Экономические науки / 15. Государственное регулирование экономики

 

Аспірант Фільо М. М.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Перспективи та пріоритети протидії ухиленню від сплати податків

В сучасних умовах фіскальна політика є важливим економічним важелем впливу держави на господарські процеси. Забезпечення ефективності фіскальних інститутів та зменшення обсягів податкових втрат потребує значної уваги з боку держави. В умовах ринкової економіки податкове регулювання повинне створювати сприятливе середовище для розвитку підприємництва та забезпечувати формування передумов, необхідних для структурної перебудови національної економіки. Однак у розвитку економіки України нині виникають нові проблеми, які потребують подальших наукових розробок у теорії та практиці оподаткування для вироблення рекомендацій щодо вдосконалення  податкової політики держави.

Дослідження умов існування податкових втрат свідчить, що поряд із низкою здійснених податкових реформ немає чітко визначеної стратегії щодо зменшення обсягів податкових втрат. Тому видається необхідним визначення перспектив та пріоритетів мінімізації податкових втрат. Як уже зазначалось у попередніх розділах дисертаційного дослідження структурними елементами податкових втрат є податкові втрати, викликані обходом від оподаткування, втрати бюджету від неефективного надання податкових пільг та у зв’язку з неефективним управлінням податковим боргом

Найбільшу частку податкових втрат у загальній їх структурі становлять податкові втрати, викликані обходом від оподаткування. Тому особливо актуальним є розробка заходів протидії ухиленню від оподаткування та напрямів детінізації економіки України.

Вагомими факторами, що впливають на рішення суб’єкта господарювання щодо ухилення від сплати податків є рівень податкового навантаження, відповідальність за порушення податкового законодавства, ймовірність виявлення факту ухилення від сплати податків та податкової культури платників податків. Тому пріоритетними напрямами протидії ухиленню від сплати податків та, відповідно, детінізації економіки є:

·     застосування економічно обґрунтованих санкцій за порушення податкового законодавства;

·     досягнення оптимального рівня податкового навантаження;

·     створення ефективної системи податкового контролю;

·     підвищення податкової культури та досягнення партнерських відносин між платниками податків і контролюючими органами;

·     формування передумов для легалізації тіньових структур.

Важливим аспектом протидії ухиленню від оподаткування є застосування економічно обґрунтованих санкцій за порушення податкового законодавства. Відповідальність за порушення податкового законодавства передбачена:

1)       Податковим кодексом України (полягає у застосуванні штрафних санкцій та пені, глава 11, 12 ПКУ) [1];

2)       Кодексом України про адміністративні правопорушення;

3)       Кримінальним кодексом України.

З прийняттям ПКУ розширено перелік фінансових санкцій за порушення податкового законодавства та, в деяких випадках, застосовується жорсткіша міра покарання, ніж це було передбачено Законом України № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [2]. Визначені ПКУ штрафні санкції передбачають посилення відповідальності за повторно вчинене правопорушення платником податків протягом року.

Однак, необхідно зазначити, що посилення міри покарання за ухилення від сплати податків не завжди є ефективним заходом. У деяких випадках може виникнути ситуація, коли заборгованість суб’єктів господарювання по податках і зборах зростає такими темпами, що повністю її сплатити неможливо, що б вони не робили. Тоді виникає повна відмова підприємств від сплати податкових платежів.

Платники податків сумлінно виконуватимуть свої обов’язки у випадку, якщо негативні наслідки ухилення від сплати податків значно перевищуватимуть вигоду, отриману в результаті ухилення. Тому санкції за порушення податкового законодавства повинні бути економічно обґрунтованими та спонукати суб’єктів господарювання до сумлінного виконання обов’язків щодо сплати податкового зобов’язання.

Важливим напрямом протидії ухиленню від сплати податків є встановлення оптимального рівня податкового навантаження. Оптимальний рівень оподаткування досягається тільки у випадку збалансування інтересів платників податків та держави. У такій ситуації обсяги податкових втрат будуть мінімальними. З метою максимального забезпечення населення суспільними благами акцентується увага на фіскальній функції податків, що, відповідно зумовлює високий рівень податкового навантаження.

Вирішуючи питання оптимального податкового навантаження необхідно зазначити, що у країнах ЄС важлива фіскальна роль належить оподаткуванню праці та капіталу.  Тоді як в Україні значний податковий тиск чиниться саме на оподаткування процесів праці та споживання. У цьому контексті важливим є зниження тиску на фонд оплати праці, який в Україні є досить високим та зумовлює поширення виплати заробітної плати «в конвертах».

Податкове навантаження в Україні, порівняно з країнами ЄС, на нашу думку є невисоким. Однак, доцільним видається оптимізація напрямів використання бюджетних коштів, які надходять від сплати податків та зборів. Переорієнтація бюджетного механізму повинна бути спрямована на соціальну та структурно-інноваційну перебудову економіки, яка забезпечила б збалансування інтересів держави та суспільства.

Наступним важливим напрямком протидії податковим правопорушенням та, відповідно, податковим втратам є створення нових та вдосконалення вже існуючих методик і форм проведення та організації податкового контролю. Позитивні нововведення в організацію податкового контролю мають фрагментарний характер і спрямовані на вирішення нагальних потреб або потреби виконання запланованих донарахувань, відсутня методика оцінки контрольних заходів, які проводяться податковими органами. Тому існує об’єктивна потреба у реформуванні контрольної діяльності фіскальних інститутів для попередження умов, що зумовлюють перехід платників податків у нелегальний сектор економіки.

Ще одним напрямом протидії податковим втратам є формування передумов для легалізації тіньових структур. Він полягає у створенні в Україні сприятливих організаційно-економічних умов для повернення тіньових капіталів в офіційний сектор економіки. Як зазначає М. І. Флейчук, історично у різних кранах здійснювалися два основні підходи до вирішення проблеми повернення іллегального капіталу в легальний сектор: 1) запровадження жорстких заходів та норм валютного, податкового, кримінального законодавства; 2) податкова «амністія» [3, с.601].

Однак, посилення тиску на суб’єктів господарювання шляхом запровадження жорстких норм валютного, податкового та кримінального законодавства не сприятиме поверненню тіньового капіталу в легальний сектор економіки. Такі заходи носять превентивний характер та попереджуватимуть подальший відтік капіталу в тіньовий сектор економіки.

Застосування тільки «каральних» заходів для протидії ухиленню від оподаткування буде недостатньо ефективним. Тому, підвищення рівня податкової дисципліни та грамотності платників податків є одним з пріоритетних напрямів протидії ухиленню від сплати податків. Податкова культура на знанні платниками податків своїх прав та обов’язків та усвідомленні ними необхідності сплати податків і зборів. І. Таранов зазначає, що податкова культура в державі залежить від [4, с.134]:

·     економічного розвитку держави та співвідношення усталених правових, соціальних, моральних і психологічних норм-регуляторів суспільних відносин;

·     юридично-правових та практичних компонентів формування суспільної свідомості громадян.

Тобто такі умови сприяють усвідомленню суб’єктами господарювання необхідності сплати податкових платежів. Прозорість інформації про напрями використання бюджетних коштів та високий рівень надання суспільних благ населенню стимулюватиме підвищенню добровільності сплати податків та зборів. Діяльність державних органів повинна бути спрямована на формування таких умов, які заохочуватимуть  платників податків самостійно та у повному обсязі сплачувати належні платежі до бюджету.

Сьогодні, при взаємодії податкових органів з платниками податків, процедури виконання обов’язків розглядаються як сервіс, що потребує  комфортності та зручності. Це зумовлює налагодження системи фіскального партнерства між податковими органами та платниками податків. Узагальнимо запропоновані методи протидії ухиленню від сплати податків в табл. 1.

Таблиця 1

Переваги та недоліки заходів протидії ухиленню від сплати податків*

№

Заходи протидії

Переваги

Недоліки

1

2

3

4

1

Застосування економічно обґрунтованих санкцій за порушення податкового законодавства.

У разі посилення жорсткості покарання можливий приріст надходжень до бюджету (за рахунок штрафних санкцій за порушення податкового законодавства та підвищення рівня добровільності сплати податків).

Можлива повна відмова від сплати податків, коли фірми виявляють, що заборгованість по податках і зборах зростає настільки швидкими темпами, що погасити її не вдається, що б вони не робили.

2

Досягнення оптимального рівня податкового навантаження.

Вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків, зростання податкових надходжень, високий рівень соціального захисту населення.

Важко реалізувати в період трансформації економіки.

3

Створення ефективної системи податкового контролю.

Підвищення ймовірності виявлення неплатника податків через впровадження в

практику податкового контролю комплексного, системного, економічно-правового аналізу суб’єктів господарювання.

Існує ймовірність виникнення ситуації, коли кожен платник податків може

бути притягнутий до відповідальності.

 

Продовження табл. 1

1

2

3

4

4

Підвищення податкової культури та досягнення партнерських відносин між платниками податків і контролюючими органами.

Усвідомлення суб’єктами господарювання необхідності добровільної сплати податків та зборів через підвищення їх інформованості.

Неможливо повністю вирішити проблему власницького інстинкту кожної особи.

5

Формування передумов для легалізації тіньових структур.

Підвищення ефективності використання державних фінансових ресурсів, підвищення дієвості законодавчої бази,  пожвавлення інвестиційних ресурсів.

Низька ймовірність повного викорінення існуючого бюрократизованого державного апарату.

*Складено автором на основі [5, с.183 – 186]

 

Як бачимо з таблиці, кожен з запропонованих заходів протидії ухиленню від сплати податків та детінізації економіки України має свої переваги та недоліки. За допомогою поєднання зазначених заходів можливо буде зменшити рівень податкових зловживань та мінімізувати втрати бюджету в результаті ухилення від сплати податків. Однак, які б міри не приймалися органами державної влади, викорінити проблему неповної сплати податків повністю майже неможливо. Наведені пріоритети протидії ухиленню від сплати податків та конкретних заходів їх протидії не є вичерпним. Їх реалізація повинна відповідати рівню соціально-економічного розвитку та існуючим фіскальним інститутам.

Література:

1.   Податковий кодекс України вiд 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=11&nreg=2755-17

2.   Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 – ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2181-14

3.   Флейчук М.І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: теоретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації / М.І. Флейчук. – Львів: Ахілл, 2008. – 660 с.

4.   Таранов І. М. Фіксальний потенціал України та ефективність справляння податків [Текст] : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит; / Ігор Михайлович Таранов. – Тернопіль: ТАНГ, 2004. – 300 c.

5.   Беккер Е. Г. Микроэкономические аспекты уклонения от налогов: диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук  [Електронний  ресурс] / Беккер Елена Георгиевна. – М., 2006. – 277 с. – Режим доступу:   http://www.finansy.ru/dis/post_1267089116.html