Економічні науки/12. Економіка сільського господарства

Д.е.н. , професор Ільчук В.П., магістрантка Прокопенко О.О.

Чернігівський державний технологічний університет, Україна

«Східне партнерство-2012» як фактор сприяння

розвитку кредитної кооперації фермерів в Україні

Постановка проблеми. Україна – сільськогосподарська держава, однак рівень розвитку сільського господарства протягом останніх років значно знизився. Це більшою мірою пов'язано з нестачею фінансових ресурсів для фінансування господарської та інших видів діяльності. Досвід розвинених країн показав необхідність розвитку кооперації та кредитних відносин у сфері сільського господарства. Однак, на сьогодні, в Україні кредитні кооперації серед фермерських господарств не розвинені, а отже виникає потреба у пошуку ефективних шляхів впровадження такого механізму.

Актуальність даного дослідження. Розвиток кредитної кооперації серед фермерських господарств має важливе значення на шляху входження України в Європейську спільноту та є невід'ємною складовою ефективної діяльності у агропромисловому комплексі держави.

Мета роботи. Виявлення ролі кредитного кооперування у сфері сільського господарства у сучасних ринкових умовах, визначення дефініції «кредитна кооперація фермерів», а також пошук можливостей впровадження кредитної кооперації фермерів в рамках участі України в ініціативі «Східного партнерства».

Аналіз досліджень та публікацій. Питанням розвитку кредитної кооперації в агропромисловому комплексі присвячено праці багатьох вчених, зокрема В.А. Борисова, П.А. Лайко, О.О. Олійник, Ю.В. Ушкаренко та ін. Проте, недостатньо уваги приділено впровадженню ефективної системи кредитування агропромислового комплексу в умовах інтеграції України до ЄС.

Результати дослідження. У 2009 році Європейським Союзом було започатковано ініціативу «Східне партнерство», метою якої є зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС, і яка є продовженням Європейської політики сусідства, орієнтованої на них. Ця ініціатива передбачала участь у ній шести країн Східної Європи — України, Білорусі, Вірменії, Молдови, Азербайджану та Грузії. Дана співпраця покликана допомогти країнам-учасницям вирішити гострі проблемні питання у стратегічних для соціально-економічної та політичної сфер життя суспільства напрямах, шляхом обміну досвідом та здійснення двосторонніх та багатосторонніх домовленостей між учасниками.

У рамках втілення ініціативи «Східне партнерство», 15 травня 2012 року у Брюсселі було проведено засідання Єврокомісії та країн-учасниць «Східного партнерства», на якому учасники дійшли згоди співпрацювати у сфері розвитку агропромислового комплексу.

Про це йдеться у схваленому комісією Комюніке для Європарламенту, Ради ЄС, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів ЄС “Східне партнерство: дорожня карта до осіннього саміту 2013 року” [2].

За результатами засідання сторони домовились про подальшу тісну співпрацю у сфері сільського та сільськогосподарського розвитку, зокрема, в питаннях втілення довготривалих стратегій та визначення пріоритетних напрямів політики в галузі сільського господарства.

Враховуючи те, що Генеральною Асамблеєю ООН 2012-й рік був проголошений Міжнародним роком кооперації, а також враховуючи проблеми у сфері сільського господарства, які наразі має Україна, одним із стратегічних питань, яке потребує негайного вирішення, є питання кооперації сільськогосподарських товаровиробників, в першу чергу кредитної.

Як свідчить досвід багатьох країн, кооперація є дуже ефективним інструментом у розвитку сільського господарства, а підґрунтям для її ефективного впровадження та використання слугує розвиток саме кредитної кооперації сільськогосподарських товаровиробників. Для фермерських господарств об'єднання у кредитні кооперативи дає їм можливість досягти економічних благ шляхом колективного подолання фінансових труднощів.

На сьогодні ведення сільського господарства в Україні представлено у трьох основних формах – особисті селянські господарства (одноосібники), фермерські господарства та великотоварні підприємства. Сучасний фінансовий стан особливо фермерських господарств та особистих селянських господарств характеризується гострою нестачею фінансових ресурсів для здійснення своєї діяльності – як власних, так і залучених. Класифікація фінансових ресурсів фермерських господарств наведена на рисунку 1.

Рисунок 1 – Фінансові ресурси фермерських господарств

Державна підтримка фермерських господарств є невід'ємною складовою їх забезпеченості фінансовими ресурсами, а також їх ефективної господарської діяльності. На жаль, серед заходів державного регулювання функціонування агропромислового комплексу України неналежна увага приділяється малим формам господарювання, а саме особистим селянським та фермерським господарствам.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 2 вересня 2011 року №441 затверджено новий Порядок та умови проведення конкурсу для надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Однак, зрозуміло, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств не в змозі профінансувати більшу частину потреб фермерів, тому необхідно шукати інші шляхи поповнення своєї фінансової бази, а це стосується саме кредитних ресурсів.

Кредитування фермерських господарств на сучасному етапі розвитку грошово-кредитної системи та сільськогосподарської сфери для України є дуже проблематичним. Даній ситуації сприяють ряд факторів:

- висока ризикованість фермерської діяльності;

- сезонний характер фермерської діяльності;

- відсутність якісної застави та гарантій під отримані кредити;

- нерозвиненість системи кредитування сільгоспвиробників як окремої групи позичальників та ін.

Тому одним із ефективних шляхів вирішення проблеми кредитування фермерських господарств є створення кредитних кооперацій в аграрному секторі, а на початковому етапі це стосується саме кредитних спілок фермерів та кооперативних банків.

Звертаючись до досвіду іноземних держав, слід зазначити, що у Нідерландах у загальному обсязі кредитування аграрного сектора частка кредитних кооперативних структур становить 90 %, у Франції – близько 70 %, в Японії – близько 50 %, в США – 26 %, у Швеції, Фінляндії, Португалії, Австрії, Італії, Греції – від 30 до 50 %. У деяких із цих країн у результаті діяльності кредитних кооперативів виникли кооперативні банки, які входять до складу провідних банківських структур цих країн, що набули міжнародного визнання. Це - Рабобанк (Нідерланди), Креді Агріколь (Франція), Норінчукін банк (Японія), Дойче Геноссеншадт банк (Німеччина), система фермерського кредиту (США). Кредитні банки можуть надавати послуги значно більшій кількості клієнтів, ніж кількість їх членів [1].

Враховуючи особливості створення та здійснення діяльності кредитної кооперації, визначимо дефініцію «кредитна кооперація фермерів».

Кредитна кооперація фермерів – це добровільне об'єднання фізичних та юридичних осіб, які займаються фермерською діяльністю, на основі демократичних принципів, рівноправності та взаємодопомоги для задоволення господарських та фінансових потреб його учасників.

Що стосується країн-учасниць «Східного партнерства», у сільськогосподарській сфері уже створюються кредитні кооперативи у Грузії та Вірменії, в Молдові вже прийняті закони про кредитні кооперативи. [1]. Тому, враховуючи досвід цих країн, а також країн Євросоюзу, потрібно в рамках «Східного партнерства» розробити необхідну нормативно-законодавчу базу, а також програму створення та розвитку кредитної кооперації фермерських господарств в Україні. Результати даної співпраці здатні вирішити одночасно декілька складових мети створення «Східного партнерства» та діяльності ЄС щодо інших держав, а саме кредитна фермерська кооперація слугуватиме одночасно підґрунтям для досягнення наступних пріоритетів в діяльності Євросоюзу:

- впровадження підприємницьких ініціатив;

- підтримка процесів кооперування;

- самореалізація фермерів як особистості та індивідуума.

Таким чином, потрібно лише ввести в дію цей механізм, який саморозвиватиметься, а надалі це сприятиме вирішенню багатьох економічних та соціальних проблем.

Висновки. Однією з найбільш ефективних форм підтримки розвитку та функціонування господарств населення є підтримка процесу кооперування. Це, відповідно, стосується і кредитної кооперації фермерів. Досвід багатьох країн (у тому числі і країн Європейського Союзу і країн-учасниць «Східного партнерства») довів, що впровадження кредитної кооперації для фермерських господарств є досить ефективним та результативним. До того ж, дослідження фермерської діяльності в період економічних спадів та криз показало, що саме в цей час фермери більш активно вкладають кошти в кооперацію, оскільки це є менш ризиковим відносно високого ступеня ризику ринкової кон’юнктури, яка складається за даних умов. Таким чином, кооперативний рух дозволить об'єднатися та скоординувати зусилля та дії фермерським господарствам у сфері кредитування, однак важливим та невід'ємним елементом також є підтримка влади у цих питаннях.

Список використаних джерел:

1. Дадашев Б.А. Кредитні кооперативи в Україні: проблеми і перспективи розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/1023/1/2001_10_08.pdf.

2. «Єврокомісія готова розвивати АПК в країнах ”Східного партнерства”» [Електронний ресурс]/ Офіційний сайт Інформаційного агентства «УНІАН» . – Режим доступу: http://eunews.unian.net/ukr/detail/197330.