Экономические науки/ 9. Экономика промышленности

К.е.н. Кузьминчук Н.В., докторант

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”,

м. Харків, Україна

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПІДҐРУНТЯ

Кожна держава зацікавлена в прогресивному розвитку та процвітанні свого суспільства, у новій якості якого зміна функцій держави й способів державного регулювання економіки відбуваються під впливом багатьох факторів, серед яких важливе місце займають: економічна глобалізація, особливості НТП, євроінтеграційні та соціально-політичні процеси. Тому виникає проблема визначення здатності держави ефективно виконувати свої функції в умовах, що постійно змінюються.

Постійне переосмислення функцій і ролі держави в економіці світовою спільнотою зумовило вироблення сучасних поглядів на роль держави, зафіксованих у фундаментальному документі – «Звіті про світовий розвиток» (1997). Президент Всесвітнього банку Дж. Вульфенсон у вступному слові до цього документу наголошував, що розвиток, який спирається на домінуючу роль держави, рівно як і розвиток без держави, є безперспективним [цит. за: 4, с. 52]. Тому життєво необхідними стають ефективні уряд та держава, без чого ні соціальний, ні економічний розвиток неможливий.

Держава, що є суб'єктом делегування прав громадян, реалізує свої функції й можливості через місцеві органи влади, діяльність відповідних установ і посадових осіб, представників законодавчої, виконавчої й судової влади. Держава як суб'єкт делегування нормотворчих і правоохоронних повноважень, є виробником суспільних благ, акумулятором податкових надходжень, інформаційного й інтелектуального ресурсу, тому його роль складається, насамперед, у тім, щоб піклуватися не тільки про сьогочасні, але й про майбутні покоління громадян і економічних суб'єктів. Тобто, сутність держави розкривається та реалізується в її взаємодії із суспільством. Що і як держава робить для впорядкування та вдосконалення суспільної, колективної та приватної життєдіяльності людей характеризується поняттям «функції держави». Слово «функція» походить від лат. «functio» і означає: виконання, обов’язок, коло діяльності.

Функціями держави вважаються головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями й такі, що характеризують її сутність. Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметі ведення, у правах і обов'язках (повноваженнях), закріплених за ними [3]. Суспільна роль держави реалізується через суспільні функції, які є основними напрямами її діяльності та виражають сутність і призначення держави [2, с. 64].

На основі узагальнення [1, с. 8-9; 2-3] пропонуємо наступну класифікацію функцій держави та таких, що може бути покладено в основу регулювання фінансово-бюджетних відносин (рис. 1). Щодо зовнішніх функцій держави, то політична – може розглядатися як дипломатична, а культурна – як гуманітарна. У зовнішніх функціях держави можна виділити два основні напрямки: зовнішньополітична діяльність (особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність. Причому не можна ототожнювати функції держави з формами їх реалізації – правовими та організаційними, а також із методами їх реалізації (переконання, заохочення, державний примус, примушення). Що стосується основних правових форм здійснення функцій держави, то вони поділяються на правотворчу, правозастосовну, правоохоронну, установчу, контрольно-наглядову. Виконання державою внутрішніх суспільних функцій носить характер регулювання життєдіяльності суспільства, спрямованого на його прогресивний розвиток. У відповідності з цим вони співпадають з державним регулюванням економіки, політичної та соціальної сфери суспільства, регулюванням правоохоронної діяльності та регулюванням у сфері екологічної безпеки.

Рис. 1. Формування системи фінансово-бюджетних відносин держави через виконання нею своїх функцій

Узагальнюючи наведене вище, можна відмітити, що сучасна держава виконує велику кількість функцій, які умовно можна поділити за різними ознаками. Причому, конкретна функція держави являє собою єдність змісту, форми і методів здійснення державної влади у певній сфері діяльності держави, а також характеризується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю.

У сучасній ринковій економіці базові функції держави реалізуються головним чином в регулюванні фінансово-бюджетних відносин між суб'єктами економічної системи з метою коригування соціально-економічного процесу. Вивчаючи погляди дослідників [1, с. 8-9; 3] на виконання функцій держави, які можуть бути покладені в основу процесу регулювання фінансово-бюджетних відносин органами місцевого самоврядування в регіоні, зауважимо, що, по-перше, інші функції держави, які виділено на рис. 1, можуть вважатися підфункціями, по-друге, всі функції тісно взаємопов’язані між собою. Але, на думку автора та деяких економістів [1, с. 8-9], економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій, у тому числі соціальної. Отже, механізм державного регулювання настільки правомірний, наскільки зберігаються за державою функції управління економічними процесами. Причому, функції держави значно ширші та не обмежуються лише областю законодавства, а включають участь держави у всіх фазах відтворювального процесу.

Література:

1. Державне регулювання економіки [Текст]: Навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.

2. Малий, І. Й. Економіка державного сектора [Текст]: Навч. посібник / І. Й. Малий, М. К. Галабурда. — К.: КНЕУ, 2007. — 280 с.

3. Найважливіші функції держави [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.anodonta.com.ua/study/1.html — Назва з титул. екрана.

4. Фінанси України: інституційні перетворення та напрями розвитку [Текст]: Монографія / За ред. І. Я. Чугунова. — К.: ДННУ АФУ, 2009. — 848 с.