Історія / 3. історія науки й техніки

Бадаєв Р.Г.

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Україна

Обговорення результатів дослідження ґрунтів Харківської губернії: думки з наради 1914 р.

23-25 березня 1914 року в м. Харкові відбулася нарада з обговорення результатів дослідження грунтів губернії, на якій були присутні: професор О.Г. Набоких ( керівник ґрунтових досліджень Харківської губернії), професор В.В. Курилов (Варшавський Імператорський університет), приват-доцент В.І. Талієв (керівник ботанічних досліджень Харківської губернії ), керівники фахівці Харківського і Київського земства. Заслухавши доповідь проф. Олександра Гнатовича Набоких „Про значення вивчення ґрунтів” і розглянувши питання про широке детальне вивчення ґрунтів у розумінні глибоких ґрунтових досліджень, нарада ухвалила: «Здійснюючи звичайні для земської практики завдання природничо-історичного дослідження ґрунту, ґрунтова експедиція Харківського губернського земства паралельно із цим у широкому масштабі ставить на чергу питання детального вивчення ґрунтів і, користуючись науково зібраним при цьому матеріалом, іде по шляху широких у цьому напрямку узагальнень, надаючи, таким чином роботам не тільки практичний, але й широкий науково-теоретичний інтерес» [1. с. 42].

Нарадою схвалена проведена проф. О.Г. Набоких трикратна система обстеження для установлення типів ґрунтових утворень і їх географічного поширення:

а) перша орієнтовна поїздка;

в) друга поїздка з метою нанесення ґрунтових класів на ґрунтову карту;

с) третя поїздка для точного встановлення границь залягання ґрунтів, при цьому нарада висловила побажання, щоб були взяті проби на перехідних місцях, щоб аналізи таких зразків могли служити для встановлення границь зміни ґрунтів [1, с. 14].

Проф. О.Г. Набоких висловився проти непродуманого використання неперевірених нових методів: «Щодо програми дослідів я скажу тільки одне: подалі від сучасних нових і тонких відкриттів і в області хімії й фізико-хімії. Я не говорю, що вони погані, але ми ще занадто погано знаємо ґрунт; спочатку приведіть у відповідність знання про елементарний склад ґрунту, з'ясуйте характер ґрунту кожної ділянки, обстежте зразки, зробіть малюнок розрізу й тільки тоді прислухайтеся до голосу хіміків» [1, с. 18].

Цікаву думку висловив проф. О.Г. Набоких про ґрунтовий музей: «Коли я вносив питання про земський музей у порядок денний наради, то мав на увазі те міркування, що шкода викидати дорогі колекції, ретельно зібрані й добре збережені, колекції, які земству буде важко зібрати іншим разом.

Роблячи дослідження ґрунту Харківської губ., я зовсім не мав наміри збирати колекції для музею, це вийшло зовсім випадково, але справа в тому, що із цими матеріалами зв'язаний цілий ряд питань не тільки практичної важливості але й чисто теоретичних. Справа в тому, що ми, люди науки, особливо в останні 5 років дружно у всіх кінцях Росії накинулися на вивчення післятретинних відкладень.

Ми хочемо реставрувати історію країни за останні десятки тисяч років, створити хронологію країни, що важливо не тільки для розуміння минулого, але дає вказівки й на майбутнє.

Усе, що ми зібрали може бути нами прочитане невірно, можуть бути зроблені помилки, але коли-небудь вони будутъ усе таки прочитані. Тепер вищезгадані питання цікавлять багатьох геологів. Зберігайте ж ці колекції вони знадобляться. З іншого боку, при всякому помилковому дослідженні може бути зроблений коректив, коли тільки в наявності зразки, а ми робимо дослідження протягом декількох років, чому й потрібно збереження зразків; накінецъ ці зразки можуть знадобитися й іншим.

Крім цього я скажу ще наступне: можна всяко робити роботу. Але як би добре й детально ця робота не була виконана, усе таки матеріалу опублікувати не можна, публікується тільки головне. Навіщо ж інше викидати, як непотрібне; воно також повинне бути збережене; а от таким сховищем і з'явиться музей» [1, с. 22-23].

Фраза, висловлена проф. О.Г. Набоких: «Я маю зобов'язання перед управою зберігати зразки для майбутнього музею; тому я їх бережу, як зіницю ока». І далі «Дайте мені кімнату, хоча б на обласній дослідній станції і я всі зразки доставлю туди. Але я хочу, щоб із ними зверталися дбайливо» [1, с. 32].

В.І. Талієв, приват-доцент Харківського університету, керівник ботанічних досліджень Харківської губернії: «Я думаю, що нам треба мати ґрунтові виїмки тепер для орієнтування при ботанічних дослідженнях» [1, с. 32].

І.К. Фрейберг, ґрунтознавець, завідувач Орловського дослідного поля: «Отут було висловлено також бажання дослідників, щоб і вони могли познайомитися із ґрунтовими типами; я думаю, що це також важливо й для статистиків. Раз у проф. О.Г. Набоких робота так організована, що всі зразки вже й оброблені в Одесі й вони йому не потрібні, то я думаю, що їх треба передати сюди, із забезпеченням, звичайно, управою їхньої схоронності з погляду наукової. Може, губернський агрономічний відділ візьме на себе зберігання цих зразків» [1, с. 32].

Література:

1. Труды Совещания по обсуждению результатов почвенного исследования Харьковской губернии 23–25 марта 1914 года / Харьковская Губернская Земская Управа. Экономический отдел. – Х.: Печатня С.И. Яковлева, 1914. – 44 с.