Экономические науки/10. Экономика предприятия
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
На
сучасному етапі економічного розвитку діяльність підприємств у нестабільному,
перманентно змінюваному ринковому середовищі періодично призводить до появи та
розвитку кризових явищ в усіх сферах їх діяльності. Подолання кризи на різних
стадіях її розвитку передбачає розробку і реалізацію стратегії санації
(оздоровлення) підприємства. Саме від чіткої параметризації показників
господарюючого суб’єкта з вимогами ринку залежить успішність програми подолання
кризи та забезпечення життєздатності підприємства.
Використання
елементів теорії хаосу при розробці
стратегії оздоровлення підприємства передбачає
вирішення двох важливих задач: 1) визначення основної закономірність розвитку
ринку, його структури; 2) створення власної парадигми мислення і дій, що
відповідають тенденціям розвитку ринку.
Розв’язання
окреслених задач, згідно з науковцем Б. Вільямсом [1], дозволяє
підприємству укласти союз з ринком та діяти в гармонії з ним. Відповідно до
даного підходу, практичні аспекти впровадження теорії хаосу в практику управління підприємством повинні передбачати
створення системи фіксації та оцінки слабких сигналів витоку нових,
таких, що тільки зароджуються ринкових змін. При виявленні таких сигналів слід негайно
почати готуватися до них: розвивати підприємство в тому напрямі, в якому це
необхідно для зустрічі майбутнього могутнього потоку ринкових змін [2].
На
думку автора, при розробці стратегії
оздоровлення підприємства, роль розгляданої вище системи виявлення сигналів
витоку нових ринкових змін повинна виконувати система раннього попередження та
реагування. Така система, концепція побудови якої висвітлена в роботі
О.О. Терещенка [3, 48-49], повинна бути складовою системи антикризового
управління на кожному підприємстві та забезпечувати подання керівництву
сигналів про можливість виникнення ризиків як зовнішнього, так і внутрішнього
походження.
Складність
вибору напряму руху підприємства відповідно до тенденцій змін зовнішнього
середовища обумовлена перш за все тим, що більшість змін, що зароджуються, можуть
бути помилковими, нездатними перетворитися на суттєві для підприємства, або
непривабливими в конкретних умовах. Для прийняття обґрунтованого вибору необхідне
дослідження основних елементів ринку, їх взаємозв’язків та безпосередньо самого
підприємства. Основна структура ринку характеризується його фракталом, що визначає
напрями і закономірності в ринкових змінах, економічному, політичному,
соціальному і технологічному середовищі. Кожний з аспектів, наприклад в
економічному середовищі, може деталізуватися до галузей, товарних груп,
стратегічних областей бізнесу. В стратегічному аналізі фрактальний підхід (як основна
складова теорії) хаосу може бути використаний в конкурентній і портфельній
стадії аналізу [4]. На нашу думку, сферу застосування даної теорії необхідно
розширити, зокрема використовувати при ухваленні керівництвом стратегічних
рішень, в тому числі і при розробці
стратегії оздоровлення підприємства.
Осягнувши
тенденції розвитку ринку та його структуру, керівництво підприємства повинно
виявити і скоректувати з ринковою структурою своє відношення до ринку, свої
дії. Ці суб'єктивні параметри, складені з віри, бажань, припущень, спрямувань,
також складають певну структуру. Теорія хаосу пропонує два типи цих
поведінкових структур. Структура першого типу створює пари чинників: “дія-протидія”,
“вперед-назад”, характеризується циклічно повторюваним діями: огляд причин,
пошук рішень і очікування ефекту. Вказана структура зосереджує увагу на
проблемах (число яких має властивість зростати) і методах їх рішення, що
повторюються. Така поведінка характеризується прагненням зберегти колишнє
ринкове положення, вид діяльності, сегменти ринку, користуючись звичним набором
методів. Ринок розглядається як арена конкурентної боротьби, а циклічність дій
при цьому полягає в тому, що розвиваючи одне (прибутковість), як правило,
гальмується інше (ліквідність), знаходячись постійно в коридорі між позитивним
і негативним результатами (з позицій вибору моделі стратегічної поведінки).
Структура
другого типу, на відміну від проаналізованої, акцентує увагу не на проблемах, а
на варіантах розвитку, на нових ринкових можливостях, на створенні основи
майбутнього. Поведінка, що використовує дану структуру, вимагає більш високого
рівня свідомості, нової парадигми мислення і дій. Вона повною мірою реалізує
модель стратегічного планування і управління. Такий рівень дій досягається “напрацьованою
інтуїцією”, “внутрішнім чуттям” ринку. Підприємство в особі менеджменту починає
бачити себе як живу частину загального процесу, що приводить до урівноваження
способу життя, філософії і набору переконань. На цьому рівні діяльність
керівництва організації стає частково грою: все важливо, на всьому можна і
потрібно вчитися. Розуміння себе і ринку дає повний контроль над ситуацією [2].
Саме
другий підхід повинен бути пріоритетним при реалізації санаційної концепції на
підприємстві. При цьому не слід забувати, що тільки усвідомлення та уникнення
минулих помилок може бути запорукою успіху в майбутньому. Часто при реалізації
програми оздоровлення підприємства керівництво залучає кошти під нові
перспективні проекти, не впоравшись з наявними труднощами та не подолавши їх
глибинні причини. Старі проблеми при цьому переходять в нову сферу діяльності
та спричиняють ще гострішу кризу.
Саме подолання внутрішніх причин кризи в процесі санації
є гарантією того, що криза не повториться в найближчому майбутньому. Цікавим є
досвід санації ВАТ “Галичцукор” (м. Галич Івано-Франківської області), де завдяки мобілізації усіх
наявних ресурсів господарюючого суб’єкта, активним діям власника найбільшого
пакету акцій, тимчасовій зміні керівництва, залучення до розробки плану
оздоровчих заходів американських та українських фахівців Проекту фінансової
реструктуризації Асоціації міжнародного розвитку США було у 2000 році успішно
реалізовано процедуру санації [5].
В той же
час, в процесі санації не було подолано глибинні причини кризи, зокрема не
забезпечено умов для: довготривалої ретельної і компетентної праці
органів управління, освоєння ними сучасних управлінських технологій;
оптимізації виробничих процесів та зниження витрат на виробництво і реалізацію
продукції; розвитку співпраці з виробниками цукросировини тощо. В
результаті, після завершення оздоровчої процедури та поновлення повноважень
попереднього керівництва, ВАТ “Галичцукор” за короткий термін знову накопичило
борги і в 2003 році щодо нього було повторно порушено справу про банкрутство.
На даний час на підприємстві відбуваються реорганізаційні процедури, які,
проте, не приносять відчутних позитивних результатів [6].
Інші численні приклади невдало проведених процедур
санації [3, 384-394.] підтверджують наш висновок про
необхідність першочергового подолання внутрішніх причин кризи.
Таким чином, діючи по другій поведінковій моделі,
підприємство виступає на ринку не тільки як виробник та продавець товарів та послуг,
але й як носій певних переконань його керівництва, чітко вираженого відношення
до дійсності, ринку, суспільства.
Необхідно
зазначити, що досягнення успіху на ринку, в тому числі і при реалізації
санаційної стратегії на підприємстві, неможливе без повного узгодження його
стратегічної і оперативної діяльності. В оперативній діяльності вивчається
ринок, тенденції його розвитку (фрактал), усуваються поточні проблеми. У
стратегічній фазі шукаються витоки потоку майбутніх змін, що зароджується, щоб
змінити перебіг потоку в потрібному напрямі. Тут суттєво допомагають цілі,
портфельна і конкурентна стратегії, план розвитку управлінських здібностей тощо
[2].
Отже,
вихідним моментом при розробці стратегії
оздоровлення підприємства є осягнення природи ринку та тенденцій його розвитку.
Необхідно зрозуміти особливості стратегічних дій і ринку, їхню сутність.
Зокрема, згідно теорії хаосу, незначні зусилля підприємства, його керівництва,
можуть згодом привести до величезних змін його кінцевого стану (так званий «ефект
метелика»). Якщо наше рішення навіть на 1% не відповідає хаотичній структурі
ринку, то прикладаючи надалі хоч 99% правильних зусиль і рішень, успіху досягти
буде майже неможливо. Основний шлях до успіху, як зазначають В.Ю. Тихоплав та Т.С. Тихоплав –
підвищення своїх здібностей і свідомості для створення передумов, щоб ринок, за
законами хаосу, сам підказав правильне рішення (адже природа завжди діє
раціонально) [7]. При цьому А.Д. Воробйов застерігає від
наступних дій: руху урозріз з тенденціями розвитку ринку; прагнення
зробити організацію максимально керованою, не залишаючи свободи для дії законів
природи (законів хаосу); виконання багаторазово одних і тих же дій,
сподіваючись на різний результат; спроб будь-що розв'язати складну проблему,
навіть за відсутності потрібних здібностей; ведення боротьби з ринком і його
учасниками, особливо неетичними методами; намагання довести стратегічні рішення
до високої точності, конкретності, визначеності; пошуку нових стратегічних
областей бізнесу, не будучи задоволеними своєю успішною минулою і теперішньою
діяльністю в традиційній області; частих і необґрунтованих змін своїх уявлень
про майбутнє, свою стратегію, цілі; відкидання окремих, на перший погляд
другорядних змін в оперативному нагляді за зовнішнім середовищем; намагання одразу
ж вирішувати проблему при виявленні перших сигналів про неї [2].
Розглянуті аспекти використання елементів теорії
хаосу в діяльності господарюючого суб’єкта здатні, на погляд
автора, чинити суттєвий вплив на ефективність прийняття стратегічних та
тактичних рішень в рамках реалізації санаційної концепції чи в системі
управління підприємством загалом. Більш того, врахування основних положень
теорії хаосу є необхідним для усвідомлення керівництвом підприємства свого
місця та ролі в ринковому середовищі.
Література:
1.
Вильямс Б. Торговый хаос.
Экспертные методики максимизации прибыли. — М.: ИК «Аналитика», 2000.
2. Воробьев А.Д. Использование
фрактальной теории в стратегическом планировании и управлении // Менеджмент в
России и за рубежом. – 2006. – №1. // http://dis.ru/magaz/manag/annotations/2006/1/
3.
Терещенко
О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,
2000.
4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб., 1999.
5.
Віктор Петренко: “…пасивно очікувати
"летального" кінця безглуздо…”. Бюлетень з питань
фінансової реструктуризації підприємств. Інформаційний вісник
Проекту з фінансової реструктуризації за сприяння АМР США. – 2001. – №8. // http://www.clc.com.ua
6.
ВАТ "Галичцукор" планують запустити восени. Інформаційний портал
Івано-Франківщини // http://ifportal.net/print.php?id=2748
7.
Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С.
Гармония Хаоса, или фрактальная реальность. — СПб.: ИД «Весть», 2003.