Экономические науки / 9. Экономика промышленности

К.е.н. Завгородня М.Ю.

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», Україна

Вплив вступу України в СОТ на легку промисловість

Відповідно до Угоди про торгівлю текстилем та одягом між Україною та ЄС тарифні ставки України на товари ще до вступу (з 2001року) були приведені до рівня, що відповідає зобов’язанням у рамках СОТ. До 2004 року сталася лібералізація торгівлі текстильними і швейними виробами, імпортні мита були поступово знижені з 19% до трохи більше 5%.

До моменту вступу України до СОТ вивізні мита до продукції легкої промисловості застосовувалися, зокрема, до шкіряної сировини. Якщо ставка мита до вступу до СОТ на неї була 27% або 30% залежно від виду худоби, то Україна зобов’язалася поступово скорочувати її з кроком зменшення ставки на 1% щорічно до кінцевої ставки 20%. Та вплив вступу до СОТ на виробництво шкіри важко відокремити від дії світової кризи, адже в цих умовах експорт шкіри з України впав на 53%.

Основні диспропорції зовнішньоторгівельних відносин у розрізі легкої промисловості такі: імпорт становить близько 2,4 млрд дол..США, охоплює більше 70 % внутрішнього ринку та в 2 рази перевищує експорт. Останнім часом лібералізація доступу імпортних товарів сприяла витісненню вітчизняної продукції. Так, на внутрішньому ринку скоротилась частка вітчизняних товарів: одягу та білизни з тканин; виробів текстильних для домашнього вжитку та  інтер'єру; галантереї та ниток.

Гіпотетично вступ до СОТ надав для України можливості: інтеграції до міжнародної економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі та доступ до міжнародного механізму вирішення торгових суперечок; створення більш сприятливішого клімату для іноземних інвестицій; ширшого вибору товарів і послуг для споживачів. Але наша держава досі не в змозі використати весь доступний набір інструментів для просування та захисту національних інтересів. Зараз українські виробники можуть використовувати торгові розслідування, що дозволяють захистити національних виробників від недобросовісного демпінгового імпорту (антидемпінгові розслідування) або нелегітимного субсидованого імпорту (антисубсидиційні розслідування), а також від зростання імпорту (захисні (спеціальні) розслідування). Але, не дивлячись на імпортну експансію, вони використовують цей інструмент досить неактивно, оскільки в сфері легкої промисловості за період 2002-2010 років проводились розслідування щодо: полотна ворсового та махрового з КНР та Республіки Корея (досі діє антидемпінгове мито у розмірі – 140%); хутра штучного, полотна ворсового з Білорусі (антидемпінгове мито у розмірі: хутро штучне - 179,7%; полотно ворсове - 53,29%); полотна трикотажного та тканин бавовняних, незалежно від країни походження (діяло спеціальне мито, яке визначалося у відсотках до митної вартості товару та яке дорівнювало різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару).

Але не всі можливі випадки для розслідувань виробниками використовувались, зокрема були передумови для захисних (спеціальних) розслідувань щодо костюмів та пальт. В той же час перешкоди, які зустрічають українські товари на зовнішніх ринках, в основному пов'язані з неоднозначними підходами у просуванні товарів на ринках більш розвинених країн - учасників Європейського Союзу. Перешкоди, здебільш, замасковані під антидемпінгову політику та митні бар'єри, які самостійно суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності без втручання влади подолати не в змозі. Доказом цього є повільне просування навіть якісних українських товарів до країн ЄС, не дивлячись на вжиті українським урядом заходи щодо питання лібералізації товарних ринків.

До негативних наслідків членства України в СОТ в легкій промисловості можна віднести:

· загострення проблеми низької конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

· найбільших втрат зазнають окремі підприємства, господарська діяльність яких здійснювалась з використанням пільгових умов;

· втрата окремими національними виробниками внутрішнього ринку, що призвела до закриття збиткових підприємств, особливо в умовах недоступності фінансових ресурсів;

· використання України іншими країнами як ринку збуту своєї продукції.

Україна зарезервувала право на перегляд обмежень, зафіксованих у Розкладі поступок та зобов'язань України, в рамках угод СОТ у наступному трирічному періоді, який почався 1 січня 2012 року. Та чи скористається ним? Вітчизняні виробники та асоціація "Укрлегпром" наголошують на неефективному визначенні митної вартості імпортного секонд-хенду. При цьому, навіть враховуючи ввізне мито за ставкою 5,3% митної вартості та ПДВ за ставкою 20%, імпортери отримують сотні процентів прибутку, на відміну від бюджету. Запропоновано встановлення митної вартості при ввезенні цих товарів на рівні хоча б $ 1,5 / кг.

Також необхідно прийняти рішення, спрямовані на стимулювання внутрішнього виробництва, тобто: дотримання контролю за якістю імпортованих товарів в процедурах її сертифікації та ідентифікації; запровадження електронного декларування імпорту; максимальної уніфікації оподаткування імпорту, зниження ставки мита на сировину, підвищення на готову продукцію, аналоги якої випускаються в Україні; декларування імпортного товару по його ринковій вартості; узгодження однакової величини мита для України та країн ЄС; налагодження механізму контролю за реалізацією товарів секонд-хенду з метою запобігання продажу гуманітарної допомоги під виглядом стокового одягу.