А.В. ДМИТРЕНКО, канд. екон. наук

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

СПІЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПРАВОВА ФОРМА В УКРАЇНІ

В умовах зростаючої економіки України особливого значення набуває протекціонізм національних інтересів через здійснення стратегії спільного використання інвестицій. У цілому на початку ХХІ століття діяльність спільних підприємств в Україні була прибутковою. Найпотужніші спільні підприємства створено у паливній промисловості, де випускається найбільше продукції у розрахунку на одного штатного працівника.

На жаль, далеко не всі спільні підприємства, створені останніми роками, виявилися життєздатними, а їхня продукція — конкурентоспроможною. Здебільшого тут далися взнаки відсутність досвіду просування своєї продукції на ринок, недостатня обізнаність іноземних партнерів з місцевими умовами, недосконалість митного та податкового законодавства.

Крім цих проблем, не менш важливою є проблема визнання спільних підприємств як організаційно-правову форму на законодавчому рівні. Оскільки, відповідно до Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності). В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.. У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством [1].

Отже, про таку юридичну форму як спільне підприємство нічого не згадано, а схожими за суттю до таких підприємств знаходимо такі види, як змішані підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями та іноземні підприємства.

Поряд з тим ми бачимо, що в Україні розвивають свою діяльність спільні підприємства, зазвичай, із зазначенням у назвах юридичних осіб «спільне підприємство» та застосуванням особливості функціонування таких підприємств: участь іноземних засновників у статутному капіталі підприємства.

Тому, на сьогодні з правової точки зору незрозуміло, що таке спільні підприємства, чим вони відрізняються від змішаних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями й іноземних підприємств?

Згідно з Державним класифікатором „Класифікація організаційно-правових форм господарювання ”, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97, чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з організаційно-правовою формою „спільне підприємство”.

Розглянувши дослідження з цього питання вітчизняних науковців спробуємо розмежувати вищезазначені поняття.

Так, якщо з поняттями «підприємство з іноземними інвестиціями» та «іноземне підприємство» зрозуміло, то досить розмитими є поняття «змішане підприємство» та «спільне підприємство».

Відповідно до положень Господарського кодексу України змішане підприємство основане на базі майна різних форм власності. Отже в основу цього поняття можна покласти критерій – форма власності.

Тому, на нашу думку, слід частково схилитися до думки Торгової Л.В. та Хитрої О.В. стосовно того, що змішані підприємства містять участь державного та приватного капіталу [2]. Основою в понятті «змішане підприємство» пропонується застосовувати державну форму власності, але крім приватного капіталу у змішаних підприємствах може приймати участь і колективний капітал.

Поряд з цим, вище уже зазначалося, що спільні підприємства в Україні мають особливість застосування іноземного капіталу. Але, спільні підприємства можуть створюватися і за участю тільки вітчизняних засновників. В цьому випадку можуть зливатися поняття змішаного підприємства та спільного підприємства.

Тому, автор публікації, пропонує називати «спільними підприємствами» ті підприємства, які мають у статутному капіталі тільки вітчизняний капітал і вітчизняний та іноземний капітал. В першому випадку – це підприємства, підтвердженням участі в капіталі яких є договір та майно належить власникам, як однієї форми власності, так і різних (крім державної форми власності). В другому випадку – спільним підприємством є те підприємство, якщо в статутному капіталі участь іноземного засновника необмежена певним відсотком, тобто цей відсоток може бути і менше 10%.

Крім того, з метою покращення правової бази діяльності спільних підприємств та ведення обліку їх діяльності необхідно внести до Державного класифікатора „Класифікація організаційно-правових форм господарювання ”, таку організаційно - правову форму як „спільне підприємство ”.

Література:

1. Господарський кодекс України.

2. Торгова Л.В., Хитра О.В. Спільні підприємства в Україні: організаційно-економічний механізм і ефективність функціонування. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 218 с.

3. Грачова Р. Інвестиції та капітал// Галицькі контракти. – 2002. - № 17. Вкладка «Нова бухгалтерія».- С. 7 – 13.