к.мед.н. Пашковська Н.В.

Буковинський державний медичний університет, м.Чернівці

динаміка показника ендотеліоцитемії у хворих на діабетичну енцефалопатію на тлі застосування у комплексному лікуванні цераксону

Однією з провідних причин цереброваскулярної патології є цукровий діабет (ЦД), оскільки хронічна гіперглікемія сприяє виникненню комплексу метаболічних та судинних змін головного мозку, що прийнято називати діабетичною енцефалопатією (ДЕ) [1]. У механізмах ушкодження судинного ендотелію за ЦД значна роль відводиться дисліпідемії, внаслідок чого зростає співвідношення холестерину й фосфоліпідів у мембранах ендотеліоцитів, що разом з оксидантним стресом веде до ендотеліальної дисфункції [2]. Ось чому надзвичайно важливим є пошук препаратів, здатних відновити церебральний фосфоліпідний баланс за ДЕ.

Мета дослідження. З’ясувати особливості показника ендотеліоцитемії у хворих на діабетичну за застосування у комплексному лікуванні нейропротекторного препарату Цераксону.

Матеріали і методи. Обстежено 66 пацієнтів з ДЕ та 16 практично здорових осіб, що склали контрольну групу. ДЕ було встановлено у 32 хворих на ЦД типу 1 та у 34 пацієнтів з ЦД типу 2. Для визначення ступеня прояву ендотеліальної дисфункції вивчалися показники кількості циркулюючих в крові десквамованих ендотеліоцитів. Кількість циркулюючих у крові ендотеліоцитів визначалася за методом J. Hladovec у модифікації Н.Н. Петрищева та співавт. [3]. З метою оцінки стану ендотеліальної функції у хворих на ДЕ за використання Цераксону було створено дві групи пацієнтів. Хворі першої групи (22 особи) отримували стандартне лікування ДЕ, що включало, окрім адекватної гіпоглікемізувальної терапії, вазоактивні препарати та нейропротектори, за необхідності – гіпотензивну терапію. Пацієнти 2 групи на тлі стандартного лікування отримували нейропротекторний препарат Цераксон (цитиколін) у дозі 600 мг/добу впродовж 4-6 тижнів.

Результати та їх обговорення.

У практично здорових осіб процес десквамації ендотелію був виражений помірно. У хворих на ДЕ (табл.1) відбувалося різке зростання кількості злущених ендотеліоцитів у крові більш, ніж у 5 разів порівняно із контролем з високим ступенем вірогідності (Р<0,001).

Таблиця 1

Вміст ендотеліальних клітин у крові хворих на ДЕ (10⁴/л)

Стадії	Групи, кількість обстежених
	Всі хворі на ДЕ (М±m)	ДЕ на тлі ЦД типу 1 (М±m)	ДЕ на тлі ЦД типу 2 (М±m)	Контроль (М±m)
Діабетична енцефалопатія	n=66 15,9±0,47 Р1<0,001	n=32 14,8±0,64 Р1<0,001	n=34 17,0±0,63 Р1<0,001 Р2<0,05	n=16 3,2±0,36
І стадія	n=23 12,8±0,64 Р1<0,001	n=11 11,6±0,66 Р1<0,001	n=12 13,8±0,74 Р1<0,001 Р2˂0,05
ІІ стадія	n=25 16,5±0,58 Р1<0,001 Р3<0,001	n=12 15,3±0,79 Р1<0,001 Р3<0,01	n=13 17,6±0,76 Р1<0,001 Р2<0,05 Р3<0,01
ІІІ стадія	n=18 19,2±0,71 Р1<0,001 Р3<0,01 Р4<0,01	n=9 18,0±0,10 Р1<0,001 Р3<0,001 Р4<0,01	n=9 20,3±0,90 Р1<0,001 Р2>0,05 Р3<0,001 Р4<0,05

Примітки:

Р₁ – вірогідність змін щодо контролю;

Р₂ – вірогідність змін щодо групи хворих на ДЕ на тлі ЦД типу 1;

Р₃ – вірогідність змін щодо групи хворих на ДЕ І стадії;

Р₄– вірогідність змін щодо групи хворих на ДЕ ІІ стадії.

Слід зауважити, що значне посилення процесів злущування ендотелію (у 4 рази) зареєстровано вже на І стадії захворювання (Р<0,001). У хворих на енцефалопатію ІІ стадії десквамація ендотеліальних клітин була вірогідно більш помітною порівняно із пацієнтами з І стадією і більш, ніж у 5 разів перевищувала відповідний показник у здорових осіб (Р<0,01). Найбільша кількість ендотеліоцитів у крові відмічалася при ІІІ стадії дисциркуляторної енцефалопатії, що у 6 разів вірогідно перевищувала контрольний показник (Р<0,001). Показник ендотеліоцитемії за ДЕ, що перебігала на тлі ЦД типу 2 був вірогідно вищим порівняно з групою хворих з ЦД типу 1(Р<0,05). В межах підгруп процес злущування судинного ендотелію відбувався проградієнтно стадійності процесу.

Проведення стандартної терапії (табл. 2) дозволило вірогідно зменшити показник ендотеліоцитемії на 21,4% (Р<0,01). Застосування Цераксону на тлі стандартного лікування хворих на ДЕ дозволило не тільки покращити когнітивні функції та зменшити невологічний дефіцит у досліджуваних пацієнтів, а й покращити показники функціонального стану ендотелію (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика показників ендотеліоцитемії та ендотелійзалежної вазодилятації у хворих на ДЕ за використання Цераксону (10⁴/л)

Групи		Показники, кількість обстежених, дані дослідження (М±m)
		Вміст ендотеліальних клітин в крові
Контроль		n=16 3,2±0,36
Стандартне лікування	До лікування	n=26 15,9±0,65
	Після лікування	n=26 12,5+0,80 Р1<0,01
Лікування Цераксоном	До лікування	n=40 15,9±0,67
	Після лікування	n=40 9,5±0,43 Р1<0,001 Р2<0,001

Примітки:

Р₁ – вірогідність змін щодо групи хворих до лікування (Р≤0,05);

Р₂ – вірогідність змін щодо групи хворих, що отримували стандартне лікування (Р≤0,05)

Так у цієї групи хворих відмічено зменшення вмісту ендотеліальних клітин в крові на 40,3% з високим ступенем вірогідності (Р<0,001). Слід зауважити, що показник ендотеліоцитемії за застосування Цераксону був на 24,5% вірогідно (Р<0,001) нижчим, ніж у пацієнтів, яким призначалася виключно стандартна терапія.

Застосування хворим на ДЕ цитіколіну, на нашу думку, сприяє відновленню нейтрального фосфатиділхоліну у зовінішньому шарі фосфоліпідної мембрани ендотелію, покращуючи при цьому морфофункціональні властивості останнього та зменшуючи десквамацію ендотеліоцитів. Крім того, мембраностабілізувальний препарат Цераксон зменшує процеси ліпопероксидації, що позитивно відображається на функції ендотелію [4].

Висновки

1. За діабетичної енцефалопатії відбувається посилення процесів десквамації судинного ендотелію із одночасним зниженням ендотелійзалежної вазодилятації пропорційно стадії розвитку енцефалопатії. Прояви ендотеліальної дисфункції є більш суттєвими за цукрового діабету типу 2.

2. Застосування у комплексному лікуванні хворих на діабетичну енцефалопатію нейропротекторного препарату Цераксон дозволяє ефективно покращити функцію судинного ендотелію, гальмуючи процес злущення ендотеліальних клітин.

Список літератури

1. Мищенко Т.С, Перцева Т.Г,. Мищенко В.Н. Сахарный диабет и цереброваскулярные заболевания // Міжн. неврол. журн. – 2005. - №4. – С.29‑34.

2. Berliner J.A., Watson A.D. A Role for Oxidized Phospholipids in Atherosclerosis // N Engl J Med. – 2005. - Vol. 353(17). - P. 1869.

3. Петрищев Н.Н., Беркович О.А., Власов Т.Д. и др. Диагностическая ценность определения десквамированных эндотелиальных клеток крови// Клин. лаб. диагностика. - 2001. - №1. - С.50–52.

4. Adibhatla R.M., Hatcher J.F. Cytidine 5’-diphosphocholine (CDP-Choline) in stroke and other CNS disorders // Neurochemical Research. — 2005. — Vol. 30, № 1. — Р. 15-23.