Технические науки/4.
Транспорт
Павловська
О.М., Федій О.С.
Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ»
Методи, які
враховують конфлікт
"автомобіль
- пішохід"
Організація
дорожнього руху вирішує наступні завдання:
- дослідження транспортних,
пішохідних потоків і дорожньо-транспортних пригод (ДТП);
- виявлення місць підвищеної
небезпеки для руху транспортних засобів і пішоходів і розробка заходів по їхній
ліквідації;
- виявлення "вузьких"
місць на вулично-дорожньої мережі
(місць виникнення затримок руху) і розробка заходів щодо підвищення пропускної
здатності доріг;
- розробка раціональних схем руху
і їхнє коректування відповідно до зміни умов і потреб у транспортних і
пішохідних повідомленнях;
- впровадження в експлуатацію нових технічних засобів керування
рухом;
- оцінка ефективності
впроваджуваних заходів щодо організації й регулювання руху;
- прогнозування розвитку
дорожнього руху.
На практиці
ці завдання зв'язані між собою. Розробка раціональних схем руху для
транспортних і пішохідних сполучень сприяє скороченню затримок і ДТП.
Ліквідація місць підвищеної небезпеки, як правило, одночасно сприяє підвищенню
швидкості руху [1].
Зупиночні
пункти маршрутного пішохідного транспорту (МПТ) впливають на безпеку руху й на
пропускну здатність дороги. Разом з тим від їхнього розташування залежить
зручність пасажирів. Тому при виборі місць для розташування зупиночних пунктів
треба знаходити оптимальні рішення при суперечливих вимогах зручності
пасажирів, з одного боку, і мінімальних перешкод для транспортного потоку - з іншої.
Ці протиріччя
особливо проявляються в зоні перетинання магістральних вулиць, де необхідні
зупиночні пункти у зв'язку з інтенсивними потоками людей по кожній з
магістралей, а також з пересадженнями їх з одного маршруту на іншій. Основні
умови, які повинні по можливості забезпечуватися при виборі місця зупиночного
пункту: гарантія безпеки руху основного потоку людей, що користуються даним
маршрутом транспорту; створення мінімальних перешкод для переважних напрямків
транспортних потоків; скорочення відстані пішохідного підходу до основних
об'єктів тяжіння.
Отже,
правильний вибір місць для зупиночних пунктів може бути зроблений лише на
основі вивчення характеру переважних пішохідних і транспортних потоків і
розташування об'єктів тяжіння [2].
Аналіз
конфліктів між автомобілями й пішоходами знайшов розвиток у дослідженнях
конфліктних ситуацій.
Основними
ознаками конфліктної ситуації є: різке екстрене гальмування одного або
декількох автомобілів, різке прискорення або сповільнення руху пішохода
(пішоходів) при переході вулиці внаслідок погрози наїзду на нього. В 80-х роках
дослідження конфліктних ситуацій було почато у Вільнюських
інженерно-будівельних і Московському автомобільно-дорожньому інститутах і дало
позитивні результати.
Дослідження
проводяться не тільки в зоні перетинань на стаціонарних постах, але також за
допомогою ходових лабораторій на перегонах з автоматизованою фіксацією
параметрів руху. Варто підкреслити, що методом аналізу конфліктних ситуацій
вдається більш докладно фіксувати такі ситуації, як конфлікт "автомобіль -
пішохід" і передумови до попутного зіткнення, які методом аналізу
конфліктних крапок взагалі не охоплюються. Досить істотне підвищення
ефективності цього обстеження досягається при наявності телевізійної камери на
перехресті й можливості телевізійного спостереження за об'єктом, а ще більшою
мірою - при відеозйомці ситуацій. При цьому можливий наступний комісійний
аналіз обстановки групою фахівців у процесі демонстрації відеозапису.
При наявності
відеозапису її демонстрація може повторюватися для додаткових обговорень і
виміру параметрів руху автомобілів і пішоходів. Результат спостережень за конфліктними ситуаціями може
фіксуватися узагальненим показником їхнього числа на 1000 проїхавших
транспортних засобів (або за одиницю часу) для порівняння шляхово-транспортної
обстановки з іншим аналогічним об'єктом ВДМ [1].
При більш
детальних дослідженнях самостійно можуть бути виділені окремі види конфліктних
ситуацій (погроза зустрічних, бічних, попутних, дотичного зіткнень, наїзду на
пішоходів, що переходить проїзну частину поза переходом, на переході й т.п.).
Література:
1. Пугачёв И. Н. Организация и
безопасность движения/ И. Н. Пугачёв//
Издательство Хабаровского государственного технического университета.- Х.:
2004. – С. 232.
2. Гук В.И. Новые характеристики для развития теории
измерителей транспортного потока / В. И. Гук, В. А. Чумаченко, Е. В.
Запорожцева// Цыфровой репозиторий ХНАГХ:
Научно - технический
сборник. – Х.: 2008.- Вып. 84.- С. 330