д.соціол.н., Бондаренко О.В., Гордійченко В.В.

Інститут історичної освіти Київського національного педагогічного

Університету ім. М. П.Драгоманова

Екологічне виховання студентів на кафедрі фіолософій Запорізького національного технічного університету по матеріалам преси

(до 10-ліття ФК ЗДІА присвячується)

"Філософія має особливий запитальний статус, - говорить завідувач кафедри філософії ЗНТУ, доктор соціологічних наук, Бондаренко Ольга Валеріївна. - Вона є джерелом запитань людського духу щодо сенсу життя та смерті, таємниць людської свідомості, розчаклування світу тощо. Відповіді на всі ці запитання дає собі кожна людина протягом свого життя. Але є ще такий нюанс: молода людина у студентські роки навчання має дуже цікаву можливість "погратися" у прийнятті філософських рішень та формувань філософських відповідей. І це не може не викликати у студентів зацікавленості. Тому будь-які нетрадиційні форми (наприклад, інтелектуальні ігри тощо) ніколи не проходять поза увагою широкого кола студентської аудиторії"[ 13;69].

До цих слів треба віднести й екологічні проблеми, які вирішуються на навчально-виховних заходах, що відбуваються повсякчас на кафедрі філософії ЗНТУ. Але ці проблеми вирішуються через філософсько-естетичне виховання. Ці проблеми не раз висвітлювалися у науково-практичних статтях, які опубліковані у наукових збірниках, де відбувалися відповідні наукові конференції. Скажімо, до цих проблем поставився викладач кафедри філософії ЗНТУ Гордій-Ченко Володимир Вікторович у своїх творах, таких як: "Образотворче мистецтво як найважливіший засіб естетичного виховання сучасної молоді та студентства на прикладі технічного університету"(2001р.)[11]; "«Титанік» і Запоріжжя" (2003р.); Єрмоленко С. О., Гордійченко В. В. "Ми у світі практичної педагогіки" (Про педагогічну діяльність кафедри філософії гуманітарного факультету, економіко-гуманітарного інституту ЗНТУ, по матеріалам преси) (Перемишль [Польща], 2008р.)

Любий захід, який проходить у навчальній аудиторії кафедри філософії ЗНТУ завжди завершується екологічною проблемою заданої на обговорення теми. Наприклад, по таким темам як: "Смерть серед айсбергів, або «Титанік» як соціальний феномен", «U-20» і політична історія загибелі «Лузітанії»", було обговорено екологічне лихо, щодо затоплення кораблів та забруднення ними водоймищ. Це був привід, щоб сказати, яке лихо приводить до екологічних проблем загибелі як пасажирських так і вантажних кораблів, зокрема нафтових танкерів, що від цього страждають в основному живий світ морів та океанів, а від цього і сама людина. Сюди .відноситься як людський фактор (необережність!) та й природний фактор. Можна навести сумний факт що в екваторії Чорного моря затоплено упродовж всієї історії людства, близько 57 тисяч плаваючих засобів, починаючи з римських галер і до сучасних кораблів. Коли сучасні кораблі падають на дно моря, на раніше вже затоплений корабель [11][12].

Це щодо техногенних катастроф.

Дуже часто на заняттях з філософії проводяться тематичні заняття, де прикладом виступає сама природа: "Міфи стародавньої Греції у квітах" [13]. На цьому заході студенти виставили вироби з квітів (екібану, флористику), вишивки, гаптування. Були продемонстровані квіти, про яких йшла мова на заняттях.

А кімната гуртожитку, де мешкає пан Гордій-Ченко перетворилася у майстерню по виготовленню тих чи інших наочностей для проведення занять за філософії. В цій же кімнаті (12м²) з паперу та пакункового картону філософ перейшов на створення доісторичних тварин — динозаврів. За короткий термін (за 1 рік) було виготовлено 10 рептилій у їх натуральну величину і поміщено у цій же маленькій кімнаті [11;71-72]. Кожен вечір Володимир Гордій-Ченко до свого ліжка добирався з величезними труднощами: спершу пролазив під розмашистими чотирьохметровими крилами літаючого ящера "кетцалькоатля", потім спритно, зовсім як ящірка, прошмигував під хвостом двометрового недоросля абелізавра, прибирав з подушки хвіст чотириметрового іхтіозавра і лише потім казав своїм монстрам "На добраніч". Так смішно про це писала газета "Комсомольская правда в Украине" [13;72]. Викладач таким чином вирішив поєднати технічні дисципліни з природничими і влаштувати на березі Дніпра композицію у своєму роді "Парк Юрського періоду", де з води, скажімо, видибає міксозавр (один з найбільш примітивних тріасових [225-195 млн. р. тому назад] іхтіозаврів) за здобиччю — за величезним тарганом — палеодиктиоптерою із карбонових лісів (кам'яновугільних) (від 345 до 280 млн. р. тому).

А десь із засідки кидається на археоптерикса (мешканця Юрського періоду - 195-136 млн. р. тому) абелізавр, що охороняє кладку яєць, де щойно вилупилося динозавреня (Крейдяного періоду 136-65 млн.р. тому).

Щоб не попасти і не бути розтерзаним хижаками, у повітря піднімається кецальткоатль -представник птерозаврів, який жив у пізньому Крейдяному періоді - 100 млн. р. тому [12;72].

Окрім цих рептилій які жили в Мезозої, були виставлені жителі Палеозою (570-280 млн. р. тому) - це головоногий двометровий молюск - наутілоїд (ортоцерас) — 445 млн. р. тому, а також панцирна, безщелепна рибоподібна істота (основоположник рибного світу) Ордовикського періоду (500 млн. років тому) [13;72].

Цей захід було здійснено двома вузами: гуманітарним факультетом Запорізького національного технічного університету та біологічним факультетом Запорізького державного (тепер: національного) університету. Перед початком виставки до гуртожитку ЗНТУ, де мешкає автор цього проекту Гордій-Ченко В.В., прийшли представники факультетів: декан гуманітарного факультету ЗНТУ доцент Дєдков М.В., заступник декана біологічного факультету ЗНУ доцент Малько М. М. та завідувач кафедри філософії ЗНТУ Бондаренко О. В. Вони прийшли до висновку, що ці рептилії варто показати студентам вузів та мешканцям міста Запоріжжя - для того, щоб вони отримали неабияку уяву про цих тварин, які населяли колись нашу планету у той чи інший період [13;72].

Причому ідея провести "просто неба" виставку виникла після того, як декілька динозаврів уже "засвітилися" на кафедрі філософії ЗНТУ, коли йшло питання про походження птахів на одній з екологічних і культурологічних тем: "Птахи у світі людської культури". Зараз всі ці істоти знайшли своє місце у музеї біологічного факультету ЗНУ, яким завідує Коротя Олександр Миколайович, який також взяв активну участь у виставці просто неба, на березі Дніпра "Парка Юрського періоду", що відбувся у травні 2003 року. На цьому заході були присутні як студенти "Машинки" так і студенти біофаку. Ця виставка дуже сподобалася не тільки студентам, але й мешканцям прилеглих районів Запоріжжя, які відпочивали на березі річки. А ось студенти з Китаю, які навчалися у ЗНТУ, зробили кілька знімків собі на пам'ять. На цьому заході була представлена телекомпанія "СТБ" (Вікна).

23 квітня 2004 року газета "Україна* молода" в момент проведення заходу кафедри опублікувала інформацію, що "В Запоріжжі відтворили біблійний потоп". "Минулого року ми робили заходи, приурочені темі «Титаніка», виготовляли макет, запускали і, відповідно, топили", - розповідала газеті завідувач кафедрою філософії Ольга Бондаренко [13;74]. Цього разу судно не пішло на дно, адже, за легендою, воно успішно перенесло світовий потом.

Триметровий ковчег, як і всі попередні роботи, - справа рук викладача кафедри Володимира Гордій-Ченка . Для втілення біблійної легенди в життя, йому знадобилося кілька десятків картонних коробок, стільки ж банок водостійкої фарби і відро клею ПВА [13;74].

"Оскільки в Біблії не описано, як саме виглядав ковчег, у мене він вийшов схожий на китайську джонку, - розповів "УМ" пан Володимир. - Я його також прикрасив морськими елементами, зокрема головами риб". Володимир Гордій-Ченко зізнався, що працювати з крихким картонним матеріалом було досить складно, але за два тижні ковчег уже був готовим до семінару: "Ноїв ковчег. Міф та реальність всесвітнього потопу", який проходив на початку цього року (2004р.) А ось опущення на воду приурочили до пасхальних свят. «Ноїв ковчег» ми виготовили зі студентами, і вийшов він у нас великий." [13;74].

"Приємно, що його не треба буде пускати на дно, адже «Титанік», пофарбований водостійкими фарбами ніяк не хотів тонути", - нападав кораблебудівник.

І ось настав момент запуску ковчега на воду, який став ще одним неординарним заходом, який провів для студентів викладач кафедри філософії ЗНТУ Володимир Гордій-Ченко. "Але Ноїв ковчег (довжиною у три метра і шириною - 60 см) не потонув, - а тримався на воді дуже спокійно" [13;74].

Чому він був не потопаючим? Як на ньому треба було розмістити "Кожній тварі по парі": 42.5 тисяч видів тварин?

Не замало було для вісьмох людей за ними доглядати? Всі ці питання асистент обговорював зі своїми студентами на заняттях з релігієзнавства.

"Ноїв ковчег" прилюдно запустили на воду Дніпра. Він поплив так швидко, що прийшлося самому його творцю, прямо в одязі по пояс зайти у холодну весняну воду, щоб спіймати. Але, на жаль, на відміну від справжнього ковчега, картонне випробування не витримало: у нього відвалилося дно [13;74].

Але, перш чим запустити ковчег у плавання на занятті з релігієзнавства, студенти Інженерно-фізичного факультету, на занятті з малювання та художнього ліплення де читає цей курс художник Володимир Гордій-Ченко, з пластиліну зліпили всіх тварин, що населяють планету і влаштували виставку, ніби всі вони йдуть на порятунок у Ноїв ковчег.

Як і виставка, так і цей захід для студентів-другокурсників дуже сподобався. Всі були задоволені.

Отже, екологічні проблеми студенти обговорювали, які б не були теми занять з філософії чи релігієзнавства. У березні 2005 року був проведений захід пам'яті великого українського поета, художника і мислителя, засновника нової української літератури Тараса Григоровича Шевченка на тему: "Роль Т. Г. Шевченка в останньому періоді Великих географічних відкриттів". Тобто була взята тема періоду перебування поета на засланні в казахських степах. Перша з них - подорож Аральським морем на чолі з відважним мореходом-дослідником - капітаном О. І. Бутаковим. Друга - Каратауська (Мангишлацька) експедиція. Цю подорож було призначено для виявлення корисних копалин, яка була організована генерал-губернатором, командиром Окремого Оренбурзького корпусу В. П. Обручевим, яку здійснив гірничий інженер, поручик О. І. Антипов.

І за цей період Шевченко виконав значну кількість замальовок ландшафту, природи та людей, які населяли цей край.

На тематичне заняття зі студентами електротехнічного факультету ЗНТУ було запрошено журналіста і мандрівника (спелеолога), кореспондента газети "Суббота плюс" Євгена Солонину, який розповів студентам про свої мандрівки чудовими місцями Криму та Кавказу, і, особливо, катакомбами і печерами Запорізького краю, зокрема міста Василівки.

На засіданні були використані мапа подорожей Шевченка на Кос-Аралі (Аральського моря) та півострова Мангишлак, мапа Середньої Азії, портрети великих мандрівників минулого і сучасності, особливо нашого земляка Федора Конюхова[13;78]. Були використані репродукції малюнків Шевченка, колекції монет першої половини XIX століття, які були тоді в ужитку, книжки та інші речі.

І, насамкінець, цього заходу, студенти розглянули питання про сучасне екологічне лихо, що прийшло на Аралі. Море фактично висохло, залишивши після себе три невеличкі "калюжі". Вся берегова смуга островів та інших місць які малював Шевченко - зникла. Разом з студентами викладачі кафедри дійшли висновку, що в цьому винен людський фактор - надмірне використання води річок Сир-Дар'ї та Аму-Дар'ї у зрошувальній системі. Особливо за радянський період, коли боролися за високі показники урожаю, що води річок просто не доходили до Арали, що змусило "море" висохнути. А це вже серйозне екологічне лихо. Тим паче, що Аральське море набагато глибше Азовського моря. Глибина Аральського моря дорівнювала за часів експедиції Бутакова (першої половини XIX ст.) 68 метрам (західної частини басейну), а Азовського - 25-30 метрів.

А тепер екологічне лихо прийшло і до нас, до Запорізького краю, щодо Молочної затоки Азовського моря. Отже, Молочний лиман, одне з наймілкіших заток Азовського моря (2,5-3 м у середньому), скоротився майже на ЗО метрів. Причина - закупорка вузької протоки. Саме Молочний лиман є місцем нересту пеленгасу. А якщо це буде продовжуватись, то порушиться природній баланс цього басейну.

Тим більше, що на березі Молочної затоки Азовського моря знаходиться база відпочинку ЗНТУ „Алтагір", де щороку відпочивають студенти і викладачі. Для них створені добрі умови: і побут, і харчування, і розваги. Крім купання і загоряння на пляжі, кожен знаходив собі корисне заняття: спортивні ігри, змагання, конкурси малюнка і ліпки з природного матеріалу, дискотека і телевізор. Чимало відпочиваючих з цікавістю спостерігали в мікроскоп за живими істотами затоки, а ввечері розглядали небесні планети і зірки. Мікроскоп і телескоп викладач кафедри філософії Гордій-Ченко привозив в „Алтагір" для того, щоб займатися корисними спостереженнями й інших зацікавити цим. Хіба не цікаво побачити у краплині води життя мікроорганізмів або в телескоп - Місяць з його чисельними кратерами та горами? Спершу Гордій-Ченко із завідувачем кафедрою „Обробка металів тиском" Олександром Вікторовичем Явтушенком хотіли самі користуватися мікроскопом і телескопом, але на пляжі біля них зібралося стільки бажаючих подивитися, що робиться у затоці і в небі, що вони вирішили створити мікробіологічний та астрономічний гуртки [13; 80]. І були раді, що діти, молодь і ветерани, які відпочивали в „Алтагірі", отримали можливість спостерігати за живими істотами затоки і життям неба. Ввечері вони роздивлялися Юпітер з його чотирма крупними супутниками (як їх зараз називають „галілеєвськими"), красуню Венеру, червоний Марс. А вночі милувалися зірками Чумацького Шляху і Туманністю у сузір'ї Андромеди. З балкону міського будинку із-зі світового забруднення неба цього не побачиш [13; 80] [3; 4]. Все це тепер у минулому! На жаль, бо у 2008 році заїзду в „Алтагір" не було, із-за катастрофічного обміління Молочного лиману, що вдарило не тільки по економіці „Машинки", але й близько розташованих інших баз відпочинку інших організацій.

За десятирічний період (1998-2008рр.) на кафедрі філософії було проведено майже десятки великих і малих навчально-виховних заходів, що у своїй славі вийшли за межі Запорізької області.

Особливо зачепило до душі для студентів "Машинки" захід, що стосувався студентсько-молодіжному жаргонові — поняття „лох". Котре також стало причиною екологічно-мовленнєвої „катастрофи" на тему: „Жаргонізми в системі студентського світогляду".

У ЗНТУ заняття йдуть 80 хвилин без перерви, щоб не переривати основну ідею під час лекції семінарських занять. А цей захід було проведено всього за 20 хвилин, щоб розглянути саму суть проблем, що існує у студентському мовному житті: сюди входять жаргонізми та нецензурна лексика, що є також страшною екологічною проблемою, яка часто псує настрій викладачів. Як нецензурна лексика калічить моральний лик студента! Скільки б не давав викладач зауваження студенту - то реакції як не було, так і не має. Скільки б не писали в газетах про це явище, коли на книжкових полицях магазинів лежать твори минулих і сучасних графоманів - так званих „поетів" і „прозаїків", у тексті яких зустрічається безліч брутальної лексики. Але ставку було зроблено на одному лише слові, що називається „лох". Часто доводиться чути в розмовах студентів це слово, яким вони, обзиваючи, називають тих, кого обдурили, чи він сам вліз в якусь халепу. „Який же ти лох!.. Ох і лохонувся же ти!" Як правило, ці фрази стосуються тих, хто потрапив на гачок шахраїв, хитрунів, махінаторів. „Лох" - слово жаргонне, і дехто вживає його без теми, не знаючи, що це таке.

Звідки ж пішло це слово — „лох"? По-перше, є такі рослини, які належать до лохових видів - це такі як: маслини (оливкові дерева), шевардія та обліпиха, - які ростуть скрізь. Дерева заввишки до 7-ми метрів, з дрібними листочками, вкритими сріблястими з низу лускою. Плоди „маслини" використовуються у салатах, маринуються, вони смачні і вітамінні, вони ростуть на побережжі Середземномор'я, а на території України є „маслинка" — плід-кістянка, має терпкий солодкий смак, його також можна використовувати в їжу. Щоправда, ці дерева (або чагарники) не дуже примітні, не кидаються людям в очі, але їх, все-таки, культивують.

Риба яка йде на нерест, особливо лососеві, яких теж називають „лохом". Але, як не дивно, саме від них з'явилися слова і фрази пов'язані з „лохом": лохонувся, його лохонули за повною програмою, справжній лохотрон і так далі [4; 3].

Хоча й є іншомовне походження слова, наприклад: німецьке слово - „Loch", що означає „діру". Звичайно, можна наводити безліч прикладів походження слова і цьому не буде кінця. Звичайно студенти ЗНТУ справилися з цією „екологічною" проблемою, навели безліч прикладів, а викладач (за фахом - „філолог" у 1989 році закінчив філологічний факультет ЗДУ) показав кілька гербаріїв лохових дерев, а студенти принесли солоного лосося і банку оливок, щоб тут же їх і з'їсти. Так що наука переконала наших „знавців" жаргонізму, що значення таких слів може відповідати й біологічним ознакам і не тільки. Це слово згодом стане „історизмом", так як, наприклад: слово - „лопух". Але його використовували у 60-70х роках XX століття. Саме були виставлені ламінований гербарій цих рослин, щоб студенти наочно побачили цих рослин.

Отже, на зміну „лопуха" прийшло слово „лох". Доречно було виставити репродукції малюнків Т.Г. Шевченка, який виконав кілька олівцевих малюнків своїх „лопухів", яких, згодом, використав у своїх завершених малюнків та офортах.

Природа завжди виступала предметом філософської дискусії серед студентів і викладачами кафедри. Бо саме екологія є основним предметом обговорення проблем як врятувати навколишнє середовище від шкідливих викидів промисловості в атмосферу та у воду.

Таке захоплююче заняття на цю тему: „Природа як предмет філософського осмислення" провели викладачі кафедри філософії Олександр Повзло та Володимир Гордій-Ченко [6; 1]. Аудиторія нагадувала малий музей, в якому були яскраві плакати, що висвітлювали життя на Землі, портрет Чарльза Дарвіна, виконаний зі шматочків кольорового паперу (аплікація!), творчі роботи студентів з кількох факультетів: малюнки, виліплені морські тварини, які жили на Землі з початку її історії. Студенти цікавістю розглядали рідкісні окам'янілі знахідки: фрагменти молюсків, відбитки рослин, вік яких не менше 300 мільйонів років до нашої ери, яких зібрав Володимир Гордій-Ченко [6; 1].

Але це не головне - це наочний матеріал, а головне те, що ставка була на одному-єдиному експонаті: головного молюска, який називається - „наутилус-помпіліус", який існує по нині в екваторії Індійського океану. Таким чином, на занятті з філософії викладачі вирішили наочно продемонструвати період розвитку (з точки зору еволюції) цього молюска. Отже, була демонстрація викопних амонітів, яких науковці вважають пращурами сучасного, єдиного у своєму роді, виду наутилуса („кораблика"). Таким чином робим співставлення мінливості форми видів. Цьому допомагали плакати різних видів амонітів, які населяли планету у різні періоди геологічної історії Землі.

Але на цьому занятті була й ще одна демонстрація, це - предок амонітів, який населяв територію силурійських морів планети близько 500 млн. років потому - півтораметрового наутилоїда - „Ортоцераса", якого було зліплено з паперу та гіпсу. Саме його називають предком головоногих молюсків: спочатку амонітів (усих видів), а амоніти - сучасних вже наутилусів.

Скажімо, що тему підставили під філософію. Може й так! Але існує таке поняття як „міжпредметні зв'язки" філософії. Таким чином, філософію можна співставляти не тільки з технічними науками, а й з природничими. Саме „діалектика природи та її розвиток" став основним ключовим моментом в обговоренні теми, в яких охоче беруть студенти і викладачі біологічного факультету Запорізького національного технічного університету [13; 71-72].

Подібне заняття викладачі О.М. Повзло та В.В. Гордій-Ченко спеціально провели для студентів першого курсу факультету економічного управління ЗНТУ. Саме ці студенти взяли активну участь в обговоренні проблеми діалектики та її законів, захоплююче розповідали про життя тих часів на Землі. А студент Ігор Дунець це заняття супроводжував грою на гітарі класичною музикою, зокрема виконав музичну заставку до колишньої телепередачі „У світі тварин" яку вів колись М.М. Дроздов [6; 1].

Заняття в основному вів Володимир Гордій-Ченко в образі видатного українського філософа XVIII століття - Григорія Сковороди.

На цьому відкритому занятті були присутні викладачі кафедри: Арсентьєва Г.О., Бондаревич І.М. та Московка В.М. Вони вперше були присутні на такому подібному заході і були вражені цим дійством, що вели дуетом два викладача, які вели заняття з філософії у цієї групи: один читав лекції, а інший вів семінарські заняття. І цей захід пройшов успішно [8; 20].

Згодом таку виставку, яку організували студенти з кількох факультетів, як про це писала газета „Інженер-машинобудівник" [5; 4], а цими „факультетами" був інженерно-фізичний факультет ЗНТУ, на якому читається альтернативний (поки що!) курс „Основи малювання та художньої ліпки", який веде художник В. Гордій-Ченко студентам по спеціалізації „Машини і технології ливарного виробництва".

Далі цю виставку згорнули та віднесли на кафедру ливарного виробництва, щоб виставити її знову в одній з спеціалізованих навчальних аудиторій ЗНТУ.

Справа у тому, що цей курс читається вже десятий рік, починаючи з першого вересня 1998 року як альтернативний курс, то вирішили відзначити цю дату, виставивши три рази поспіль одну й ту саму виставку студентських робіт не тільки з ліпки, але й графічні роботи. Остання подібна виставка відбулася на початку 2000 року [10; 143-158]. І після довгої восьмилітньої перерви виставку поновили, розширили її. Тут були представлені графічні малюнки, вироби з воску, парафіну і пластиліну - усього майже 1.5 тис. експонатів, які були зібрані протягом восьми років, щоб провести знову виставку. Виставку оглянули не лише студенти з інших факультетів, а й викладачі й співробітники ЗНТУ. Викладач кафедри філософії О.М. Повзло спеціально привів групу студентів на оглядини виставки. Вони дивувались вмінню юнаків і дівчат інженерно-фізичного факультету, які, оволодіваючи інженерною спеціалізацією, захоплюються такою творчістю.

Ця виставка - результат продуманої як слід навчання студентів, зокрема груп ІФ-115 та ІФ-525, які засвоюють програму основи малювання та художньої ліпки. Заняття проводить викладач - випускник Московського заочного університету мистецтв ім. Н.К. Крупської (1985 року): факультету образотворчого мистецтва, відділу станкового живопису та графіки -Володимир Гордій-Ченко. Він прагне привернути увагу майбутніх ливарників до
художнього сприйняття виробів з металу, які мають бути не лише міцними, а й красивими, щоб ними милувалися споживачі. Такий курс студенти охоче вивчають уже 10 років. Адже коли інженер-ливарник творчо ставиться до своїх робіт, то вони будуть гарними, привабливими. Але виставка відбулася з ініціативи директора фізико-технічного інституту ЗНТУ, завідувач кафедри М і ТЛВ, професора Валентина Васильовича Луньова та заступника декана інженерно-фізичного факультету ЗНТУ доцента Івахненка Євгена Івановича. Без їхньої підтримки виставка не відбулася б.

21 лютого 2008 році, кафедра М і ТЛВ виставляє роботи студентів на „Студентську весну - 2008", там були виставлені й роботи викладача Гордій-Ченка, його робота – вимерлий молюск Ордовикського періоду „Ортоцераса" (2 метра) та інші роботи, що зв'язані з тваринним світом. До того ж були виставленні й колекція окам'янілостей вимерлих тварин з власної колекції викладача.

Далі цю виставку було розгорнуто і в Запорізькій державній інженерній академії на засіданні філософського клубу 18 квітня 2008 року.

Це сталося тоді, коли філософ Гордій-Ченко В.В. проходив стажування на кафедрі філософії ЗДІА, якою завідує кандидат філософських наук доцент Калюжний Віктор Степанович. Саме він і запропонував таку виставку виставити на черговому засіданні ФК по темі: „Екологія: людські виміри". На виставці були роботи студентів інженерно-фізичного факультету ЗНТУ і роботи Гордій-Ченка, а також його колекція окам'янілостей, та ламіновані гербарії сучасних, живих „викопних рослин", про яку він ознайомив відвідувачів виставки. А під час обговорення теми з екології, доповідач Г.Б. Кожемякін ознайомив учасників клубу з сучасною світовою екологічною ситуацією, про соціально-економічні, політичні, культурологічні, релігійні, освітянські чинники екологічного лиха, про технологічні, соціальні, світоглядні індикатори екокризи та екокатастрофи, про екологічну ситуацію у м. Запоріжжі та про інше.

Кожний учасник ФК мав слово і своє ставлення до екологічної проблеми у м. Запоріжжя і Запорізької області в цілому.

Дали також слово й Гордій-Ченкові, який в образі філософа Г.С. Сковороди, виступив із своєї точки зору щодо екологічної проблеми. Адже із ростом промислового виробництва та металургії у XVIII ст. виникла екологічна проблема, починаючи з 1758 року! Гордій-Ченко ознайомив учасників клубу з експонатами.

Ведучими клубу як і завжди були зав. кафедрою філософії ЗДІА В.С. Калюжний та Г.П. Макушинська.

Після засідання, у колуарах, обговорювали проблему відзначення десятиліття ФК ЗДІА. Усім учасникам „маскарад" В. Гордій-Ченка сподобався, то вирішено взяти участь на десятиліття в образі філософа Піфагора.

Після того, коли було поповнено колекцію окам'янілостей, вирішено продовжити захід на тему „Діалектика природи" на кафедрі філософії ЗНТУ разом з доцентом О.М. Повзло.

Отже, на це друге заняття, виготовляються нові експонати: ракоскорпіон, трилобіт, скорпіон, а також перероблені „старі" експонати: молюски-ортоцерас та аммоніт, які „виросли" і в ширину, і в висоту.

Трилобіта, аммоніта, скорпіона та ортоцераса було зліплено з туалетного паперу за таким рецептом: у посудину вливається тепла вода, перемішується з клеєм ПВА. Далі туди наривається шматки туалетного паперу. Папір розмокав і перетворювався на своєрідну „кашу". Тоді робиться каркас, кладеться газетний папір (одним словом: макулатура) і обліплюється цією однорідною масою. Тільки, на жаль, - сохне дуже довго. Вода випаровується, а клей схвачує цю паперову масу і засихає до такого стану, що нагадує каменюку. Потім ґрунтується і розмальовується. Але, все ж таки, робота дуже кропітка. Треба давати просохнути виробу. Якщо це не давати робити і раз за разом наліплювати, то робота може просто-напросто розвалитися і все піде на смарку.

Коли робота закінчена — то експонати ніби оживають і готові до навчально-виховного заходу. Отже такий захід „Діалектика природи" приурочена 200-ліття основоположення еволюційної системи у біології Чарльза Дарвіна, що буде відрізнятися у 2009 році.

То ведучому цього заходу буде надано перевтілитися в образ Анаксімандра - одного з представника Мілетської школи філософії, першого основоположника еволюційного вчення минулого.

Так що філософсько-естетичне виховання екологічну призму у ЗНТУ проходить на повному серйозі, щоб прищепити студентам любов і повагу до навколишнього середовища в якому ми живемо [14; 133-149].

1. Джерела

1. Новости. Вчера // Индустриальное Запорожье. - 2005, 10 декабря. — с. 2. (фото Александра Прилепи).

2. Клименко М.В. Або зацікавити студентів // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). -2006, 13 січня. - 4с., - с. 4 (На знімку: В. Гордійченко в образі Г. Сковороди).

3. Гулін Олексій, Гордійченко Володимир. „Алтагір" - це гарний настрій і здоров'я // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). - 2006, 22 вересня. - 4с., - с.4 (Літо - пора відпочинку [На знімках, зробленими студентами: любителі астрономії; група студентів-відпочивальників; пуск макета пароплава „Титанік"]).

4. Гордійченко В.В. Хто такий „лох"? // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). - 2007, 21 вересня. - 4с., - с.З (На запитання студентів).

5. Клименко М.В. Умільці однієї кафедри // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). -2008, 18 січня. - 4с., -с.4 (Творчість [На знімку: студенти - учасники виставки з викладачем Володимиром Гордійченком із своїми творами]).

6. Клименко М.В. „Природа як предмет філософського осмислення". Навчання // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). - 2008, 18 березня. - 4с., - с.1 (інформаційна панорама).

7. Клименко Микола. Краса врятує світ // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). - 2008, 14 лютого. - 4с., - с.1 (Викладач і студенти).

8. Григор'єва Олена. Викладач філософії зліпив молюска. Ракурс // Запорізька правда. - 2008, 3 квітня, № 49-50 (22298-22299). - 20с., - с.20 (Настрій) + кольорове фото учасників семінару.

9. Гордійченко В.В. Турбування про наше здоров'я // Інженер-машинобудівник (ЗНТУ). 2008, 24 червня. -4с., - с.4.

2. Література

10. Геньба Любов. Повези мене у красиве... Поезія. - Запоріжжя: „Полиграф", 2006, - 155, - с.126 (Як художник художнику... пану Володимиру).

11. Гордійченко В.В. образотворче мистецтво як найважливіший засіб естетичного виховання сучасної молоді та студентства на прикладі технічного університету // Свободное время студентов: теория, опыт, перспективи. - Материалы научно-практичной конференции 29-30 марта 2001 года. - Запорожье, ЗГУ, 2001. - 160с. - с. 143-158.

12. Гордійченко В.В. „Титанік" і Запоріжжя // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції 2-3 жовтня 2003 року / Ред. Кол.: Котигоренко В.О. (співголова), Дєрков М.В. (співголова), Даркач Н.В. (співголова) та ін. - Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ; Сімферополь: Доля, 2003. - 243с., - с.98-103.

13. Єрмоленко С.О., Гордійченко В.В. Ми у світі практичної педагогіки (Про педагогічну діяльність кафедри філософії гуманітарного факультету, економіко-гуманітарного інституту ЗНТУ, по матеріалам преси.) // Маteгіаlу IV Міеdzynarodowej naukowi -ргаktусzпеj коnfегеnсjі „Nowoczesnych naukowych osiagniec - 2008" (1-14 lutego 2008 roku). Tym 10. Pedagogiczne nauki. Psychologia і socjologia. Filozofia: Przemysl. Nauka і studia - 96 str. Коlektyw autorow, 2008, -с.69-87 (Filozofia. Filozofia kultury).

14. Опорний конспект лекції з курсу „Етика й естетика" (для студентів ЕГІ ЗНТУ усіх форм навчання) / Укладачі: Повзло О.М., Гордійченко В.В. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2007. - 227с., - с.133-149 (Тема 7. Естетика праці, виробництва і техніки).