Технические науки / 4. Транспорт

Селезньова Н.О., Татарінова Н.В.

Автомобільно-дорожній інститут державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет»

Організація конкурсів на обслуговування пасажирських автобусних маршрутів

У сучасних умовах подальший розвиток й удосконалення економіки неможливо здійснити без добре налагодженого транспортного забезпечення. Зміни, що відбуваються у сфері транспортних послуг та виражаються головним чином у переорієнтації ринку на споживача, обумовили необхідність застосування нових управлінських рішень при організації роботи суспільного транспорту, створили необхідність у використанні якісно нових систем керування, здатних гнучко реагувати на умови, що швидко змінюються, стосовно середовища і переваг споживачів [2].

В умовах конкуренції на ринку транспортних послуг з метою вибору найкращих пропозицій перевізників проводять конкурси на обслуговування автобусних маршрутів. Умови організації та порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування встановлюються згідно чинного законодавства, а саме закону України «Про транспорт». Згідно цього закону конкурс на визначення перевізника є відкритим для всіх претендентів, тому брати участь можуть всі учасники, які на законних підставах використовують у достатній кількості транспортні засоби та мають власну або орендовану виробничу базу.

Проте на практиці для вибору переможця використовують механізм, який має досить неоднозначний характер. Так основні критерії оцінки перевізника можуть значно відрізнятися, що в першу чергу залежить від умов виконання перевезень пасажирів: плану міста, розміщення житлових районів, місць культурного відпочинку, центрів торгівлі та промислових зон, місць розташування дачних масивів та зон відпочинку городян в приміських районах, параметри дорожньої мережі [1, c 112].

Так, конкурс на маршрут, що проходить в центральному районі міста, де пасажиропотік значно більше ніж на інших маршрутах, проводять інакше. На таких конкурсах вимоги до перевізника більш суворіші, це і зрозуміло, конкуренція досить велика.

Головна різниця тут полягає в тому, що комітет обирає переможця використовуючи механізм: "хто за", "хто проти". Наслідком таких дій є невдоволення перевізників результатами конкурсів, часті випадки заперечування рішень конкурсного комітету й невисокий рівень обслуговування пасажирів Саме тут виникають проблеми в організації і проведенні конкурсу:

1) необхідно оцінювати претендентів не лише за кількісними показниками їх діяльності, але й за якістю та безпекою обслуговування пасажирів;

2) необхідно встановлювати однакові умови для всіх претендентів при проведенні конкурсу враховуючи при цьому майбутні умови виконання перевезень (район обслуговування, пасажиропотік, довжина маршруту і т.д.).

Аналіз вітчизняних і закордонних публікацій по розглянутому питанню показав, що завдання вибору переможця конкурсу у формалізованому виді не ставилося й ефективних методів його рішення не пропонується.

Вітчизняні публікації в основному зводяться до констатації фактів: скільки маршрутів виставлялося на конкурс, які вимоги пред'являлися до перевізників й обслуговування маршрутів, хто брав участь у конкурсі й став його переможцем.

Закордонний досвід досить корисний для нашої практики проведення конкурсів. Наприклад, у місті Хельсінкі розподіл 100 автобусних маршрутів між перевізниками проводиться на конкурсній основі (трамвайні маршрути й одну лінію метро обслуговують державні компанії). Претенденти конкурують за ціною і якістю пропонованих послуг. Конкурс сприятливо позначається як на транспортному обслуговуванні населення міста, так і на розвитку самих транспортних компаній.

Загальним для публікацій вітчизняних та закордонних авторів стосовно питання вибору перевізника за результатами конкурсу є те, що наукових підходів при виборі претендентів конкурсні комітети не використовують.

Таким чином, проблему організації та проведення конкурсу при виборі перевізника для роботи на автобусному маршруті потрібно вирішувати комплексно: враховувати показники діяльності претендентів (не лише кількісні, але й якісні) в залежності від району обслуговування; враховувати думки та побажання пасажирів (шляхом проведення анкетування, опитування населення на зупинках та в автобусах). Проведення конкурсів, умови та принцип організації яких базуються лише на законодавчих актах, без аналізу та оцінки проблем, які виникають на практиці, призводить до зниження якості транспортного обслуговування пасажирів.

Перелік посилань

1. Миротин Л. Б. Логистика: общественный пассажирский транспорт – М.: Экзамен, 2003. – 224 с.

2. www.autotransport.com.ua