Математичні методи в економіці.

Краснова Т.Д.

Національний університет державної податкової служби України

Метод використання макроекономічних показників

. Цей метод базується на непрямій оцінці потенціальних податкових зобов’язань платників податків регіону за умови застосування регіональною владою середніх по країні податкових зусиль. Такий розрахунок оцінює податкову базу, як похідну від одного чи декількох макроекономічних показників. Іншими словами, оцінка податкового потенціалу з використанням цього методу враховує те, що усі податкові платежі, не зважаючи на базу оподаткування, яка використовується, в кінцевому підсумку сплачуються з доходів платників податків, і базою оподаткування регіону, в широкому значенні цього слова, є сукупний регіональний дохід, незалежно від того збираються податки з доходу в момент його отримання (податок на прибуток і доход), або його використання (податки з продажу або акцизи).

Метод використання макроекономічних показників для визначення податкового потенціалу регіону на базі узагальнюючих показників економічної діяльності регіону та макроекономічних показників розвитку економіки в цілому передбачає визначення податкового потенціалу регіону за формулою:

; (1)

де – податковий потенціал регіону;

– податковий потенціал країни;

– валовий регіональний продукт і-го регіону;

– сума валових продуктів регіонів;

n – кількість регіонів, .

Податковий потенціал країни за рік знаходимо за формулою:

, (2)

– валовий національний дохід країни;

– не грошові доходи країни з урахуванням умовних послуг;

ПМ – сукупний прожитковий мінімум;

– кількість працюючих країни у галузях економіки.

Визначений за формулою (1) показник податкового потенціалу регіону є сукупною максимально можливою базою оподаткування.

Відносний показник податкового потенціалу регіону можна знайти як частку сукупної бази оподаткування регіону від валового регіонального продукту, тобто:

. (3)

Використання такої оцінки базується на ряді припущень.

По-перше, податкове навантаження на одиницю доданої вартості у всіх галузях вважається сталим. По-друге, така оцінка ставить регіони в нерівні умови, тому що більший в економічному сенсі регіон входить у цю оцінку з більшою вагою.

Застосування методу макроекономічних показників дає наступні переваги:

– простота використання;

– сумарна абсолютна помилка прогнозу дорівнює нулю, тобто суми оцінок по регіонах дорівнюють фактичному податковому потенціалу;

– можливість більшою мірою врахувати сукупний дохід економічних агентів регіону, ніж метод репрезентативної податкової системи.

З іншого боку, цей метод має значні недоліки, а саме:

– якість оцінки (стандартна помилка, похибка) показника податкового потенціалу регіону буде різною по регіонах. Для великих в економічному сенсі регіонів оцінка буде точніша ніж для малих. Тобто під час визначення показника податкового потенціалу регіону за допомогою цього методу середнє податкове навантаження малих регіонів може бути завищено в 10 – 20 разів, а оцінка на підставі абсолютної середньої ставки по країні буде зсунутою.

Щоб позбутися цих недоліків, необхідно дослідити, чи можна вважати різниці в податковому навантаженні економічно обґрунтованими. Відповідь на це питання можна отримати за допомогою економетричної залежності між нарахованими податками і валовим регіональним продуктом.

Наявний досвід дослідження залежності між нарахованими податками і ВРП вказує на те, що лінійний тренд цієї залежності не проходить через початок координат, і в рівнянні парної регресії є значна константа .

, (4)

де – сума податкових зобов’язань і-го регіону (податкові надходження плюс приріст заборгованості) на душу населення;

– валовий регіональний продукт і-го регіону на душу населення;

– помилка, непояснювальний залишок регресії;

, – параметри рівняння регресії.

Коефіцієнт , який характеризує ефективну ставку податкового навантаження на додану вартість – частку податків у валовому регіональному продукті, буде значно вищим, ніж середня по країні частка податків у ВРП. Тоді може бути, що і-й регіон має нульове податкове навантаження. Але додана вартість не може бути створена без виплати заробітної платні і отримання прибутку або доходу, тобто повинні з’явитись і податкові зобов’язання.

Недоліком визначення податкового потенціалу регіону методом використанням макроекономічних показників є те, що на модель впливає величина доходу, внаслідок чого маємо значний довірчий інтервал для величини нарахованих податків. Ці неточності можуть бути зменшеними, якщо при оцінюванні використовувати зважений метод найменших квадратів, де якості вагу взяти обернені значення пояснювальної змінної: , де – пояснювана змінна в регресіях.

Таким чином, враховуючи високий рівень міжрегіональної диференціації податкового потенціалу і складність української податкової системи, можна зробити висновок, що побудова оцінок регіонального податкового потенціалу за допомогою економетричної залежності між нарахованими податками і ВРП також є неефективною.