Клапоущак Олег Олегович

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Діагностика в антикризовому управлінні

Антикризове управління, як усяке управління взагалі, характеризується певними технологічними схемами управління. Технологічна схема управління складається з 8-ми етапів, які характеризують зворотно-поступальну послідовність різних операцій та їх груп при розробці і здійсненні управлінського рішення і, таким чином, оптимальний варіант виходу організації із кризової ситуації.

Діагностика – це визначення стану об’єкта, предмета, явища чи процесу управління за допомогою реалізації комплексу дослідницьких процедур, виявлення в них слабких ланок і “вузьких місць”. Це не одноразовий акт, а процес, що здійснюється в часі і просторі. Ціль діагностики – встановити діагноз об’єкта дослідження і дати висновок про його стан на дату завершення цього дослідження і на перспективу. Завдання діагностики полягають у визначенні заходів, спрямованих на налагодження всіх складових елементів системи і способів їх реалізації. Необхідно зазначити, що діагностичне дослідження повинно бути: автентичним, об’єктивним і точним. Діагностика також передбачає класифікацію можливих відхилень основних параметрів. Центральне питання в діагностуванні складної проблеми – усвідомлення і становлення симптомів чи утруднень наявних можливостей [1, 386].

Для оперативного управління кризами необхідно володіти їх чіткою класифікацією. Діагностика криз проводиться в кілька стадій, причому недоліки, що виникають в одній з них, позначаються на всьому дослідженні. Діагностика містить в собі:

- забезпечення підвищеного рівня пильності й уваги при моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на основі системи раннього виявлення симптомів кризової ситуації;

- виявлення відхилень параметрів ситуації від норм і стандартів, розпізнавання слабких сигналів, оцінка ймовірних ознак погрози чи кризи сприятливих шансів розвитку;

- установлення причинно-наслідкових зв’язків і прогнозування можливих напрямків розвитку кризи по параметрах розміру і масштабів ймовірних втрат (вигод), імовірності цього збитку (вигод) і рівня дефіциту часу для виходу з кризової ситуації;

- визначення й оцінка факторів, що впливають на розвиток кризової ситуації, з’ясування їхніх взаємозв’язків і взаємозалежностей;

- створення необхідних зв’язків для відстеження стану і розвитку кризи.

Результати робіт на етапі діагностики кризової ситуації оформлюється у вигляді відповідних аналітичних довідок і оцінок, прогнозів і рекомендацій.

Методи діагностики кризи включають: моніторинг зовнішнього середовища і системний аналіз сигналів про можливі зміни в стані і конкурентному статусі фірми, аудит фінансового стану, аналіз кредитної політики і заборгованості компанії, визначення ризиків, оцінка діючого стану організації і прогнозування її можливих станів в майбутньому. Інструменти діагностування криз використовують наступні: статистика, моделювання, прогнозування, експеримент, маркетингові дослідження використовують в залежності від типу кризи і форми його прояву. Діагностика, яка проводиться в рамках системного підходу, дає можливість одержати найбільш повне уявлення про досліджуваний об’єкт. В практиці підприємства також використовують методи аналізу, які дозволяють з мінімальними затратами зробити оцінку ризиків, фінансового стану, прогнозування тенденцій розвитку. Предмет дослідження діагностики наведено на рис.1 [2].

Виявлення і дослідження специфічних властивостей економічної діагностики, які проявляються в антикризовому управлінні, дозволяють нам сформулювати наступні висновки:

1) об’єктивний розвиток соціально-економічної системи означає виявлення нових якостей об’єкта управління;

Рис. 1. Предмет дослідження діагностики в антикризовому управлінні

2) процес розвитку призводить до зміни і самого суб’єкта управління;

3) постійна загроза кризового стану обумовлює виділення і посилення прогностичних, антикризових, попереджувальних функцій діагностики у відношенні стабілізації економічного розвитку підприємства.

Отже, можна зробити висновок про те, що діагностика в антикризовому управлінні дозволяє досліджувати базові показники господарської діяльності соціально-економічної системи; проводити багатосторонній аналіз впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на фінансово-економічний і техніко-технологічний стан підприємства; надавати експертну оцінку розроблених заходів і перспектив фінансового оздоровлення; досягати кількісно невизначені і якісно надскладні завдання підприємства.

Література:

1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. Вид. 2-ге і доповнене. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 504с.

2. Трененков Е.М., Дведенидова С.А. Диагностика в антикризисном управлении // http://www.cfin.ru/press/management/2002-1/01.shtml