строк чинності авторського права, встановлений законодавством України співпадає зі строком, закріпленим у Директиві 93/98/ЄЕС і складає 70 років;

- українське законодавство потребує узгодження з міжнародним по таким об’єктам авторського права як публічні і критичні статті, публікації, фотографії, об’єктів суміжних прав;

- розвиток нових інформаційних технологій вимагає внесення доповнень і змін у законодавства в частині створення мережних об’єктів, регулювання питань продажу рингтонів тощо.

Литература

1. Дубова К.О. Актуальні питання міжнародно – правової охорони авторського права [Текст] /Дубова К.О.// Науковий журнал. Зовнішня торівля: право та економіка. Вип. 1 (36). – 2008. с. 98-102

2. Капіца Ю.М. Строки охорони авторського права та суміжних прав у міжнародному праві, праві ЄС та України [Текст]/ Капіца Ю.М., Ступак С.К. // Науковий журнал. Зовнішня торівля: право та економіка. Вип. 6 (41). – 2008. с. 150-155