Технічні науки/3. ГАЛУЗЕВЕ машинобудування
Цепенюк М.І.
Тернопільський державний технічний університет
імені Івана Пулюя, Україна
Аналіз
математичної моделі електропривідного механізму з синхронним двигуном
Синхронні двигуни часто використовуються в електропривідних механізмах
середньої і великої потужності. Перехідні процеси в цих механізмах
досліджуються, як правило,
окремо в механічній і електричній
частинах. Це не відображає
дійсну картину перехідних процесів, які відбуваються в механізмах, що приводить
в деяких випадках до великих похибок
результатів розрахунку. Метою
даного дослідження є створення математичної моделі електропривідного механізму,
яка враховує електромагнітні перехідні процеси в синхронному двигуні і
пружність механічних ланок.
Для розрахункової схеми механічної підсистеми приймемо тримасову ланцюгову систему (рис. 1).
Рис.
1.
Тут J1, J2, J3 - зведені моменти інерції
рухомих мас механізму; M, MC - момент двигуна і момент опору ; C1,
C2 - жорсткості пружних механічних ланок ;
Рівняння руху зведеної системи
запишемо на основі рівняння Лагранжа другого роду
; -
(1) 0 ; - -
- -
де
Рівняння електромагнітного стану синхронного двигуна в осях
d, g запишемо у вигляді [I]
(2)
де р- число пар полюсів.
Струми в обмотках статора і в
обмотці збудження визначимо за формулами
(3)
],
де
Момент
двигуна дорівнює
Рівняння (І)-(4) утворюють математичну модель електропровідного
механізму з синхронним двигуном. Числове інтегрування одержаних рівнянь
легко здійснити на ЕОМ , так як
диференціальні рівняння (2) записані в нормальній формі Коші, а рівняння
(І) шляхом заміни змінних можна легко записати в нормальній формі Коші.
Для проведення аналізу
динамічних властивостей електромеханічної системи (ЕМС) з синхронним
двигуном, не розв’язуючи диференціальних рівнянь, рівняння двигуна спростимо
при таких припущеннях :
(5) 0;
Враховуючи залежність (5),
рівняння (2) можна представити у вигляді кутової характеристики трифазного
явнополюсного синхронного двигуна [1]
,
де
Аналізуючи формулу
(6) встановлюємо, що момент синхронного двигуна складається їх двох складових. Перша виникає за
рахунок взаємодії полів обмоток статора і обмоток збудження, друга складова
викликана явно- полюсним виконанням ротора. При номінальному режимі роботи
двигуна
де
Порівнюючи вираз (7) з рівняннями
руху механічної підсистеми (1) встановлюємо, що перший член даного виразу
аналогічний скручувальному моменту в пружній ланці, а другий – членам рівнянь
(1), які враховують розсіювання енергії за схемою пружнов’язкого тіла. Тоді
Рис. 2
Із розрахункової схеми видно , що
синхронний двигун прибавляє системі одну ступінь вільності. Крім того, маючи
певну електромеханічну пружність, ЕМС може вступати в резонансні явища при
періодично змінному з певною частотою зовнішньому навантаженню.
Таким чином, одержані
рівняння (1), (2), (3), (4) утворюють математичну модель електропривідного
механізму з синхронним двигуном, яка враховує пружність механічних ланок,
демпфування і електромагнітні перехідні процеси в синхронному двигуні. Рівняння
(1), (7) описують динамічні явища в досліджуваній системі без врахування
перехідних процесів в двигуні. Розв’язуючи одержані рівняння на ЕОМ при різних початкових умовах, одержимо
результати досліджень різноманітних динамічних явищ, які мають місце при роботі
механізмів з синхронними двигунами.
Література:
1.
М.Г. Чиликин и др. Теория
автоматизированного электропривода. -М.:Энергия. - 1979. - 616
с.