Физическая культура и спорт/2. Развитие физической культуры и спорта в современных условиях.

Щекотиліна Н. Ф., Ловецька О.

Південноукраїнський державний педагогічний університет

ім. К. Д. Ушинського, Україна

Ми і наше фізичне тіло.

Не дивлячись на те, що, здавалося б, сучасні люди приділяють стільки уваги догляду за своїм тілом, далеко не завжди ця увага продиктована щирою любов'ю і турботою про нього. Досить часто турбота про тіло стає засобом конкурентної боротьби з іншими людьми - стати найсексуальнішою (им), найпривабливішою (им), найсильнішою (им).

Метою нашої роботи є: донести до людини - індивідуума те, що тіло - це не полігон для експериментів, а невід'ємна і вагома наша частина.

Проте, особливо стараються в цій боротьбі жінки. І в гонитві за всім вищезазначеним тіло мучать всілякими дієтами, стискують живіт найхимернішими способами, зціплюють груди тісними бюстгальтерами (так вона може виглядати більше). Оцінюючи результати своїх зусиль, така жінка дивиться в дзеркало на своє нещасне тіло і думає: тут - тонко, тут - товсто, тут - довго, тут - коротко! Знову це мерзенне тіло погладшало! Нас долають негативні емоції, які приводять до поганого самопочуття і кінцеве наше тіло швидко на це реагує. І ось ми кидаємося з подвійною енергією на боротьбу зі своїм тілом, яке від подібних думок буквально костеніє, втрачає гнучкість і пластичність, - втрачає радість.

М. Кнастер в зв'язку з цим пише: "Забавно, что культура, помешанная на внешнем виде и функциональности тела - вспомните, сколько миллионов долларов и виймання тратится на питание, фитнес, моду и секс, - настолько невежественна в отношении зтого самого тела и отчуждена от него".

1. Цю відчуженість підтверджують наступні дані М.Кнастер, що приводяться, - "женщины настолько не чувствуют своє тело, что в одном исследовании 75% участниц считали, что имеют излишний вес, хотя в действительности 45% весили меньше норми".

2. Не лише ми в собі, але і суспільство довго і активно формувало негативне відношення до тіла. Більшість релігій пригнічували життя тіла, називаючи його низовинною і брудною, і проголошуючи лише життя духу правильним і чистим. Адже Ісус говорив, що наше тіло - це храм Божий. Матеріалісти і атеїсти розглядали тіло, як механізм, машину, набір гвинтиків і гаєчок. Наші тіла буквально скуті "генетичною" пам'яттю тих часів (на жаль, ще не повністю минулих) коли "украшения сразу же становились поводом для подозрений. Полное радости тело, как и веселое платье, повьішало угрозу сексуального оскорбления или насилия".

3. Розвиток інтелектуальності в суспільстві привчив нас довіряти не своєму тілу, а думці того або іншого наукового світила, засобам масової інформації, лікарці в районній поліклініці, сусідці по поверху - кому завгодно, лише не своєму тілу.

Дійсно, багато, особливо жінки, більш, ніж до свого тіла чутливі до постійного натиску з боку всіляких глянсових журналів, за допомогою яких нам вселяють "ідеали краси", "забуваючи" при цьому згадати, що ілюстрації в

журналах - плід спільної довгої праці фотографів і ретушерів, що має малоспільного з дійсністю. А сенс один - змусити нас витратити наші гроші на зайву банку з "чудодійним кремом" або "засобом для миттєвого схуднення", відвідати ще одну дорогу процедуру в салоні, зробити пластичну операцію, і так далі до безкінечності.

Безумовно, турбота про свою зовнішність важлива і потрібна, проте якщо при цьому тіло - не друг і партнер, а ворог, якого потрібно перемогти за будь-яку ціну, результатом такої турботи буде, швидше за все, не милування собою і збільшення радості в житті, а постійне відчуття невдоволеності і фрустрації.

А. Підводний, праці якого присвячені тоншим аспектам людського буття, обгрунтовано іронізує: "Почему я никому не нравлюсь? Згошм, глупость, принципиальное нежелание взглянуть на внешний мир и хоть что-нибудь для него сделать, наконец, злементарная лень, блокирующая любьіе усилия с целью понравиться даже очень любимому существу в расчет не принимаются: во всем виноватьі кривьге ноги! Или неправильньїй овал лица. А от низкого роста юноши или вялого бюста барышни можно и в петлю от отчаяния влезть.”.

4. Проте це вже культура роботи з тоншими тілами - ефірним, емоційним, ментальним і так далі. Нас же в даній статті цікавить виключно тіло фізичне. Хотілося б донести до вас, що наше фізичне тіло є барометром нашого достатку і настрою, тощо. На щастя, часи все ж міняються; зростає усвідомлення того, що тіло - наш надійний партнер, що дозволяє відчути всі радощі життя, джерело психологічного і фізичного комфорту, але в той же час, що несе в собі вантаж всіх наших ментальних, емоційних і інших комплексів. Сьогодні людина може спробувати будь-яку з широкого спектру методик роботи з тілом - від древніх, таких, що беруть початок в глибині століть, до тих, що розроблені нашими сучасниками.

Ми згадаємо лише декілька методик, хоча їх дуже багато:

а) пілатес;

б) йога;

в) масаж.

Пілатес - метод, розроблений Дж. Пилатесом ще в першій третині XX століття і лише в останні декілька років набув поширення в Росії. У основі методу - усвідомлені, раціональні рухи на розтягування, що здійснюються із зусиллям, одночасно вільні від напруги і ударних навантажень. Принциповим вважається навчити людину рухатися з нерухомого центру тіла незалежно від зовнішніх умов і характеру рухів. Відзнакою методу є і те, що здійснювані рухи не потрібно бездумно повторювати десятки або сотні разів - досить зробити 5-6 разів, але повільно, акуратно і ритмічно, рівномірно і спокійно дихаючи.

Йога - одна з найдревніших в світі систем комплексного особового зростання - фізичного, психічного, духовного. В рамках цього направлення виділяються декілька шляхів, з яких європейцям найдобріше відома раджа-йога. Велика кількість стилів йоги обумовлена впливом різних традицій і конкретних вчителів, багато хто з яких привносить щось своє в це старовинне мистецтво.

Складовими елементами практики у йозі є асани - певні пози або положення тіла і пранаяма - дихальна практика.

Масаж - мабуть, найбільш відома практика роботи з тілом і одна з небагатьох, необхідність яких в суспільній свідомості поступово ототожнюється з культурою тіла. Як ми знаємо, масажів існує велика безліч, і також знаємо про позитивні його сторони але існує і негативна сторона, це пасивність масованого.

Великої уваги заслуговують різні дихальні методики, вони відновлюють, розслабляють і приносять повну релаксацію організму у поєднанні з використанням фізичних навантажень.

Отже, на фізичному плані ця техніка розвиває силу, гнучкість і координацію, на душевному - виховують стриманість, спокій, направлену свідомість і упевненість в собі.

Безумовно, ми назвали лише декілька найбільш поширених методик роботи з тілом. Насправді, їх значно більше. Не можна сказати, що якісь з них краще, якісь гірше - кожна приваблива по-різному, ваше завдання - вибрати те, що найкраще підійде особисто вам. Неважливо, в якій послідовності ви пробуватимете різну техніку і методики. Якщо ви хочете одночасно спробувати декілька - в цьому так само немає нічого поганого, важливо лише прислухатися до реакції свого власного тіла - задоволене воно тим сполученням, яке вийшло, або відчуває дискомфорт.

Застосовуючи техніку, спостерігайте за тим, що відбувається довкола вас, в повсякденному житті, за вашою психоемоційною реакцією, поведінковими реакціями - якщо техніка вам личить, то реальні результати будуть помітні не лише в зміні відчуттів тіла, але і у всіх сферах.

Приємного вам відчуття. Ваша мова тіла підкаже вам... Ви лише прислухайтеся і насолодитеся, адже ви цього гідні