Технические науки /12. .Автоматизированные системы управления
на производстве.
Голик
І.В.
Костянтинівський
індустріальний технікум Державного вищого навчального закладу «Донецький
національний технічний університет», Україна
Сучасні
методи навчання під час викладання спецдисциплін.
«Передати інформацію - це не навчання.
Насамперед треба намагатися довести до того,
щоб кожний сам думав та робив усе сам»
Картер Вудсон
Існують різні форми навчання. І викладач, свідомий того,
що більшість учнів потребують різних методів навчання, для досягнення успіху
повинен пам’ятати про це. Від занять, де в центрі уваги перебуває викладач, в
епоху інформації слід переходити до уроків,
де учні діють і самі доходять висновків з допомогою викладача.
За таких умов учні прагнуть бути почутими, намагаються
висловлюватися з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої
варіанти.
Розвиток
науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім
методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на цс роль викладача як авторитарного транслятора готових ідей
змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів.
Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до
розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій. Серед них
найперспективнішою видається інтерактивна технологія. Адже завдяки їй учень
стає активним учасником процессу.
Слово
"інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова
"Шег" - взаємний і "асг" - діяти. Таким чином,
інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це
специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану
мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою
успішність, інтелектуальну спроможність .
Для
успішного впровадження технологій розвивального навчання необхідно пам’ятати,
що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного
мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну
психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Учнів потрібно
вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати.
Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дає змогу викладачеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для
цього треба
ü визначити рівень підготовленості групи до сприйняття тієї чи
іншої технології;
ü забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
ü дати учням інструктивні матеріали.
ü провести достатню попередню підготовку;
Дисципліна
«Основи автоматизації та АСУТП» є одною з основних для спеціальностей «Виробництво тугоплавких неметалевих і
силікатних матеріалів і виробів» і «Обслуговування та ремонт обладнання
промисловості будівельних матеріалів» .
Вивчення дисципліни базується на знаннях отриманих студентами з
математики, основ інформатики і обчислювальної техніки, креслення, технічної механіки,
загальної електротехніки , спеціальних механічних і технологічних дисциплін,
відповідних профілю спеціальності.
Глибоке
знання дисципліни необхідно учням на заключному етапі навчання при виконанні дипломного проекту, а також після
закінчення навчання для проектування, експлуатації, налагодження сучасного
автоматизованого технологічного процесу(агрегату).У відповідності з вимогами
програми у результаті вивчення дисципліни студенти-технологи і
студенти-механіки повинні вміти читати
і складати основні типи схем автоматизації. Тому вивченню теми «Основні правила креслення та читання схем автоматизації» приділяється
особлива увага. І в цьому випадку має велике значення застосування
інтерактивного засобу навчання, тому що організація інтерактивного навчання передбачає
моделювання виробничих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу
відповідної навчальної ситуації, а сутність інтерактивного навчання полягає у
тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії
всіх учнів.
Це базується на співпраці, взаємонавчанні
викладач — учень, учень — учень. При цьому викладач і учень, — рівноправні,
рівнозначні суб'єкти навчання. На начальному етапі вивчення теми студенти
повинні засвоїти класифікацію і визначення схем (структурних, функціональних,
принципіальних, монтажних, схем з’єднань). І тут як не можна краще стає у
нагоді такі методи інтерактивного навчання як:
активне включення кожного учня до процесу засвоєння учбового матеріалу та розвиток навичок самостійної
учбової діяльності. Студенти самостійно вивчають таблиці з умовними
позначеннями засобів автоматизації, способи виконання функціональних схем
(розгорнутий і спрощений) тощо.
Інтерактивне
навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто
навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у
якому і викладач і учні є суб’єктами. Викладач
виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.
На сучасному уроці доцільно використовувати різноманітні форми і методи
організаційної роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб’єктивного
досвіду із запропонованої теми. Ретельно продумувати чергування видів робіт,
типів завдань для уникнення стомлюваності учнів, прагнути до створення ситуації
успіху для кожного студента. До таких форм
можна віднести тести, у яких групі
студентів пропонується скласти умовне позначення засобу автоматизації за
заданими функціями. Або навпаки роз’яснити функції засобу автоматизації за
заданим зображенням. Або коли група учнів, працюючи над схемою, повинна визначити той чи інший комплект
вимірювальних засобів.
Інтерактивне навчання найбільше відповідає
особистісно-орієнтованому підходу до навчання. Моделюються реальні
виробничі ситуації, пропонуються
проблеми для спільного розв’язання. У даному випадку це виражається у тому, що
засвоївши умовні позначення засобів автоматизації, студенти переходять до більш
складного етапу – побудування контурів регулювання. І тут вступає до сили
наступний метод інтерактивного навчання – визначення головних і проміжних задач,
уміння передбачати наслідки свого вибору, його об’єктивна оцінка.
При складанні функціональних схем дільниць виробництва
проявляється сутність інтерактивного навчання – це форми сумісної діяльності
учнів: всі учасники навчального процесу взаємодіють друг з другом; обмінюються
інформацією, сумісно вирішують проблеми.
Інтерактивне навчання вирішує три задачі :
навчально-пізнавальну, комунікаційно-розвиваючу, соціально - орієнтаційну
(результати якої проявляються за межами учбового часу і простору).
Інтерактивне навчання підвищує
мотивацію і захопленість учасників в
рішенні проблем, що обговорюються;
розвиває такі риси, як уміння чути іншу точку зору; вміння співпрацювати; вступати
у партнерські відносини, проявляючи при цьому толерантність по відношенню до
своїх опонентів; необхідний такт; доброзичливість до учасників процесу;
сумісного знаходження шляхів взаєморозуміння, пошуку істини.
Інтерактивне навчання надає кожному учню досвід активного
засвоєння учбового змісту взаємодії з
учбовим оточенням; розвиток толерантності; опанування новим досвідом
учбової взаємодії.
Так на наступному етапі дисципліни «Основи автоматизації
та АСУТП» - складанні функціональних
схем дільниць виробництва застосовується їх виконання у комп’ютерному варіанті
у програмі «Компас». Цей етап характеризується такими рисами інтерактивного
навчання як навчання, побудоване на груповій взаємодії, співпраці, кооперації,
коли освітянський процес відбувається в груповій сумісній діяльності.
Використання інтерактивних технологій не самоціль, а
засоби створення атмосфери доброзичливості
й порозуміння, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх,
виявити здібність до творчості.
Отже, інтерактивний метод навчання передбачає активне
включення кожного учня до процесу
засвоєння навчального матеріалу,підвищення пізнавальної мотивації, навчання
навичкам успішного спілкування(уміння слухати
і чути один одного,будувати діалог, задавати питання на розуміння.
1. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного
навчання.-К., 2007
2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок
:інтерактивні технології навчання -
К.,2003.
3.Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно
орієнтовані технології у школі. – Харків, „Основа”, 2007
4.Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній
особистісній спрямованості на учня // Дивослово. – 2004 - №2
5.Токмань Г. Сучасні навчальні технології та
методи викладання. Інноваційні
технології: модульно – розвивальна система навчання //Дивослово - 2002. -№11
6.Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання :
шлях становлення // Українська мова і література в школі.-2006.№5
7. Фасоля А.
Проблема методичного інструментарію. //Дивослово. – 2005. - №9.
8. Фасоля А. Особистісно-зорієнтований урок
літератури – мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. -2004 - №8.
9. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні
технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти // Дивослово. - 2006. -
№ 4.
10. Гриценко Л. Основні ідеї інтерактивного
особистісно орієнтованого навчання // Завуч. – 2003. - №15.