к.е.н., Рилєєв С.В.
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Факторний
аналіз в системі управління ефективністю використання оборотних активів
підприємства
На сьогоднішній день одним із завдань, що спрямовані на підвищення
ефективності функціонування підприємства та зміцнення його фінансового стану, є
раціональне використання ресурсного потенціалу, включаючи оборотні активи.
Інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати своєї
фінансово-господарської діяльності, так як фінансовий становий стан
підприємства, особливо в розрізі платоспроможності та фінансової стійкості,
знаходиться в прямій залежності від оптимізації процесів формування та
використання оборотних активів.
Аналіз показників ефективності фінансово-господарської діяльності
підприємства в цілому, а також в розрізі використання ресурсного потенціалу
(витрат) зокрема дозволяє виділити наступне співвідношення:
, (1)
де та – рентабельність ресурсів та витрат відповідно;
– коефіцієнт оборотності ресурсів;
– показники ефективності понесених
витрат.
З формули (1) можна вивести наступне співвідношення:
(2)
Вочевидь, що показники рентабельності витрат і ефективності витрат по
виручці тісно взаємопов’язані. Їх співвідношення може бути перетворено у
вигляді коефіцієнту, що отримав назву рентабельності продажу (реалізації)
продукції. Тоді формула (2) набуде наступного вигляду:
,
(3)
де – рентабельність продажу
(реалізації) продукції.
Це співвідношення відоме в світовій практиці як формула Дюпона і її можна
використати для оцінки рентабельності оборотних активів підприємства:
, (4)
де – рентабельність оборотних активів,
%;
– чистий прибуток, тис. грн.;
– середня вартість оборотних
активів, тис. грн.;
Якщо перетворити формулу (4), шляхом введення множника ЧВР/ЧВР, де ЧВР –
чиста виручка від реалізації продукції, отримаємо наступне:
, (5)
де – рентабельність реалізації продукції, %;
– коефіцієнт оборотності оборотних активів, обороти.
Таким чином отримаємо:
(6)
Дана формула (6) є частковим випадком формули (3) і відображає ефективність
використання оборотних активів. Вона містить з одного боку економічну
рентабельність обороту, яка в свою чергу, забезпечується певною величиною
оборотних активів, а з іншого боку, коефіцієнт оборотності, що відображає
ефективність використання оборотних активів.
Виходячи з формули (6), одним з основних факторів, що впливає на ефективність використання оборотних активів
(рентабельність оборотних активів) є коефіцієнт оборотності оборотних активів,
який є показником, що характеризує ділову активність підприємства. Відомо, що
оборотні активи складаються з ряду елементів: матеріальні оборотні активи
(запаси) та нематеріальні оборотні активи (дебіторська заборгованість, грошові
кошти та поточні фінансові інвестиції). При цьому оборотність кожного із
зазначених складових оборотних активів суттєво відрізняється. Крім цього,
коефіцієнт оборотності запасів, при наявності рентабельності реалізації
продукції, суттєво впливає на прибутковість діяльності підприємства.
Дані факти вимагають побудови факторних моделей, в яких розглядається вплив
коефіцієнтів оборотності різновидів оборотних активів на узагальнюючий
коефіцієнт оборотності оборотних активів. При цьому зазначимо, що вітчизняні
фінансисти та аналітики для коефіцієнтів оборотності різновидів оборотних
активів використовують чисту виручку від реалізації продукції (ЧВР), а для
коефіцієнту оборотності запасів – собівартість реалізованої продукції
(СВ).
Виходячи з формули (5) коефіцієнт оборотності оборотних активів можна
представити у наступному вигляді:
, (7)
де та – середня вартість
нематеріальних та матеріальних (запасів)
активів відповідно, тис. грн.
У фінансовому аналізі виділяють два часткових коефіцієнта оборотності
нематеріальних та матеріальних оборотних активів:
, (8)
де –
коефіцієнт оборотності нематеріальних оборотних активів, обороти.
, (9)
де –
коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів, обороти.
Виходячи із даних Звіту про фінансові результати форми № 2, чисту виручку
від реалізації продукції можна представити у наступному вигляді:
, (10)
де ВП – валовий прибуток підприємства, тис.
грн.
Тоді із рівностей (7)-(10) одержуємо наступні формули:
, (11)
де –
середня дебіторська заборгованість, тис. грн.;
– середні
залишки грошових коштів та поточних фінансових інвестицій,
тис. грн.
,
(12)
де –
коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, обороти.
(13)
де –
коефіцієнт оборотності грошових коштів та поточних фінансових
інвестицій,
обороти.
Покажемо, що із рівностей (12), (13), (9) отримується формула (7).
Для цього із (12) і (13) знаходимо:
(14)
(15)
Із рівностей (14) і (15) маємо:
(16)
Підставимо праву частину формули (16) у рівність (11):
(17)
Із формули (11) знаходимо:
(18)
Підставимо праву частину рівності (17) в (18):
(19)
Із рівності (9) одержуємо:
(20)
Додаємо рівності (19), (20) і маємо:
(21)
Підставимо рівність (21) в знаменник формули (7):
(22)
Отже, рівність (7) отримується із формул (9),
(12), (13).
Таким чином, з використанням методу ланцюгових
підстановок та рівності (22) можна визначити вплив часткових показників
оборотності оборотних активів (коефіцієнтів оборотності: дебіторської заборгованості,
запасів, грошових коштів та поточних фінансових інвестицій) на загальний
коефіцієнт оборотності оборотних активів.
Надалі покажемо, що рівність (7) виводиться із
формул (8), (9):
(23)
(24)
Додаємо рівності (23) і (24):
(25)
Підставимо праву частину (25) у знаменник формули (7):
(26)
При використанні одного з методів елімінування, а
саме методу ланцюгових підстановок та рівності (26) можна визначити вплив зміни
коефіцієнтів оборотності матеріальних та нематеріальних активів на коефіцієнт
оборотності оборотних активів в цілому.
Побудовані багатофакторні моделі (22) та (26)
дають можливість визначити ступінь впливу відповідних чинників на зміну
показників ефективності використання оборотних активів, у нашому випадку
коефіцієнту оборотності оборотних активів, що дозволить покращити аналітичне
забезпечення управління формуванням та використанням даного виду активів.