Економічні науки/7. Облік і аудит

Сизоненко О. В.

Чернігівський державний технологічний університет

Комерційна таємниця як специфічний об’єкт нематеріальних активів

В сьогоденні будь-яке підприємство має свої секрети досягнення успіху. Це можуть бути і оригінальні розробки по організації та веденню бізнеса, особливі підходи до вибору сировини та матеріалів, умови договорів, структура цін тощо. Все перелічене можна об'єднати одним поняттям – комерційна таємниця, яка відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" (далі П(с)БО 8) є нематеріальним активом [1].

Чіткого переліку складових комерційної таємниці, на жаль, українське законодавство не містить. Проте, ст. 505 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) визначає, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною …. .[2] Згідно Закону України "Про інформацію" інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [3]. Відповідно ЦКУ до комерційної таємниці не можна віднести товар або якийсь інший матеріальний об’єкт. Досить часто комерційною таємницею визнають документ. Проте, таємницею виступає не сам документ, а лише відомості які він містить. Отже, комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці [2]. Тобто, керівництво будь-якого підприємства може самостійно визначити склад та обсяг інформації, яка становитиме комерційну таємницю, затвердивши на підприємстві відповідний внутрішній документ – "Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства".

Для відображення комерційної таємниці на балансі підприємства її слід достовірно оцінити згідно норм П(с)БО 2 "Баланс"[4].

Наявність економічної цінності інформації, яка визнана комерційною таємницею, може бути встановлено різними способами.

При витратному підході у розрахунок вартості будуть включені видатки, понесені власником комерційної таємниці в ході відповідних розробок і досліджень. Теоретично така оцінка можлива, проте вона не буде мати жодного відношення до ринкової вартості комерційної таємниці.

Відповідно до порівняльного підходу оцінка вартості комерційної таємниці може бути заснована на ринковій ціні угод по передачі аналогічної або подібної інформації. Але, активний ринок на Україні сьогодні ще зовсім не сформований.

Доцільно згадати про дохід генерований саме комерційною таємницею, оскільки, відповідно до вимог П(с)БО 2 комерційна таємниця для визнання її активом підприємства повинна приносити економічні вигоди. Але визначити цей дохід досить важко. Наприклад, який дохід принесе інформація про таку майбутню угоду як придбання підприємством акцій іншої компанії. Віднесення цієї інформації до комерційної таємниці є цілком зрозумілим. По-перше, конкуренти можуть «перехопити» пакет і як результат угода не відбудеться. По-друге, попит на ці акції на ринку може зрости, внаслідок чого компанія - власник акцій, ймовірно, підніме на них ціну. Отже, визначити вартість цієї інформації можна або як обсяг можливих втрат внаслідок того, що угода не відбудеться, або приріст ціни акції на заплановану кількість придбання.

Можлива ситуація, коли інформацію, яка є складовою комерційної таємниці, була вкрадена й продана третім особам. Тоді її можна оцінити за ціною, що за неї заплатили правопорушникові. Але в такому випадку чи буде вже зазначена інформацію таку цінність, яку мала до розголошення?

Можемо зробити висновок, що оцінка комерційної таємниці є досить не простим питання у зв’язку із її розмаїттям та конфіденційністю.

Цінність буде мати лише та інформація, яка має відповідний захист в тому розумінні, "що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію". [2] Саме секретність інформації є основною ознакою комерційної таємниці, оскільки, ефективна система захисту комерційної таємниці дає змогу уникнути прямих і непрямих збитків, і навіть підвищити прибутковість підприємства. Слід відмітити, що система захисту не повинна виходити за певні межі. Якщо керівництво захопиться захистом це може призвести до прийняття невірних управлінських рішень, колапсу і навіть до банкрутства підприємства. І навпаки, без практичної роботи системи захисту комерційної таємниці може виникнути витік інформації без можливості впіймати "на гарячому" та притягти до відповідальності винну особу.

Найбільшу загрозу в системі захисту становить людський фактор. На думку автора для захисту комерційної таємниці, крім застосування апаратних, програмних та криптографічних засобів захисту, на підприємстві слід розробити внутрішні нормативні документи щодо організації охорони. Прикладом таких нормативних документів можуть бути:

1. Наказ про комерційну таємницю – розробка та затвердження положення про комерційну таємницю.

2. Положення по забезпеченню збереження комерційної таємниці підприємства, який включає такі пункти як Загальні положення, Основні поняття, які використовуються в даному положенні, Право на віднесення інформації до комерційної таємниці й способи одержання такої інформації, Відомості, які не можуть становити комерційну таємницю, Права Підприємства на комерційну таємницю, Власник комерційної таємниці отриманої в рамках трудових відносин, Охорона комерційної таємниці, Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю Підприємства і підприємств-партнерів, Права й обов'язки Підприємства й працівників по охороні конфіденційності комерційної таємниці, Відповідальність за порушення Положення.

3. Додатками до зазначеного положення є:

- Порядок поводження із комерційною таємницею й контролю за дотриманням такого.

- Категорій працівників підприємства до відомостей, що становлять комерційну таємницю.

- Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства.

- Пам’ятку для працівників підприємства про збереження комерційної таємниці підприємства.

- Угода про нерозголошення комерційної таємниці підприємства.

- Договір-зобов’язання про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства.

Слід відмітити, що в Україні відсутня законодавчо-нормативна база щодо захисту комерційної таємниці, яка б передбачала порядок та умови розкриття комерційної таємниці, що ускладнює роботу керівництва та власників компаній.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.99 № 242 з подальшими змінами та доповненнями //zakon.rada.gov.ua

2. Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-ІV. //zakon.rada.gov.ua

3. Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII з подальшими змінами та доповненнями //zakon.rada.gov.ua

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87 з подальшими змінами та доповненнями //zakon.rada.gov.ua