д. пс. н., проф. Чернобровкін В. М.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

к. пс. н., доц. Ящишина Ю. М.

Донбаська державна машинобудівна академія

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

СОЦІАЛЬНИХ ТА ОСОБИСТІСНИХ ЧИННИКІВ

ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСТВА

В статье приводятся данные эмпирического исследования социальных и личностных факторов, детерминирующих развитие психического здоровья студенческой молодёжи. Представлена авторская анкета «Молодёжь. Социум. Здоровье» с целью исследования социальных факторов микросреды, которые влияют на развитие психического здоровья в период обучения в вузе.

Аналіз сучасних досліджень свідчить про високий вплив на розвиток психічного здоров'я студентства соціальних та особистісних чинників, які збільшують у сучасних умовах ризик формування психічних розладів. Соціальні та особистісні чинники є тісно пов'язаними між собою. Індивідуальні психологічні характеристики під впливом навколишнього середовища, сучасного ритму життя студентів визначають подальший розвиток їх психічного здоров'я. Проведений аналіз розвідок психічного здоров'я студентства надає підставу проводити дослідження соціальних та особистісних чинників в напряму вивчення наступних векторів [1; 2]:

- індивідуально-особистісного (характерологічні особливості суб'єкта, особливості його ціннісно-мотиваційної сфери та сфери саморегуляції);

- соціального (наявність референтної групи, статус, задоволеність відносинами в сім'ї, групі, ступінь перевантаження, стресові ситуації під час навчання, соціальні умови тощо) з урахуванням вікових соціально-психологічних утворень, особливостей статі, місця проживання, впливу мікросоціального середовища під час навчання у виші.

Метою дослідження стало:

- визначення значущих соціальних та особистісних чинників, що впливають на розвиток психічного здоров'я студентів під час навчання у виші та дослідження взаємозв'язків між ними;

- вивчення особливостей впливу соціального мікросередовища на психічне здоров'я студентства за допомогою авторської анкети «Молодь. Соціум. Здоров'я» та перевірка її діагностичних можливостей;

- виділення загальних критеріїв (симптомокомплексів) розвитку психічного здоров'я в студентському віці, які являють собою системні утворення з визначених соціальних та особистісних чинників.

Методика та організація дослідження. У дослідженні взяли участь студенти 1 - 5 курсів віком 17 - 22 роки (550 респондентів, з них 44% юнаків та 56% дівчат). Дослідження проводилось протягом навчального року в два етапи. В роботі використовувались діагностичні методики: опитувальник САМОАЛ (адаптація Н. Каліної), тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. О. Леонтьєва, опитувальник 16 PF Р. Кеттелла, методика Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна для визначення самооцінки реактивної та ситуативної тривожності. З метою дослідження соціальних чинників мікросередовища, які впливають на розвиток психічного здоров'я студентів під час навчання у вищому навчальному закладі була спеціально розроблена анкета «Молодь. Соціум. Здоров'я», яка включає 26 питань за трьома шкалами: «Навчання», «Сім'я», «Найближче оточення».

У першій шкалі „Навчання” вивчались чинники, пов'язані з впливом навчальної діяльності на самопочуття індивіда: задоволеність навчанням у виші, ступінь навантаження на здоров'я, найбільші труднощі під час навчання, самопочуття у групі, задоволеність вибором майбутньої професії, задоволення положенням у групі та відчування психологічної підтримки членів групи. Сприятливі сімейно-побутові чинники, рівно як і сприятлива організація навчального процесу, забезпечують оптимальне функціонування організму молодої людини. Вивчення цих чинників проаналізовано на основі питань шкали «Сім'я», які стосуються фізичного та психічного здоров'я родини, її матеріального рівня та житлово-побутових умов, задоволеності спілкуванням з рідними та їхньою психологічною підтримкою. У шкалі «Найближче оточення» вивчались особливості спілкування суб'єкта у найближчому середовищі та задоволеність ним, особливості проведення дозвілля, взаємини із суб'єктивно значущими особами та рівень їхньої підтримки, вміння встановлювати та підтримувати позитивні стосунки.

На першому етапі проведено опитування за особистісними методиками та анкетою «Молодь. Соціум. Здоров'я». Результати, отримані внаслідок кореляційного аналізу даних анкети, їх зіставлення з результатами опитування респондентів за особистісними методиками дозволили зробити висновки про внутрішню узгодженість та валідність анкети. На другому етапі за допомогою кореляційного аналізу на показниках вибірки визначались зв'язки між особистісною та соціальною сферою життєдіяльності молодої людини. Методом факторного аналізу виділено групу соціальних та особистісних чинників та критеріїв, що визначають розвиток психічного здоров'я в студентському віці.

Результати досліджень, їх аналіз та інтерпретація свідчать, що розвиток психічного здоров'я молоді забезпечується низкою тісно пов'язаних між собою зовнішніх (соціальних) та внутрішніх (особистісних) детермінант. Отримані результати засвідчили позитивний кореляційний зв'язок між змінними шкал. Загальні показники кожної шкали корелюють з усіма змінними своєї шкали та із змінними інших шкал, маючи середні та високі коефіцієнти кореляції. Між шкалами також існують взаємозв'язки: змінні кожної шкали анкети корелюють із змінними інших шкал та загальними показниками. Коефіцієнти кореляції знаходяться у діапазоні від 0,39 до 0,74 при р<0,05. Все це свідчить про надійність анкети та її внутрішню узгодженість.

Кореляційний аналіз отриманих даних показав, що серед соціальних чинників вирішальний вплив на розвиток психічного здоров'я студентства мають чинники, пов'язані з умовами організації навчального процесу, соціально-психологічним аспектом здоров'я сім'ї, спілкуванням із найближчим оточенням. Серед них визначальну роль мають професійне самовизначення; задоволеність соціально-психологічним кліматом та положенням у групі; фізичне та психічне здоров'я сім'ї, відчуття психологічного комфорту вдома; задоволеність спілкуванням з найближчим оточенням, вміння встановлювати та підтримувати позитивні стосунки, соціальне здоров'я індивіда.

Отримані результати пройшли перевірку на валідність шляхом зіставлення даних анкети з результатами обстеження респондентів за допомогою класичних тестів дослідження особистості. Так, з загальним показником осмисленості життя (тест СЖО) кореляція дорівнює 0,51 при р<0,05; з загальним рівнем самоактуалізації (методика САМОАЛ) - 0,42 при р<0,05. Отже, використана анкета є доцільною при вивченні соціальних чинників, що впливають на психічне здоров'я в студентському віці.

Результати факторного аналізу надали можливість виявити більш чітку картину соціальних та особистісних чинників, що детермінують стан психічного здоров'я студентства. Інтерпретація результатів факторного дослідження проводилась за значимістю факторних навантажень. Це дозволило виділити 6 факторів. На 5% рівні значимості у перший фактор, названий «задоволеність відносинами в сім'ї», увійшли 8 показників соціальної сфери особистості з найбільшою факторною вагою. Це показники за анкетою «Молодь. Соціум. Здоров'я» - загальний показник за шкалою «Сім'я» (0,912) та змінні цієї шкали - психічне здоров'я сім'ї (0,646), психологічний комфорт вдома (0,609), фізичне здоров'я сім'ї (0,595), психологічна підтримка родини (0,525), конфліктність вдома (-0,517) та загальний показник за шкалою «Найближче оточення» (0,572) і змінна цієї шкали – соціальне здоров'я суб'єкта (0,407).

До другого фактору «самоактуалізація як детермінанта психічного здоров'я» увійшло 11 змінних, які відносяться до особистісних характеристик респондентів – загальний рівень самоактуалізації за опитувальником САМОАЛ (0,765) та 6 показників за шкалами: автономність (0,728), аутосимпатія (0,656), спонтанність (0,685), контактність (0,636), гнучкість у спілкуванні (0,515), саморозуміння (0,481); три показники за опитувальником Р. Кеттелла: емоційна стійкість (0,399), сміливість (0,445), схильність до почуття провини (-0,431) та особистісна тривожність (-0,447) за методикою Ч. Д. Спілбергера та Ю. Л. Ханіна.

Третій фактор «осмисленість життя» складають 8 показників ціннісно-мотиваційної сфери – 6 показників шкал тесту СЖО: осмисленість життя загальна (0,865), цілі (0,781), процес (0,762), результат (0,541), локус контролю-Я (0,775), локус контролю-життя (0,777) та 2 показники за опитувальником САМОАЛ: орієнтація у часі (0,493), цінності (0,393).

У четвертий фактор «задоволеність оточуючим мікросередовищем» увійшли 7 показників соціальної сфери особистості за анкетою «Молодь. Соціум. Здоров'я» – загальний показник за шкалою «Навчання» (0,833) та загальний показник за шкалою «Найближче оточення» (0,573) із змінними цих шкал – задоволеність статусом у групі (0,634), самопочуття у групі (0,587), психологічна підтримка членів групи (0,525), задоволеність навчанням у виші (0,451), забезпечення підтримкою найближчого оточення (0,497).

П'ятий фактор «емоційна стабільність» утворюють 5 показників характерологічної сфери та сфери саморегуляції за опитувальником Р. Кеттелла: напруга (0,490), стриманість (0,481), самостійність (0,471), емоційна стійкість (0,399), схильність до почуття провини (-0,386).

До шостого фактору «потреби особистісного рівня» увійшли 4 показники мотиваційної сфери за тестом ТЮФ: сім'я (0,578), мода (0,568), мистецтво (0,413), безглуздість (-0,441), які відображають потреби як соціального індивіда, так і особистості (сімейне благополуччя; престиж; естетична сенситивність, пошук красоти; пізнання, самоствердження через володіння знаннями).

Результати факторного аналізу даних надали можливість виділити загальні критерії, або симптомокомплекси, що характеризують розвиток психічного здоров'я студентства: «задоволеність відносинами в сім'ї», «самоактуалізація як детермінанта психічного здоров'я», «осмисленість життя», «задоволеність оточуючим мікросередовищем», «емоційна стабільність», «потреби особистісного рівня». Значна частина дисперсії даних показників в факторному аналізі надає підставу вважати, що психічне здоров'я під час навчання забезпечується системною детермінацією взаємозв'язаних та взаємообумовлених внутрішніх (особистісних) та зовнішніх (соціальних) чинників.

Висновки. Проведене емпіричне дослідження та здійснені математико-статистичні розрахунки дозволили підтвердити обґрунтованість висунутої двовекторної моделі дослідження соціальних та особистісних чинників психічного здоров'я студентства. Виявлені критерії дозволяють охарактеризувати сучасних студентів як достатньо соціально та особистісно зрілих, наполегливих, самодостатніх, з осмисленим життям, які цінують сімейні та загальнолюдські відносини, прагнуть до самовираження, загальнолюдських цінностей, сімейного благополуччя та потребують підтримки оточуючого мікросередовища.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Соціальні та особистісні чинники психічного здоров'я студентської молоді : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Ю. М. Ящишина ; керівник роботи В. М. Чернобровкін ; Луганський нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2011. – 242 с.

2. Чернобровкін В. М. Психологія прийняття педагогічних рішень : монографія / В. М. Чернобровкін. – Луганськ : Альма матер, 2006. – 415 с.