Вілігорський Олександр Миколайович

Чернівецький національний університет

ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

Соціальні функції фізичної культури студентської молоді

Національна доктрина розвитку фізичної культури та спорту виокремлює фізичну культуру як складову загальної культури, суспільними проявами якої є фізичне виховання та масовий спорт як важливий чинник здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля, формування гуманістичних цінностей та створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини.

Базова роль фізичної культури зумовлена тим, що, на відміну від інших видів виховних впливів, дія засобів фізичного виховання реалізується перш за все на практиці. Завдяки цьому удосконалюється своєрідна матеріальна основа для всього розмаїття форм виховних впливів.

Разом з цим цілеспрямоване використання засобів фізичної культури безпосередньо позначається на вихованні особистості. Загальновідомим є їх позитивний вплив на формування морально-вольових якостей:

ü сміливості;

ü рішучості;

ü наполегливості в досягненні мети;

ü дисциплінованості;

ü комунікабельності;

ü суспільної активності;

ü формуванні активної життєвої позиції.

Це й зумовлює важливу роль фізичного виховання в реалізації завдань усіх інших форм виховної роботи. Свій вагомий внесок фізичне виховання робить у процес морального виховання особистості, що є стрижневим елементом усієї системи виховних дій. Фізичне виховання нерозривно пов’язане з естетичним. Краса здорового людського тіла, граціозність і спритність рухів завжди служили джерелом натхнення для художників і артистів, поетів і митців усіх жанрів. Молодь повинна регулярно займатися фізичною культурою, спортом, туризмом. Це ставить перед усіма важливе завдання – цілеспрямовано формувати у молодого покоління здорові інтереси, наполегливо боротися зі шкідливими звичками й нахилами, послідовно прищеплювати потреби фізичного і морального вдосконалення, виховувати високі вольові якості, мужність і витривалість.

Постійно зростаючий обсяг інформації, ускладнення навчальних програм, різні громадські доручення роблять навчальну працю студентської молоді все інтенсивнішою і напруженішою. Часто це призводить до зменшення рухової активності (гіподинамії), а одночасне збільшення навантаження на психіку негативно впливає на організм, ускладнює навчання і фізичну підготовку до майбутньої виробничої діяльності.

Недолік руху сприяє зниженню рівня тренованості і витривалості організму. Малорухливий спосіб життя є однією з головних причин важких хронічних захворювань внутрішніх органів. При цьому погіршується розумова працездатність, відбуваються негативні зміни в центральній нервовій системі, знижуються функції уваги, мислення, пам'яті, послаблюється емоційна стійкість.

У цих умовах зростає роль цілеспрямованої фізичної підготовки, що в більшості випадків буває важливим елементом, а іноді і вирішальним засобом пристосування людини до нових умов.

Фізичне освіту у навчальних закладах озброює студентів знаннями про який вплив фізичних вправ на організм людини, розвиває фізичні якості, рухові навички, забезпечує фізичну підготовку молоді до життя, суспільно-політичної деятельности.

Метою фізичної освіти студентської молоді можна вважати формування системи спеціальних знань, дозволяють оперувати загальними поняттями, закономірностями, принципами практики фізичної культури.

Одне з найважливіших завдань фізичної освіти – навчити студентів користуватися набутими знаннями. Небезпека перетворення знань у „порожній багаж” зароджується у молоді роки. Розумова діяльність пов'язана з придбанням нових умінь та навичок.

Крім виконання специфічної функції фізичне освіту сприяє ефективнішого рішенню функцій освіти, і навіть його видів – розумового, політичного, професійного тощо.

Отже, фізична освіта як вид освіти є спеціально організований і свідомо керований педагогічний процес, направлений замінити всебічний фізичний розвиток студентської молоді, їх специфічну підготовку до виконання соціальних обов'язків в суспільстві.

Фізична освіта у вузі вирішує такі завдання:

1. Виховання у студентів свідомості, високих моральних, вольових і фізичних якостей, підготовка їх до високопродуктивної праці .

2. Професійно-прикладная фізична підготовка студентів із урахуванням особливостей майбутньої трудової діяльності.

3. Придбання необхідних знань з основ теорії, методики і організації фізичної культури; підготовка до роботи у ролі громадських інструкторів і суддів по спорту.

Форма фізичної освіти – це внутрішня організація його змісту, неодмінною умовою якої являється єдність і взаємодія складових елементів, встановлений порядок педагогічного процесу у відповідності до мети і завдань.

Навчальні заняття (обов'язкові, практичні, теоретичні, практикуми- консультації) є основний формою фізичної освіти і плануються у навчальних планах по всіх спеціальностях.

Консультативно-методичні заняття визначаємо доцільними під час екзаменаційних сесій, навчальних практик, військових зборів, в оздоровчих та спортивних таборах.

Індивідуальні заняття студентів проводяться в поза навчальний час по завданням викладачів кафедри фізичного виховання в самодіяльних секціях (групах) студентського спортивного клубу чи колективу фізкультури. Вони дозволяють збільшити загальну тривалість занять фізичними вправами, сприяють прискоренню процесу фізичного розвитку, а також є одним з шляхів впровадження фізичної культури у побут і відпочинок студентів.

Література:

1. Вопросы физического воспитания / под ред. Борилкевича В.Е. Ленинград: издательство ленинградского университета, 1991. – 140 с.

2. Физическая культура студентов ВУЗов / под ред. Жолдака В.И. Воронеж: издательство воронежского университета, 1991. – 280 с.

3. Толовин В.А. Физическое воспитание – М. 1988. – 340 с.

4. Коробейников Н.К. и др. Физическое воспитание. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1989. – 384 с.

5. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання/ Лозова В.І., Троцко Г.В. – Харків: „ОВС”, 2002. – 400 с.

6. Педагогічний словник / За ред. М .Д. Яремчика. – К.: Пед. думка, 2001. – 350 с.