ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ, ЩО ВИДИХАЄТЬСЯ, ПРИ ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ ЗАГАЛЬНІЙ ПОВІТРЯНІЙ КРІОТЕРАПІЇ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ

Тетюра С.М.

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького

Кафедра медичної, біологічної фізики, медичної інформатики та біостатистики

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ, ЩО ВИДИХАЄТЬСЯ, ПРИ ЕКСТРЕМАЛЬНІЙ ЗАГАЛЬНІЙ ПОВІТРЯНІЙ КРІОТЕРАПІЇ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ

Загальна повітряна кріотерапія - фізіотерапевтична процедура, заснована на короткочасному впливі на шкірні покриви організму людини охолодженого до -110º С повітря. Вивчення механізмів впливу екстремальної низької температури на організм людини залишається до сьогоднішнього дня вельми актуальною науковою задачею, особливо при призначенні комбінованого лікування, реабілітації або оздоровлення людей різного віку [1,2].

Вплив загальної повітряної кріотерапії на організм людини здійснюється шляхом активуючої взаємодії нейрорефлекторних, нейрогуморальних і гормональних механізмів регуляції температурного гомеостазу [1,4]. В комплексі досліджень функціонального стану системи терморегуляції людини при екстремальному кріотермічному впливі, важливе місце займає вивчення особливостей зміни температури альвеолярного повітря, яке опосередковано можна оцінювати за коливанням значень показника температури повітря, що видихається [1].

Мета досліджень: вивчення особливостей зміни температури повітря, що видихається, під впливом екстремального кріовпливу у осіб різних вікових груп.

Матеріали і методи. Дослідження були проведені на базі Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр» МОЗ України з використанням кріокамери «Zimmer Mеdizin Systeme» (Німеччина) в якості об’єкта, що створює екстремальне низьку температуру до - 110 º С [4]. У дослідженнях взяли участь 287 осіб (127 чоловіків і 160 жінок) віком від 20 до 75 років, що проходили оздоровлення в реабілітаційному відділенні центру з патологією опорно-рухового апарату в анамнезі (M42.1 - М42.9, М54.0 - М54 .4 по МКБ-10). Пацієнти були розділені на чотири групи. В 1-у дослідну групу увійшли чоловіки і жінки у віці 21-35 років (48 осіб), у 2-у групу – чоловіки у віці 36-45 років і жінки у віці 36-48 років (61 особа), у 3-ю групу увійшли чоловіки у віці 46-60 років і жінки у віці 49-60 років (119 осіб), та у 4-у групу - чоловіки у віці 61-75 років і жінки у віці 56-75 років (59 осіб).

Тривалість сеансів складала в перший день 0,5 хв, потім, збільшуючись на 0,5 хв щодня, досягала 3,0-х хв на 5 - 6 день курсу. Курсова тривалість кріотерапії становила 20 процедур [4]. Для стандартизації ефектів кріовпливу у часі було впроваджено показник СЧК, який являє собою загальну суму отриманих обстежуваним хвилин кріовпливу за один безперервний курс. Вимірювання температури повітря, що видихається (ТПВ), проводилося за допомогою електротермометра з терморезісторним датчиком безпосередньо перед входом у кріокамеру та відразу після виходу досліджуваного з неї на кожному сеансі екстремального повітряного кріотермічного впливу.

Статистичний аналіз отриманих даних проводився за допомогою авторської програми «MedStat» (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г.) [3].

Результати та їх обговорення. У результаті проведеного аналізу характеру зниження ТПВ у досліджених, які проходили сеанси екстремального повітряного кріовпливу (ЕПКВ) було виявлене вірогідне зниження ТПВ (р<0,05) в усіх дослідницьких групах як серед чоловіків, так і серед жінок, у середньому на 25,6±5,1% від вихідних параметрів.

Групова динаміка середнього абсолютного зниження показника ТПВ у чоловіків після однократного сеансу ЕПКВ в залежності від терміну сумарного часу кріовпливу (СЧК) представлена на рис. 1.

Як бачимо (рис.1), найменший негативний приріст було виявлено у чоловіків 4 групі, який ставив від -0,5±0,2(95% ВІ -0,9 – -0,2) ºС на 1 сеансі (0,6±0,1(95% ВІ 0,5–0,7) хв СЧК) до -0,8±0,1(95% ВІ -1 – -0,5)ºС на останньому сеансі (62,4±0,5(95%ВІ 61,4–63,4) хв СЧК) (р<0,05).

- М ± m; 1 – 0,6±0,1(95%ВІ 0,5–0,7), хв СЧК; 2 – 5±0,1(95%ВІ 4,8–5,1), хв СЧК; 3 – 17±0,2(95%ВІ 16,7 – 17,4), хв СЧК; 4 – 30,8±0,2(95%ВІ 30,4–31,2), хв СЧК; 5 – 45,1±0,3(95%ВІ 44,6–45,7), хв СЧК; 6 – 62,4±0,5(95%ВІ 61,4–63,4), хв СЧК.

Рис. 1. Динаміка середнього абсолютного зниження показника ТПВ у чоловіків після однократного сеансу ЕПКВ в залежності від терміну СЧК.

Навпаки, у 1-й групі було зареєстровано найбільше зниження ТПВ, абсолютний негативний приріст якого становив від -1±0,2(95%ВІ -1,4 – -0,6) ºС на перших сеансах (0,6±0,1(95%ВІ 0,5–0,7) хв СЧК) до -1,3±0,1 (95%ВІ -1,5– -1,1)ºС на останніх сеансах курсу (р<0,05). Друга і третя групи займали проміжне положення між 1 та 4 групами за значенням зниження показника ТПВ, яке становило від -1±0,2(95%ВІ -1,3– -0,6) ºС до -1,2±0,3 (95%ВІ -1,7– -0,6) ºС у 2 групі та від -0,9±0,1(95%ВІ -1– -0,7) ºС до -1,2±0,1 (95%ВІ -1,3 – -1) ºС у 3-й (р>0,05). Аналогічний характер змін абсолютної різниці показників ТПВ до та після сеансу було виявлено також у жінок (див. рис. 2.)

На рис. 2. відображено діапазон зниження показника ТПВ у жінок після сеансу ЕПКВ, який мав однакові з чоловіками коливання у всіх 4-х групах на рівні у середньому від -0,8±0,1(95%ВІ -1– -0,5) ºС до -1±0,1(95%ВІ -1,2– -0,7) ºС на перших сеансах курсу (0,6±0,1(95%ВІ 0,5–0,7) хв СЧК), та на останніх сеансах курсу ЕПКВ (62,4±0,5(95%ВІ 61,4–63,4) хв СЧК) від -1,2±0,2(95%ВІ -1,5 – -0,8) ºС до -1,3±0,1(95%ВІ -1,6 – -1)ºС.

Рис. 2. Динаміка середнього абсолютного зниження показника ТПВ у жінок при однократному ЕПКВ в залежності від терміну СЧК.

Вірогідних відмінностей у коливанні значень негативного абсолютного приросту ТПВ у 1, 2, 3 та 4 групах на протязі усього курсу виявлено не було (р>0,05). Лише у період з 30,8±0,2(95%ВІ 30,4–31,2) хв до 45,1±0,3(95%ВІ 44,6–45,7) хв СЧК в 4-й групі значення негативного приросту ТПВ у жінок ставило на 0,2±0,1 ºС менше ніж у 1-й групі (р<0,05). Отже, при аналізі стану температури повітря, що видихається у досліджуваних в динаміці курсу було виявлено міжгрупові відмінності за показниками середнього рівня зниження ТПВ між 1-ми та 4-ми групами, як серед чоловіків, так і серед жінок.

Висновки. На підставі проведених досліджень було виявлено, що вплив екстремальної низької температури на температуру повітря, яке видихається, призводить до коливання абсолютного значення негативного приросту від -0,8±0,1(95%ВІ -1– -0,5) ºС до -1,3±0,1 (95%ВІ -1,5– -1,1)ºС у 1-3-й групах серед чоловіків та жінок (р<0,05), який залежить від різних факторів (вік, стать, тривалість кріовпливу). Найменші коливання темпу приросту ТПВ (-0,5±0,2(95%ВІ -0,9 – -0,2) ºС – -0,8±0,1(95%ВІ -1– -0,5)ºС) виявлені серед чоловіків та жінок 4 групи. Таким чином, організм літніх людей реагує на зовнішні екстремальні холодові стимули більш повільно, ніж у молодих осіб. Особливо це проявляється у віці після 60 років. Даний факт має враховуватися при досягненні максимального клінічного ефекту і виборі інтенсивності екстремального кріовпливу.

Література:

1. Бердышев Г.Д., Уланов Н.М. Медико-технические основы термологии. Монография / Г.Д. Бердышев, Н.М.Уланов – Киев: Фитоцентр, 2006. – 379 с.

2. Баранов А.Ю. Лечение холодом. Криомедицина / Баранов А.Ю. Кидалов В.Н. – СПб.: Изд-во Атон, 1999. – 272с.

3 Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. Анализ результатов медико-биологических исследований и клинических испытаний в специализированном статистическом пакете MEDSTAT //Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2004.– Т.8, №1. – С.155-167.

4. Winfried Papenfuв. Power from the Cold / Winfried Papenfuв. – Edition k, holder: Friedrich Kehrer, Regensburg, 1st edition (in English)-July 2006 – 144с.