К.е.н., доц. Крючко Л.С.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Вдосконалення управління науково-технічною та інноваційною діяльностями.

Питання формування національної інноваційної моделі розвитку сільського господарства України є дуже важливими і актуальними. Інноваційна модель — це новий вимір економічних і соціальних відносин, який базується на пріоритетному розвитку знань і технологій їх використання. При переході у новий вимір суспільних цінностей знання стають матеріальною основою існування людини, а технології їх застосування створюють якісно новий вимір добробуту суспільства. Головна мета таких перетворень полягає у підвищенні конкурентоспроможності економіки та підвищення якості життя людей.

Радикально змінити траєкторію інноваційних процесів можуть лише системи, зорієнтовані на нові технології та інтенсивний тип економічного розвитку. Структурно-інноваційне оновлення економіки України повинно відбуватися відповідно до загальносвітових тенденцій, з тим, щоб у кінцевому підсумку органічно вмонтуватися, посісти відповідне місце у світовому ринковому господарстві. Формування ринку високих технологій є по суті ключовою й узагальнюючою вимогою до інвестиційних пріоритетів господарських систем, зумовлених змістом сукупного процесу економічного відтворення. Тому центральним питанням для перехідних економік нині є опрацювання стратегічного сценарію інноваційного розвитку в умовах гострої нестачі інвестиційних ресурсів для формування ринку високих технологій.

Інноваційне вітчизняне законодавство орієнтує економіку на інноваційну модель розвитку. Закони України «Про інноваційну діяльність» та «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» разом з державними програмами підтримки і структурної перебудови інвестиційної й інноваційної сфери створюють необхідні умови для спеціальних режимів взаємодії науки і виробництва.

Проведений нами аналіз системи інноваційних процесів засвідчує недостатню науково-теоретичну та методичну розробку найбільш вагомого з економічної та практичної точки зору комплексу впровадження новацій у виробництво.

Відмічено досить багато відгалужень цієї проблеми: бенчмаркинг – пошук новацій в практичній діяльності зовнішніх фірм; фандрайзинг – пошук інвесторів для фінансування інноваційних програм, аутсорсинг – передача частки неосновних функцій спеціалізованим високотехнологічним організаціям, менеджмент-консалтинг – консультування з науково-технічних та економічних аспектів управління інноваційною діяльністю фірм з метою підвищення їх конкурентноздатності. Однак в умовах глобалізації світового ринку закони конкуренції вимагають прискорення темпів трансферу і дифузії інновацій.

Ефективність трансферу інновацій залежить від швидкості їх впровадження, адаптації до реальних умов конкретної організації й можливостей удосконалення новації завдяки інтелектуальному потенціалу партнерської взаємодії, сформованої з найбільш активних творчих працівників.

Встановлено, що прискорення розвитку сільського господарства залежить передусім від ефективної інноваційної моделі, тобто функціонування інноваційного ланцюга "наукова ідея — промислова технологія – виробництво продукції, яка має платоспроможний попит", але нині він розірваний з об'єктивних і суб'єктивних причин.

У зв'язку з ситуацією, що склалася в Україні, проаналізовано три підходи до вирішення проблем національного сільського господарства.

Перший з них – це примітивізація виробництва, яка стихійно реалізується шляхом масового ввезення в країну закордонної високотехнологічної продукції.

Другий – характеризується використанням сучасних технологій розвинутих країн, в результаті чого відбувається спільний із закордонними компаніями вихід на світовий ринок.

Третій підхід направлений виключно на ринок власних високих технологій та відповідної продукції, на визначення пріоритетних напрямів науково-технічних досліджень, концентрацію на них ресурсів і підвищення мотивації колективів учених, робітників та інноваційних структур.

Визначено, що найбільш ефективним, з точки зору надійної перспективи розвитку аграрної економіки, є третій підхід з одночасним використанням окремих елементів двох інших.

В умовах сучасної конкуренції обов’язково необхідно враховувати всі вигоди від інновацій, які є функцією від багатьох змінних: корисності нового продукту, ступеня його новизни, ринкового попиту, відповідності інновації соціально-економічним цілям розвитку сільського господарства і вимогам екологічної безпеки.